• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика організації культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля особового складу підрозділу

Відповідальність за проведені культурно-виховної роботи покладено на певні посадові особи.Згідно з Концепцією виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України, загальне керівництво в цій сфері належить командиру,який повинен створювати умови для проведення культурно-виховної роботи, аналізувати її стан та ефективність.

Головною особою, яка відповідає за організацію культурно-виховної роботи, є заступник командира підрозділу з гуманітарних питань. Він безпосередньо відповідає за стан культурно-виховної роботи в підрозділі, організацію дозвілля особового складу, зобов‘язаний піклуватися про духовний і культурний розвиток військовослужбовців, розробляти плани проведення вихідних та святкових днів.

В організації й проведенні культурно-виховної роботи командир, його заступник з виховної роботи спираються на актив підрозділу. У складі активу – члени редколегії стінних газет та фотогазет, ради народознавчої світлиці, культорги, спор торги, керівники гуртків і колективів художньої самодіяльності.

Алгоритмом діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи щодо організації культурно-виховної та просвітницької роботи може бути послідовність таких дій:

- вивчення вимог керівних документів;

- вивчення планів бойової та гуманітарної підготовки;

- з‘ясування наявності в підрозділі матеріально-технічної бази культурно-виховної роботи, ступеня забезпеченості підрозділу культурно-просвітницьким майном;

- вивчення можливості культурного обслуговування особового складу за рахунок закладів культури і освіти місця дислокації підрозділу;

- підбир активу культурно-виховної роботи;

- планування культурно-виховної роботи;

- підготовка і проведення заходів культурно-виховної роботи;

- оцінка дієвості проведених заходів.

Важливим етапом організації культурно-виховної, просвітницької роботи є планування. На практиці склалася певна система цієї роботи. Вона полягає у всебічному аналізі стану культурно-виховної роботи в підрозділі, в чіткому визначенні мети, завдань, пріоритетів та змісту цей роботи, у найбільш доцільному залученні сил і засобів до неї.

Планування культурно-виховної та просвітницької роботи в підрозділі здійснюється у двох його видах: поточному і оперативному (або цільовому).

Заходи поточного плануваннякультурно-виховної роботи в підрозділі включаються до планів виховної роботи підрозділу на місяць. Оперативне (цільове) плануваннявключає плани проведення культурно-виховних та спортивно-масових заходів у вихідні, святкові і не робочі дні, а також плани підготовки і проведення окремих складних заходів культурно-виховної роботи (тематичних вечорів, усних журналів тощо).

У плані проведення вихідних, святкових та неробочих днів передбачаються наступні розділи:

- заходи культурно-виховної, просвітницької роботи;

- спортивно-масові заходи;

- організація дозвілля особового складу, який знаходиться у відриві від підрозділу.

- заходи щодо забезпечення мір безпеки.

Заходи культурно-виховної роботи мають певну форму. Форма – це спосіб існування і вираження конкретного змісту будь-якого заходу.

Форми культурно-виховної, просвітницької роботи поділяються на індивідуальні, гурткові, а також комплексні й прості. Комплексні формихарактеризуються складністю структури, різноманітністю застосування способів і методів (тематичні вечори, усні журнали, вечори запитань та відповідей та ін.). Некомплексні форми –такі, зміст яких розкривається за допомогою одного способу, одного методу (вікторини, диспути, бесіди, лекції тощо).

При підготовці і проведенні заходів використовуються конкретні методикультурно-виховної роботи. Це певні способи та прийоми передачі і засвоєння знань, впливу на свідомість, почуття й поведінку воїнів. У культурно-виховній роботі широко використовуються педагогічні методи, методи пропаганди і агітації, методи ідейно-національного і духовно-емоціонального впливу, методи колективного мистецтва.

У ході культурно-виховної роботи застосовується засоби, щопритаманні цій роботі. До них відносяться:

- усна, друкована та наочна пропаганда (живе слово, лекції, бесіди, доповіді, періодична преса, наочна агітація);

- мистецьки засоби – всі види та жанри мистецтва (музичне, театральне, декоративне, художнє, література, живопис тощо);

- технічні засоби (фонограми, плівки, відео, радіо, телебачення тощо).

Вибір заходів, форм і методів культурно-виховної, просвітницької роботи, її засобів залежить від конкретних видів діяльності особового складу та відпочинку.

Особливої уваги вимагає організація відпочинку особового складу, насамперед, у передвихідні (передсвяткові) і вихідні (святкові) дні.

Вільний час військовослужбовців повинен використовуватися продуктивно і цілеспрямовано. Організовуючи роботу у такі дні, слід виходити з принципу безперервності, цілеспрямованості та системності виховного впливу на особовий склад. При проведенні культурно-виховної й спортивно-масової роботи та організації дозвілля особового складу вирішуються такі завдання:

- створення позитивної психоемоційної мотивації та направленості на виконання завдань бойової підготовки;

- сприяння оволодінню особовим складом необхідними військовими знаннями та навичками;

- створення умов для зняття психофізичного навантаження після напруженої бойової підготовки протягом тижня;

- створення умов для самореалізації й задоволення духовних, творчих та культурно-мистецьких потреб військовослужбовців;

- залучення до організації дозвілля всіх категорій військовослужбовців.

Для вирішення цих завдань широко застосовуються форми та методи спортивно-масової, культурно-виховної роботи, організації дозвілля, технічні засоби виховання. Основними осередками у підготовці та проведенні заходів вихідних, святкових та неробочих днів у частині є клуб та бібліотека, музей, кімната бойової слави, кімнати історії частини та підрозділів, спортивний зал і стадіон, цивільні заклади та установи культури, в підрозділі – народознавча світлиця.

Процес підготовки, організації та проведення у підрозділі вихідних, святкових та неробочих днів включає підготовчий, основний та заключний етапи.

Підготовчий етап є найбільш відповідальним. Він починається з визначення заступником командира з виховної роботи заходів, які доцільно провести з особовим складом. Для цього враховуються:

- план повсякденної діяльності підрозділу;

- місячний план гуманітарного та соціального забезпечення частини та підрозділу;

- календар державних, професійних, релігійних свят, знаменних і пам’ятних дат;

- план роботи народознавчої світлиці;

- потенційні можливості цивільних закладів культури, які можуть бути залучені до участі в заходах;

- можливості матеріально-технічного забезпечення заходів культурно-виховної роботи.

Важливе значення має формування організаційного ядра з підготовки та проведення заходів вихідних, святкових та неробочих днів. До складу організаційного ядра входять офіцери та актив підрозділу.

Після формування оргядра, вивчення планів та керівних документів заступник командира з виховної роботи визначає:

- форми та методи проведення заходів;

- місце та термін проведення заходів;

- відповідальних за заходи;

- особовий склад, який залучається до проведення заходів;

- необхідні матеріально-технічні ресурси.

Наступний крок – розробка плану організаційних, культурно-виховних, просвітницьких та спортивно-масових заходів на вихідні, святкові та неробочі дні, який має бути складений заступником командира з виховної роботи і затверджений командиром підрозділу за три доби до вихідного, святкового чи неробочого дня. Про основні заходи виховної роботи в ці дні заступник командира підрозділу з гуманітарних питань доповідає заступнику командира частини з гуманітарних питань.

Слід звернути окрему увагу на планування та проведення заходів з молодим поповненням. Основною метою цих заходів є адаптація молодих воїнів до військової служби.

Виходячи із передбачених планом заходів, заступник командира з виховної роботи ставить задачі відповідальним виконавцям і детально інструктує кожного з них.

Після затвердження плану розпочинається основний етап по підготовці та проведенню запланованих заходів. Наказами та директивами Міністра оборони України передбачено проведення таких культурно-виховних, просвітницьких заходів і відповідних їм форм:

в передвихідний день (суботу):

- правове інформування військовослужбовців строкової служби;

- інструктаж особового складу із заходів безпеки;

- парко-господарчий день за окремим планом;

- перегляд художнього фільму особовим складом, що заступає в добовий наряд чи на варту;

- перегляд телепрограм;

- заняття гуртків за інтересами.

У ці дні до планів можна включати такі заходи, як прослуховування місцевої радіогазети, концерт за заявками військовослужбовців, концерт художньої самодіяльності підрозділу.

У вихідний день (неділю) проводяться:

- година українознавства – у ранковий час з метою пропаганди духовної, історичної та культурної спадщини українського народу;

- перегляд телепрограм “Наше військо”, яке проводиться під керівництвом відповідальної посадової особи, і після закінчення програма може обговорюватись з військовослужбовцями;

- спортивно-масові заходи,які проводяться за участю офіцерів підрозділу за окремим планом;

- обід особового складу, під час якого в солдатської їдальні транслюються радіопередачі місцевого, або центрального радіо, а також радіогазети та радіожурнали, підготовлені в частині;

- відпочинок особового складу – 1,5-2 години післяобіднього часу, коли заходи організуються з урахуванням індивідуальних потреб військовослужбовців: клубна робота, заняття в гуртках за інтересах, перегляд телепередач, заняття в спортивних гуртках, спортивні ігри;

- читання книг, журналів, газет, написання листів;

- перегляд художнього кінофільму;

- перегляд та прослуховування “Українських новин”(проводиться організовано з коментарем заступника командира з виховної роботи або відповідального офіцера).

У дні релігійних свят командири повинні створити умови для відправлення релігійних потреб віруючими військовослужбовцями.

Великих організаторських зусиль та особливої уваги вимагають підготовка та проведення дозвілля в святкові дні, коли з найбільшою повнотою повинні проявлятись єдність інформаційно-пропагандистського забезпечення та культурно-виховної роботи.

На заключному етапі проведення вихідних, святкових та неробочих днів підводяться підсумки роботи, аналізуються успіхи та невдачі, плануються та проводяться заходи щодо поліпшення організації дозвілля особового складу.

Таким чином, духовне виховання військовослужбовців Збройних Сил України вимагає в сучасних умовах особливої уваги. Культура, її духовні та матеріальні носії мають безпосередній вплив на хід бойової підготовки, взаємовідносини між військовослужбовцями, гуманістичну направленість військової служби. Важливим соціально значущим засобом, що має великий культурологічний потенціал, є культурно-виховна, просвітницька робота як одна з основних складових виховної роботи у військах. Планування і організація культурно-виховної роботи в підрозділі вимагає відповідного системного підходу і постійної уваги з боку командира підрозділу та його заступника з виховної роботи.

1.2. Організація військово-патріотичного виховання у підрозділі.

Патріотизм є однією з найважливіших соціально-психологічних характеристик людини як особистості. Патріотизм належить до вищих людських почуттів, що характеризують її як громадянина, носія певних духовних якостей. В історичному аспекті патріотизм ‑ одне з найбільш глибоких у світовій історії почуттів. Воно виникло та формувалося водночас з такими поняттями як рідна земля, країна, держава, Батьківщина, Вітчизна. Ще з прадавніх часів патріотизм, почуття національної гідності були притаманні нашому українському народові. Неможливо на сьогодні уявити військовослужбовця, громадянина української держави, який би не був патріотом України.

Необхідність військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України обумовлюється перш за все тими вимогами, які ставляться до військовослужбовців державою і суспільством, Військовою присягою і Статутами ‑ документами глибокого патріотичного змісту та іншими нормативними актами. Високі моральні й патріотичні вимоги ставляться до офіцерів у Кодексі честі. Зрозуміло, що свідомо і точно виконувати ці вимоги може лише воїн-громадянин, патріот. Ці положення можна вважати соціальними вимогами держави до військовослужбовців, а ідеалом патріотично вихованого захисника Вітчизни ‑ такий його образ, який повністю їм відповідає.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
9. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
10. PR-відділ організації: переваги і недоліки
11. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
12. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.

Переглядів: 2630