Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Класифікація проектних процедур

Аналіз Синтез________

Одноваріантний БагатоваріантнийПараметричнийСтруктуний

Розв’язання задач одноваріантного аналізу дає змогу дістати інформацію про параметри об’єкта в заданій точці (або в заданому стані). Розв’язання зводиться до одноразового дослідження макета (розв’язання системи рівнянь).

4. Типові задачі аналізу та синтезу

Типові задачі одноваріантного аналізу: аналіз статичного стану; перехідного процесу; частотних характеристик; стійкості; стаціонарного режиму коливань.

Багатоваріантний аналіз полягає у визначенні зміни вихідних параметрів при заданих змінах параметрів елементів та зовнішніх параметрів.

Типові задачі:

Аналіз чутливості – оцінка впливу внутрішніх і зовнішніх параметрів на вихідні, що полягає у розрахунку коефіцієнтів чутливості.

Статистичний аналіз – оцінка закону та (або) числових характеристик розподілу вихідних параметрів при заданих статистичних відомостях про розподіл параметрів елементів.

У більшості маршрутів проектування процедури синтезу й аналізу знаходяться в тісному взаємозв’язку.

Розробка об’єкта по ТЗ, сформованому на попередньому рівні проектування, починається з синтезу структури. Для кожного варіанта структури складається модель – математична (система рівнянь) чи фізична.

Математичні моделі використовуються при автоматизованому проектуванні, фізичні – при експериментальній обробці, макетуванні.

Далі аналізом моделі, який виконується багато разів, перевіркою умов працездатності приймається рішення про необхідність параметричної оптимізації – зміни параметрів об’єкта. При успішному розв’язанні задачі переходять до завершальних процедур – оформлення ТД та формулювання ТЗ на наступний рівень проектування.

Якщо підбір багатьох варіантів не дає позитивного результату, тобто кількість варіантів перевищує гранично допустиме значення, здійснюється перехід до попереднього рівня проектування, де виконується коригування ТЗ на розробку даного об’єкта на заданому рівні ієрархії.

Тема 6. Структура системи автоматизованого проектування

1. Підсистеми САПР.

Складові структурні частини САПР – підсистеми. Вони мають усі властивості систем і створюються як самостійні системи.

Підсистеми бувають: проектуючі і обслуговуючі.

Проектуючі виконують проектні процедури й операції.

Обслуговуючі призначені для підтримання працездатності проектуючи підсистем.

Проектуюча підсистема САПР – виділена за деякими ознаками частина САПР, яка забезпечує отримання закінчених проектних рішень.

Обслуговуючі – виконують допоміжні функції – розвитку програмного забезпечення, інформаційно-вимірювальні і т.д.

За ступенем універсальності підсистеми поділяються на об’єктно-орієнтовані (об’єктні) та об’єктно-незалежні (інваріантні). В об’єктних підсистемах виконуються процедури й операції, безпосередньо пов’язані з конкретним типом об’єктів проектування; в інваріантних – уніфіковані процедури та операції, які мають значення для багатьох типів об’єктів проектування.

2. Види забезпечення САПР.

Технічне, математичне, програмне, інформаційне, лінгвістичне, організаційне, методичне.

Технічне забезпечення – сукупність технічних (апаратних) засобів, що використовуються в САПР для переробки, передачі, зберігання інформації: ЕОМ, периферійне обладнання, пристрої виготовлення технічної документації, апаратура передачі даних, вимірювальні пристрої та прилади.

Вимоги до технічних засобів:

- забезпечення розв’язання задач усіх етапів проектування (забезпечення виконання програм усіх ієрархічних рівнів за прийнятний час);

- забезпечення ефективної взаємодії користувачів з ЕОМ;

- відкритість технічних засобів для розширення і модернізації системи відповідно до прогресу техніки.

Математичне забезпечення – сукупність математичних моделей, методів, алгоритмів для розв’язання задач автоматизованого проектування.

Програмне забезпечення – сукупність програм, поданих в заданій формі, разом з необхідною програмною документацією, яка призначена для використання в САПР. Поділяється на загальне та спеціальне.

Загальне забезпечення служить для організації, планування та управління обчислювальним процесом, включає операційну систему (ОС) ЕОМ, а спеціальне – це програми для розв’язання конкретних задач.

Інформаційне забезпечення – документи, які містять опис стандартних проектних процедур, типових проектних рішень, комплектуючих виробів та матеріалів та ін. дані, а також файли та блоки даних на магнітних носіях із записом зазначених документів. Це бази даних, які містять інформацію для проектування: довідкові дані, Державні стандарти, інформацію про результати попередніх етапів проектування.

Лінгвістичне забезпечення – сукупність мов, використовуваних в САПР для подання інформації про проектовані об’єкти, процеси й засоби проектування, якими обмінюються люди з ЕОМ і між собою в процесі автоматичного проектування.

Організаційне забезпечення – положення, інструкції, накази, штатні розклади, кваліфікаційні вимоги та інші документи, що регламентують організаційну структуру підрозділів проектного підприємства та їх взаємодію з комплексом засобів автоматичного проектування.

Методичне забезпечення - сукупність документів, в якій відображені склад, правила відбору й експлуатації засобів автоматизації проектування. Це опис технологічних маршрутів проектування, послідовності виконання проектних операцій і процедур, питання розчленування описів об’єктів проектування на аспекти, рівні й процесу проектування – на стадії, етапи. У кожній САПР опис технологій проектування конкретизується, містить опис типових сполучень програм, раціонального розподілу функцій між людиною та ЕОМ, тощо.

3. Режими роботи САПР.

Проектування на ЕОМ можливе у двох режимах – пакетному та діалоговому.

Режим пакетної обробки (програмний) – припускає автоматичне розв’язання задачі за складеною програмою без втручання людини у хід розв’язання. Застосовують, коли можна заздалегідь передбачити всі можливі ситуації при розв’язуванні та формалізувати вибір продовження розв’язання у точках розгалуження алгоритму.

Діалоговий режим (оперативний, інтерактивний) застосовують, коли автоматичний вибір продовження розв’язання небажаний чи утруднений. Автоматичне продовження програми переривається у деяких заздалегідь визначених точках, і ЕОМ чекає наказу від людини.

Діалоговий режим звичайно використовують у наступних випадках:

- наявність правил, які важко формалізувати, та процедур для прийняття рішень;

- час чекання відповіді ЕОМ на звертання людини невеликий;

- обсяг інформації, що вводиться в процесі діалогу невеликий.

У залежності від кількості одночасно обслуговуваних програм розрізняють: одно- та багатопрограмний режими обчислювальних систем.

У однопрограмному режимі – процесор використовується неефективно. Більша продуктивність ОС досягається в багатопрограмному режимі (режим мультипрограмування), коли розв’язання деяких задач починається до закінчення обслуговування попередніх, ресурси ОС розподіляються між задачами, забезпечуючи більш повне навантаження пристроїв системи.

Багатопрограмний діалоговий режим роботи ОС наз. режимом поділу часу (мультидоступу).

4. Рівні САПР.

Технічне забезпечення САПР має ієрархічну структуру. Як рівні виділяють такі комплекси апаратури:

Центральний обчислювальний комплекс (ЦОК). Призначений для розв’язання складних задач проектування. Це ЕОМ середньої чи високої продуктивності зі штатним набором периферійних пристроїв. Можливе розширення цього набору деякими засобами обробки графічної інформації. Для підвищення продуктивності можуть використовуватись багатопроцесорні чи багатомашинні комплекси. Реалізуються режими мультипрограмний та розподілу часу.

Автоматизовані робочі місця (АРМ). Призначені для розв’язання порівняно нескладних задач та організації ефективного спілкування користувача САПР з комплексом технічних засобів. Включають міні- ЕОМ і (чи) мікро-ЕОМ, графічні й символьні дисплеї, координатознімачі та інші з відповідним базовим і прикладним ПЗ.

Комплекс периферійного програмно-керованого обладнання. Призначений для отримання конструкторсько – технологічної документації й управляючих програм на машинних носіях для виконавчих технологічних автоматів.

За допомогою цього комплексу розв’язуються задачі редагування, архівного супроводу документації та ін.

Сюди входять програмно-кероване обладнання, міні- чи мікро – ЕОМ із зовнішньою пам’яттю великого обсягу. Такі комплекси наз. технологічними.

Існуючі САПР поділяються на одно-, дво- і три рівневі. В однорівневій САПР на основі ЦОК, виконуються процедури з великим обсягом обчислень при порівняно малих обсягах початкових і результуючих даних.

В однорівневій на основі АРМ виконуються процедури, в яких обсяг обчислень і документації, що випускається, відносно невеликі.

В однорівневій на основі ТК – зміст проектної документації визначається в результаті неавтоматизованого проектування, а оформлення документації – автоматизоване, причому обсяг її може бути великим.

У дворівневих САПР можливі сполучення: ЦОК-АРМ, ЦОК-ТК, АРМ-ТК.

У найбільшій мірі можливості автоматизованого проектування складних об’єктів реалізуються в трирівневих САПР, які включають ЦОК, ряд АРМ і ТК.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні етапи проектування	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.