• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Особливості засвоєння розділу «Будова слова»

Порівняльний аналіз цього розділу в російській та українській мовах свідчить про спільність усіх понять, що стосуються зазначеного матеріалу. Отже, знання про будову слова (основу, закінчення та корінь; суфікс, префікс; споріднені або спільнокореневі слова), засвоєні на уроках російської, мають бути перенесені й застосовані на українському мовному матеріалі.

Водночас вивчаючи відповідний розділ шкільного підручника, слід особливу увагу звертати на специфічні закони української мови, як от: чергування голосних [о], [є], [і] в корені, чергування приголосних [г], [к], [х] із [з'], [ц'], [с'] та інші фонетичні явища, що відбуваються з кінцевими приголосними основ у окремих граматичних формах, наприклад подовження приголосних; особливості українських префіксів та деяких суфіксів. Саме тому уроки матимуть транспо-зиційно-корекційний характер.

Особливістю опрацювання цього розділу є й те, що він має безмежні можливості для збагачення словни-

кового запасу учнів, активізації й розвитку мислитель-них процесів. На жаль, це не завжди належною мірою використовується в навчальному процесі.

Враховуючи загальні методичні підходи, однаковий в обох мовах навчальний матеріал можна подавати через укрупнення одиниць з використанням схем і таблиць.

Так, вивчення теми «Будова слова» одноіменного розділу можна розпочати з роботи над таблицею такого змісту:

Будова слова (состав слова): основа слова і| І закінчення (основа слова й окончание). \.

Складові основи (составньїе части основьі): І і корінь, суфікс, префікс (приставка). І

Спільнокореневі або споріднені слова (одноко- І І ренньїе или родственньїе слова). І

Спільна частина (общая часть).

Наведена таблиця дає змогу попрацювати над засвоєнням термінів, активізувати й систематизувати знання учнів про будову слова.

Опісля доцільно виконати аналітичні завдання:

1. Визначити основу і закінчення в таких словах: країна, Україна, батьківщина, батьки та довести, що завдання виконано правильно.

2. Позначити складові основи й довести, що не помилилися.

Крім того, на цьому етапі використовуються завдання конструктивного характеру. Наприклад: дібрати слова, будова яких відповідає таким схемам:

Г£ п д;-іп; пл; -іпл

Така вправа спрямована не лише на усвідомлення будови слова, а й на активізацію словникового запасу. Однак її виконання можливе лише за умови, що учні мають міцні знання із зазначеної теми, тобто вільно орієнтуються у складових основи, швидко визначають їх і, окрім того, мають достатній словниковий запас.

Якщо ж знання недостатньо сформовані, клас слабкий, доцільно запропонувати більш посильне аналітичне завдання, яке може супроводжуватись іншими,

підпорядкованими усвідомленню граматичного і лексичного значення слова. Наприклад:

1. Позначте будову поданих слів, визначивши спочат

ку їх закінчення і основу.

Спів, співець, співак, заспів, приспів, співучий, співочий, співанка.

2. Подумайте, як називається поданий вище ряд слів. Що у них спільне?

3. Що означає кожне зі споріднених слів (учитель допомагає з'ясувати це).

4. Складіть словосполучення й речення з кількома з цих слів (за вибором учнів).

Так, перше завдання підказує порядок дій. Його можна доповнити, запитавши «Що треба зробити, щоб визначити закінчення?» та «Поміркуйте, чи кожне слово має закінчення» (якщо діти не ознайомлені з поняттям «нульове» закінчення).

Крім того, доцільно використовувати завдання аналітико-конструктивного характеру.

1. Прочитайте слова і з'єднайте їх з відповідними схе

мами.

Пень -і о л □

пеньок о

опеньки О л

2. Чи однакове значення поданих слів? Доведіть свою

думку.

Пам'ятаючи, що основна мета навчання української

мови — розвиток комунікативного мовлення, останнє завдання може бути темою діалогу. Так, учитель запитує:

— Хто з вас бачив, як ростуть опеньки? Хто збирав їх?

— А хто не бачив цього і не збирав їх? З'ясувавши це, вчитель може запропонувати комусь

із тих, хто не бачив, як ростуть опеньки, розпитати у ... (вчитель називає ім'я учня (учениці), за потреби допомагає — дає, наприклад, підказку: запитай, які опеньки (якого кольору або на яких пеньках — молодих чи старих — ростуть ці гриби). Відповідь на останнє запитання учні записують у зошити, знаходять і підкреслюють споріднені слова.

Наступний урок, присвячений темі «Споріднені слова» («Спільнокореневі слова»), має бути підпорядкований активізації знань про такі слова, а також розрізненню спільнокореневих та форм одного й того самого слова, споріднених і синонімів, добору гнізд споріднених слів і рядів синонімів. Працюючи над цим матеріалом, учитель щоразу має виходити із знань і вмінь учнів свого класу. Якщо діти добре обізнані зі спорідненими словами, уміють розрізняти їх і форму слова, то, активізувавши ці знання, урок слід присвятити добору споріднених слів, з'ясуванню їх значення, причому не обмежуватись двома-трьома словами, а спонукати до добору якомога більшої кількості їх, щоб утворити цілі «гнізда».

наводнити

водянистий

надводний

водяник

вода

водяний

Цікавою і корисною є словотворча робота. Для таких вправ можна пропонувати лише корінь слова, і діти, додаючи суфікси та префікси, утворюють гніздо споріднених. Наприклад:

приводнитися 1-водпідводнии

Такі вправи мають величезні можливості для збагачення словникового запасу, оскільки у кожному випадку дитина думає над лексичним значенням слова і пояснює його, утворюючи словосполучення. Учитель тут же вносить поправку, якщо лексичне значення трактується неправильно, залучає до цього весь клас.

Потрібно пам'ятати, що саме добору гнізд споріднених слів та словотворчій роботі має бути присвячено більшість уроків, на яких опрацьовується зазначений розділ програми, бо від словникового запасу залежать і комунікативні вміння, й орфографічна грамотність. Під час такої роботи активізується мислення дітей, розширюються горизонти пізнання нового. Так, навряд чи діти замислилися б над лексичним значенням слів земний, земляний, підземелля і підземний, наземний, якби не добирали ряд споріднених до слова земля та не працювали над їх значенням.

Зовсім іншими будуть уроки, на яких вивчається матеріал, властивий лише українській мові. Це стосується, наприклад, такої теми, як «Чергування голосних і приголосних у корені слова». Вивчення цього матеріалу ґрунтується на спостереженнях за зміною голосних і приголосних, яка відбувається в коренях деяких слів української мови при словозміні та словотворенні. Тому під час пояснення учням пропонується провести ряд спостережень. Наприклад, прочитати слова, записані на дошці (таблиці), й виконати вправу.

Прочитайте і поміркуйте, де змінені слова, а де — споріднені. Які зміни відбулися в корені?

Папір — папери — паперовий; стіл — столи — столик; ніж — ножі — ножик.

На основі спостережень учні роблять потрібні висновки.

Наступні вправи спрямовані на усвідомлення знань.

Так, доцільно дати завдання записати початкове слово і змінене (перші два стовпчики), позначити корінь і підкреслити букви, які чергуються, потім — початкове слово та споріднене (перший і третій стовпчики), виконуючи ті самі завдання.

Після їх виконання вчитель запитує:

— Які звуки чергуються в корені при зміні слова?

— Які звуки чергуються в корені при утворенні споріднених?

Щоб закріпити знання, пропонуються вправи, в основі яких — власні дії.

1. Змініть слова за зразком: один — багато.

Стіл — ... , річ — ... , кіт — ... , кінь — ... , папір —... , ведмідь — ... ,

2. Запишіть. Позначте корінь і підкресліть букви, які

змінилися.

3. Доберіть споріднені слова, які мають ознаку маленько

го предмета.

Стіл — ... віз — ... кінь — ... ніж — ... ведмідь —... кіт — ...

4. Позначте корінь у парах споріднених слів і обведіть

олівцем букви в корені, які чергуються. Зробіть висновок.

Слід брати до уваги й те, що часто учні відчувають труднощі у визначенні кореня, якщо звуки (букви) в словах змінилися. Тому під час закріплення обов'язковими є вправи на розпізнавання кореня, у якому відбулася така зміна.

— Випишіть групи споріднених слів. Позначте корінь, обведіть олівцем букви, які змінилися.

Дім, літак, сіль, домашній, солоний, летіти, політ, домівка, сільниця, польоти.

Формуючи вміння змінювати голосні [о, є і] при зміні слів та при словотворенні, не варто обмежуватись роботою з окремими словами. Тому під час виконання зазначених вправ треба пропонувати завдання скласти словосполучення або речення з парами слів і підкреслити букви в корені, які чергуються. Наприклад:

Ось новенький стіл. На столі лежить хліб. Або: Великий дзвін гуде, а маленький дзвоник весело дзвенить.

Перевірте себе •••

1. Визначте тип уроку, на якому вивчається матеріал, властивий лише українській мові. Чим такий урок відрізняється від уроку, на якому опрацьовується матеріал, спільний для обох мов?

2. Враховуючи подані вище рекомендації щодо чергування [о, є] з [ і] у корені, розробіть урок на тему «Чергування приголосних [г], [ХЬ М і3 [3']» [ц']> [°] у корені».

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
3. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
4. V. Засвоєння знань
5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
7. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
8. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
9. Аграрне виробництво і його особливості
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
12. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ

Переглядів: 2810