Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Особливості засвоєння виМОви і правопису суфіксів і префіксів

Під час вивчення суфіксів і префіксів, які мають певні розбіжності в російській та українській мовах, основна увага має зосереджуватися саме на них. Так, в українській мові вживаються префіксироз-, без- (в рос. рас-, раз-, бес-, без). Засвоєння цієї теми важливе для правильної вимови зазначених префіксів, словотворчої роботи і, нарешті, для правильного написання слів.

Аналіз процесу засвоєння цього матеріалу свідчить, що тут має вияв інтерференція навичок, помітна як на

рівні вимови, так і написання. Тому на етапі пояснення доцільно використати прийом зіставлення слів російської й української мов з відповідними префіксами й на основі спостережень за мовним матеріалом провести бесіду, яка б допомогла учням зробити потрібні висновки.

Під час пояснення доцільно використати порівняльну таблицю:

Російська мова Українська мова ■

Приставки Префікси

рас-, раз-, бес-, без роз-,без-

рассказать, розповісти,

разбить розбити

бесстрашньїй, безстрашний,

безудержньїй безупинний

Робота з таблицею може супроводжуватись такими завданнями:

1. Прочитайте таблицю і зробіть висновки про вживання префіксів в обох мовах.

2. Що треба запам'ятати про префікси роз-, без- в українській мові?

Після відповіді учнів (в українській мові у префіксах роз-, без- завжди пишеться буква з) розпочинається робота над формуванням відповідних умінь. Для цього слід на етапі усвідомлення знань використати такий вид роботи, як коментоване письмо, оскільки воно супроводжується відповідними поясненнями написання, що сприяє переведенню знань у вербальний план.

Наприклад, учитель пропонує записати такі слова: розбити, безхмарний, розпитати, бездушний, роздягнути. Учень при цьому пояснює: у слові розбити префікс роз-, пишемо букви о, з; у слові безхмарний префікс без-, у кінці префікса пишемо букву з.

Наступне завдання — утворити словосполучення із записаними словами — спрямоване на розвиток частково мовленнєвих умінь, оскільки учні мають активізувати свій словниковий запас, правильно побуду-

вавши за правилами граматики і сполучуваності сЛ1в словосполучення: розбити (чашку, коліно), безхМ^Рне (ий) (небо, день), розпитати (учителя, маму), роздяг~ нутися (у класі, швидко).

На етапі формування вмінь доцільно викорисТаТИ вправу на списування з добором префіксів роз-, без--Складність полягає не стільки в написанні префі^0*6 (вони записані), скільки у виборі потрібного слова 13 двох зазначених. Допомагає учням зорієнтувати011 в цьому зміст речень чи словосполучень.

Доцільним буде й завдання на розпізнавання слів 13 зазначеними префіксами у тексті та їх запис (вибірк0. вий диктант). Ця робота потребує повної самостійНОсТ1 у застосуванні знань.

Перевіряючи записане, учитель має поставити заДИ тання, спрямоване на узагальнення здобутих знаНЬ:

— Отже, яка особливість вимови й написання Пре фіксів роз-, без- в українській мові?

Цікавими є ігрові вправи, як от: хто більше слів на" зве із префіксом роз-? а з префіксом без?

Цю вправу можна використовувати як змагання Ус но (по рядах) або письмово (теж по рядах або ІНДИВІД ально). Якщо змагання проводиться письмово, треба дати час (до 3 хв) на обдумування і запис слів.

Підсумовуючи урок, учитель знову перевіряє, #а скільки учні запам'ятали особливість цих префі^0 в українській мові.

Оскільки формування навички в умовах інтерФе~ ренції — довготривалий процес, наступний урок теЖ доцільно присвятити формуванню вмінь вживати сЛ° ва з префіксами роз-, без- в усному мовленні Й на письмі, а надалі вводити слова з ними у словнИ^031 диктанти та інші вправи.

На цьому ж уроці доречними будуть вправи на заміну поданих словосполучень іншими за зразком-океан без берега — безбережний океан.

Поле без меж — .... небо без хмар — .... людина без жалю — ....

Або: Як сказати одним словом?

Зняти із себе одяг — ....

Зняти взуття — ....

Впасти і розсипатись на шматки — ....

Щось казати всім — ....

Поставити свій підпис — ....

Корисною буде і вправа на утворення антонімічних пар. Наприклад, замінити слова на протилежні; скласти речення з антонімічними парами, за потреби змінюючи їх.

Об'єднатися — ..., збігтися — ..., згорнути — ....

Дбаючи про збагачення словникового запасу дітей, доцільно пропонувати словотворчу роботу. Наприклад, утворити від коренів поданих слів за допомогою префіксів роз-, без- нові слова і пояснити їх значення (це завдання можна виконати як змагання — хто більше утворить слів):

Дорога, бігти, межа, копати, думати.

І, звичайно, на такому уроці повинна мати місце робота над складанням тексту. Для цього вчитель пропонує опорні слова і словосполучення, які б відповідали темі, що засвоюється. За опорними словами діти добирають заголовок до тексту, який складатимуть. Наприклад:

У неділю, розбрелися по узліссю, побачив(ла)... ,роз-горнув(ла) листячко, а там ..., знайшли аж ..., потім розбрелися, біля безверхого дуба, розкльовані шишки, захоплено розповідали.

Звичайно, текст учні складають спочатку усно ( можуть зробити певні записи у чернетках), уточнюють деякі слова, речення. Учитель стежить за логікою розгортання сюжету і за потреби допомагає дітям.

Не обов'язково, щоб текст був записаний у зошити, оскільки корисними є і вправляння в усному мовленні. Однак до цього треба залучити якомога більше учнів. У зошити ж можна записати лише окремі речення, у яких вживаються слова з префіксами роз-, без-.

Так само важливо звернути увагу на особливості деяких суфіксів української мови, їх відмінність від подібних у російській.

Так, українській мові властиве вживання суфікса -ець, що може надавати значення зменшуваності, вносити відтінок пестливості. У російській мові цьому суфіксу відповідають суфікси -ек, -ок. Наприклад: хле-бушек — хлібець, камушек — камінець, ветерок — вітерець. Якщо у дітей недостатньо сформовані навички м'якої вимови звука [ц'] у кінці слів, якщо вони допускають численні помилки у позначенні цього звука на письмі, то під час ознайомлення з суфіксами слід попрацювати над вимовою та написанням відповідних слів.

Особливої уваги потребують суфікси, які спричинюють численні помилки як у вимові, так і на письмі в результаті інтерференції навичок. Це стосується суфіксів -еньк- (в українській мові наголос падає на суфікс, а не на корінь, як у російській), -ськ- та його варіантів -зьк-, -цьк-. Тому засвоєння цього матеріалу слід організувати так, щоб під час пояснення учні зрозуміли відмінності в його вимові й написанні.

З цією метою використовують таблиці. Так, демонструючи таблицю слів із суфіксом -еньк- російської та української мов, слід дати завдання, спрямоване на з'ясування відмінностей:

Російська мова Українська мова

маленький маленький |

тоненький тоненький

старенький ' старенький §

Після висновків, які мають зробити учні, варто запропонувати усні словотворчі вправи, оскільки помиляються діти саме у вимові. Наприклад:

1. За допомогою суфікса -еньк- утворіть споріднені слова до поданих і вимовте кожне утворене слово. Сірий, білий, милий, синій, червоний і под.

2. До утворених слів доберіть іменники і назвіть словосполучення.

Пояснюючи відмінності у вимові суфікса -ськ- та його варіантів -зьк-, -цьк-, варто почати не з таблиці, а з демонстрації вимови, давши завдання:

а) назвати суфікси у словах російської і ук

раїнської мов;

б) встановити, чим відрізняється їх вимова.

Наприклад:

киевский — київський;

донецкий — донецький;

французский — французький. Після встановлення відмінності у вимові пропонується евристичне завдання: — Чим буде різнитися написання цих суфіксів? Доведіть свою думку.

Наступна демонстрація таблиці «Написання слів у російській й українській мовах» (або запису на дошці з позначенням суфіксів) підтвердить висновок, зроблений учнями, і, крім того, активізує зорові аналізатори. Таблиця використовується також для тренування вимови українських слів.

Формуючи вміння, доцільно запропонувати вправи, спрямовані на свідоме застосування здобутих знань. Це може бути коментоване письмо, словотворчі вправи з частковим мовним розбором та ін. Всі вони спрямовані на формування частково мовленнєвих умінь (відпрацьовуються вміння вимовляти слова із зазначеними суфіксами й відповідно позначати їх на письмі). З метою формування комунікативних умінь можна запропонувати таку уявну ситуацію:

— Уявіть собі, що зустрілися два товариші (подруги). Один з них живе в Донецьку, інший — у Києві. Кожен з них вихваляється своїм містом (краєм), вживаючи слова: А ти ніколи не бачив... . Після цього викликають бажаючих (по двоє) повихвалятися. Звичайно, перед цим, зважаючи на те, що в учнів невеликий життєвий досвід, учитель має розповісти, чим може пишатися кожен киянин: київськими каштанами, дніпровськими пляжами, зеленими парками, Софійським собором, Майданом Незалежності і под., а донеччанин: шахтарським краєм, безмежними степами,

багатими врожаями, а карпатець: мальовничими полонинами, стрімкими потічками, гірським безмежжям. Подаємо приклад наступного уроку, на якому закріплюються здобуті знання й уміння.

Тема. Суфікси -ськ-, -зьк-, -цьк-.

Мета. Закріпити здобуті знання, формувати вміння вживати слова із зазначеними суфіксами в усному мовленні й на письмі, виховувати почуття любові до

тварин.

Обладнання: Таблиці, записи на дошці, малюнки свійських тварин — котика, песика.

Хід уроку.

І. Активізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

1. Ігрові завдання.

— Коли ви всі пішли додому, у класі побували

Андрійко-неумійко і Дід-буквоїд. Ось які записи ли

шили вони на дошці. Подивіться уважно і скажіть, що

ж сталося.

1) Прибережний; дніпровський, Донець. Пп-.Л

2) Мал..ий, сір..ий крізь землю пройшов, ч..рвону шапочку ..найшов.

2. Закріплення знань.

— Отже як будується слово? Яка частина слова є обов'язковою? А яких частин може й не бути? Наведіть приклади.

— Чи відгадали ви загадку? Що треба знати про суфікси -цьк-, -ськ-, -зьк-1 а про префікси з- (с), роз-, без-?

II. Активізація і збагачення словникового запасу

учнів.

1. Закріплення правописних і мовленнєвих умінь.

а) від слів низ, село, господар, гора, Кавказ, Запоріжжя утворіть інші, які б відповідали на питання який? Запишіть утворені слова, позначте їх будову, поясніть правопис (звернути увагу, що слова кавказький, запорізький, якщо це не входить до власної назви, пишуться з маленької букви);

б) до слів гірський і запорізький доберіть (усно) якомога більше слів, які б відповідали на питання хто? що? Запишіть утворені словосполучення.

2. Розвиток комунікативного мовлення. Розповідь про улюблену тваринку (котика або песика).

а) вступна бесіда:

— У кожного з вас (або майже у кожного) є улюблена

тваринка. У когось — котик, у когось — песик. А якщо

не у вас, то, можливо, у сусідів або в бабусі й дідуся.

Спробуйте розповісти про них, але так, щоб той, хто слухатиме (а ми всі будемо слухати), пересвідчився, що ви дійсно їх любите.

— Які у нашій мові є засоби, щоб передати най-

ніжніші почуття?

б) формування діалогічного мовлення.

Розповідь доцільно побудувати у формі діалогу (робота в парах). Один запитує іншого:

— Ти кого більше любиш — котика чи собачку?

— А ти?

— А в тебе є котик (собачка)?

— Який він?

Якщо є час, можна записати лише опис тієї тваринки, яку кожен найбільше любить.

Для цього варто колективно дібрати заголовок («Мій котик» (песик, улюбленець). І дати початок речень:

У мене є... . Його звати... . Він... . У нього... . Я ду-

Після запису вчитель пропонує подивитися, чи були в текстах слова із суфіксами, прочитати ці слова і пояснити, для чого учні використали суфікси. Можна дати завдання позначити суфікси.

III. Підсумок уроку.

— Отже, яка роль суфіксів і префіксів у нашому

мовленні?

• •••••••••••• Перевірте себе •••••••••••••

1. Чому уроки розділу «Будова слойа» мають транспо-зиційно-корекційний характер?

2. Проаналізуйте систему вправ, Рекомендованих для засвоєння префіксів роз-, бе3_; І поясніть їх доцільність, запропонуйте свої ьИди вправ і обґрунтуйте свій вибір.

3. Проаналізуйте поданий зразок У{>ОКу. Визначте його тип і поясніть доцільність запропонованих завдань.

3. Розробіть урок на тему «Префіксу 3. (с-)».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості засвоєння розділу «Будова слова»	\|	Особливості вивчення розділу «Частим мови»

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.