І визначене з рівнянь поле температур дозволяє визначити коефіцієнт тепловіддачі.
На значній відстані від поверхні тіла збурення, внесені поверхнею, практично не відчуваються. Відстань, на якій це виконується з заданою величиною відхилення, зветься товщиною гідродинамічного пограничного шару.
Потік рідини біля поверхні тіла може бути розбитий на дві зони, зону в якій відбуваються зміни швидкості під впливом дії контакту рідини з поверхнею - гідродинамічний пограничний шар і зону, в якій вплив поверхні практично не відчувається, - зона незбуреного потоку.
Все сказане для поля швидкостей може бути перенесене і на поле температур, де вводиться поняття теплового пограничного шару - шару рідини в якій температура рідини змінюється від температури поверхні тіла до температури незбуреного потоку.
Припущення існування пограничного гідродинамічного шару виправдовує себе і в випадку вільного руху рідини, тільки тут швидкість змінюється від нуля на поверхні тіла до нуля на відстані, проходячи через максимум в межах пограничного шару.
Моделювання процесів конвективного теплообміну.
Аналітичний розв’язок основної системи рівнянь є складним і якогось загального рішення на сьогодні не існує.
Основним шляхом досліджень є експериментальні дослідження, коли для певних значень змінних (режим і швидкість руху, геометрія, тип рідини і т.і.) шукаються значення вихідних величин (кількості відданого тепла, коефіцієнта тепловіддачі).
Тут також існують суттєві труднощі, пов’язані як з проведенням та обробкою експерименту, так і з перенесенням результатів дослідження моделі на інші аналогічні процеси.
Ці проблеми розв’язуються за допомогою методів теорії подібності та теорії розмірностей.