Тема 6. Охорона та захист прав інтелектуальної власності
Цивільно-правовий захист прав інтелектуальної власності пе- редбачає, що кожна особа, права якої порушені, може звернутися до суду щодо захисту цих прав. Причому чинне законодавство пе- редбачає дві групи норм захисту права інтелектуальної власності - загальні цивільно-правові норми, передбачені Цивільним кодексом України, та спеціальні норми, передбачені законами України про ін- телектуальну власність.
Відповідно до загальних норм Цивільного кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування май- нової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. У тих випадках, коли заявник з тих чи інших причин не бажає вести своїх справ з охорони прав, він може звернутися до патент- ного повіреного, основним завданням якого є надання юридичним і фізичним особам допомоги та послуг, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Патентний повірений може представляти власників прав не тільки у суді, а й у Державному де- партаменті інтелектуальної власності та установах, що належать до сфери його управління, кредитних установах, у відносинах з іншими фізичними і юридичними особами.
Згідно зі ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушеннями авторського права та суміжних прав, що да- ють підстави для судового захисту, є: