Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






ТЕМА 12. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В УМОВАХ РАДЯНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИТЕМИ ТА ЙОГО ТРАКТУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ

 

12.1 Народне господарство України під час I-й Світової і Громадянської війн (1914-1920 рр.)

І Світова Війна мала руйнівний вплив на економіку України. Припинилася зовнішня торгівля, завмерли величезні порти. Заводи і фабрики збільшували воєнні замовлення і скорочували випуск предметів широкого вжитку. Величезних матеріальних і людських втрат завдала Перша Світова війна західноукраїнським землям.

На початку 1918 р. в Українській народній республіці з'явилися власні українські паперові гроші з державною символікою. В обігу були і карбованці, і гривні.

Нестача потрібної кількості розмінної монети та інші обставини викликали появу окремих міських грошей з різними назвами (бони, чеки, розмінні знаки).

Окупанти розробили і здійснювали в Україні загарбницьку воєнно-економічну політику, яка повинна була не лише забезпечити термінові потреби Німеччини та Австро-Угорщини в українському хлібі та промисловій сировині, а й переслідувала далекосяжну мету — назавжди перетворити Україну на свій аграрний придаток й навічно закріпити її за собою.

Відновлювалася розбалансована фінансово-кредитна система України. Вдалося створити державний бюджет. Україна платила велику контрибуцію іноземним державам своїми природними багатствами, виробами народних промислів.

Тривало подальше скорочення промислового виробництва. На металургійних заводах півдня з 63 доменних печей на кінець травня 1918 р. працювало чотири, а на кінець серпня — лише дві.

Велике значення у державі мало аграрне питання. Масового характеру набуло безробіття. Підірваними були продуктивні сили сільського господарства. Через скорочення у 1918 р. посівних площ майже наполовину, порівняно з довоєнним періодом, зменшилася товарна маса зерна. Внаслідок цього зросла спекуляція. Ціни на продукти харчування та товари масового вжитку значно зросли.

Більшовицький режим проводив в Україні сувору економічну політику під назвою "воєнний комунізм". Вона передбачала націоналізацію всієї землі, промислових підприємств, торгівлі, примусову мобілізацію, централізований розподіл продуктів і товарів.

Важлива роль у формуванні економічної політики в цілому належала організації продовольчої справи, введенню продрозверстки. Одним з перших законодавчих актів Уряду УРСР було проголошення державної монополії на хліб, цукор, сіль і газ. Одночасно встановлювалися тверді ціни заготівлі та продажу цих продуктів.

Продрозверстка мала згубні економічні та політичні наслідки. Вона позбавляла селян матеріальної зацікавленості у виробництві більшої кількості продуктів, що призводило до скорочення сільськогосподарського виробництва і занепаду всього господарства. Фактично безкоштовне вилучення у селян не тільки надлишків, а й частини необхідного насіннєвого матеріалу, а також зловживання, які припускалися при його проведенні, викликали невдоволення селян, яке переросло в широкий повстанський рух.

Виходячи з теоретичної установки більшовиків виникала необхідність ліквідувати товарне виробництво на селі. Це означало на практиці ліквідувати заможних селян, особливо тих, які застосовували найману працю. Проте й середняки теж хотіли торгувати продуктами своєї праці, а торгівля, за уявленням більшовиків, вела до капіталізму. Тому кардинальне вирішення цього питання вбачалося в створенні колективних форм обробітку землі.

Для того щоб заспокоїти українське селянство, третій український радянський уряд, сформований 21 грудня 1919 р., припинив колективізацію, яка в Україні зустріла значно більший опір, ніж в Росії.

Важливими напрямами політики "воєнного комунізму" стали введення загальної трудової повинності та мілітаризація праці. 21 січня 1920 р. була створена Українська трудова армія. Її завданням було максимальне збільшення заготівель продовольства, видобутку палива, сировини, встановлення трудової дисципліни на підприємствах, забезпечення підприємств робочою силою.

Характерними для економіки "воєнного комунізму" були натуралізація господарських відносин і різке знецінення грошових знаків. Запровадження продрозверстки, скорочення промислової та сільськогосподарської товарної маси, обмеження торгівлі й товарообігу зумовили знецінення карбованця. Внаслідок нього для покриття державних витрат радянський уряд був змушений стати на шлях посиленої емісії паперових грошей, які дедалі більше втрачали свою цінність.

Негативно вплинула на економіку заборона кооперації та промислів. Найбільших руйнувань зазнали галузі важкої промисловості. Виробництво кам'яного вугілля, залізної та марганцевої руд, чавуну і сталі скоротилося до мінімуму.

Великі економічні втрати, яких зазнала Україна внаслідок першої світової війни, ще більше зросли в наступні роки. Часта зміна політичної влади зривала роботи з налагодження виробництва. Кожного разу цей процес слід було починати знову. Особливого занепаду та руйнування зазнали промисловість та сільське господарство. Трагічні соціально-економічні наслідки мала більшовицька політика "воєнного комунізму", необхідність скасування якої на початку 1921 р. стала очевидною.


Читайте також:

  1. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
  2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
  3. А/. Верховна Рада України.
  4. АГД як галузь економічної науки
  5. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  6. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  7. Аграрні закони України
  8. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  11. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  12. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток




Переглядів: 425

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Неоконсерватизм | К. Маркс та його економічні погляди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.