• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Сних випадків, характером одержаних травм, видом обладнання. Цей

Метод дозволяє встановити по окремих підприємствах найпоширені1

Ші види травм, визначити причини, які спричиняють найбільшу кіль1

Кість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і про1

Вести необхідні організаційно1технічні заходи.

Кількісний показник травматизму, або показник частоти нещасних

випадків Кч, розраховується на 1000 працюючих:

Кч = 1000 n/Р,

Де n – кількість нещасних випадків за звітний період із втратою працездатності

на 1 і більше днів;

Р – середньоспискова чисельність працюючих за той же звітний період часу.

Якісний показник травматизму, або показник важкості нещасних

Випадків Кв, характеризує середню втрату працездатності в днях на

одного потерпілого за звітний період:

Кв = Д/n,

Де Д – загальна кількість днів непрацездатності у потерпілих для випадків із

Втратою працездатності на 1 і більше днів.

Узагальнюючим показником, який показує кількість людино1днів

непрацездатності на 1000 працюючих, є коефіцієнт виробничих втрат:

Квв = Кч × Кв = 1000 Д/Р.

Але жоден з вищенаведених показників не враховує стійкої втрати

Працездатності та гибелі людей і тому не може повністю характеризу1

Вати рівень травматизму. Для цього необхідно використання при1

Наймні ще одного показника. Таким показником є коефіцієнт неща1

сних випадків із смертельним наслідком та каліцтвом:

Кск = nск/n · 100%,

Де nск – кількість нещасних випадків, що призвели до смерті і каліцтва.

N – загальна кількість нещасних випадків.

Міжнародна організація праці використовує кoeфіцiєнт частоти,

Який показує кількість нещасних випадків, що припадає на 1 000 000

Відпрацьованих людино1годин.

Кч

МОП= 1 000 000 п/Т,

Де Т – загальний час роботи, людино1годин.

Вищенаведені та інші показники, наприклад коефіцієнт електро1

Травматизму, дозволяють вивчати динаміку травматизму на підпри1

Ємстві, в галузі, регіоні тощо, порівнювати ці показники, робити певні

Висновки, застосовувати організаційні заходи, спрямовані на профі1

Лактику травматизму.

Топографічні методи ґрунтуються на тому, що на плані цеху (під1

Приємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки, або ж на

Схемі, що являє собою контури тіла людини, позначають травмовані

Органи чи ділянки тіла. Це дозволяє наочно бачити місця з підвище1

Ною небезпекою або ж найбільш часто травмовані органи. Повторен1

Ня нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний

Стан охорони праці на даних об’єктах. На ці місця звертають особли1

Ву увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового

Обстеження згаданих місць виявляють причини, котрі викликали

Читайте також:

1. Аналіз використання обладнання.
2. Аналіз та інтерпретація одержаних даних
3. Безпечність обладнання, технологічного процесу та вимоги безпеки щодо розташування виробничного обладнання.
4. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх характером
5. Вимоги безпеки до виробничих процесів та обладнання.
6. Виявлення та розкриття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
7. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
8. Джерело шуму , розташовують у кожусі, внутрішні поверхні якого покривають звукопоглинальними матеріалами. Різновидом цього методу є кабіна керування.
9. Добровільне страхування від нещасних випадків, його мета. Умови страхування громадян від нещасних випадків. Страхові випадки.
10. Ження не повинно приводити до пуску обладнання.
11. За видом системи охолодження.
12. За конструктивними особливостями фритюр-ниці поділяють на секційно-модульні та ті, які входять до комплекту малогабаритного обладнання.

Переглядів: 376