• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЇ

Передісторія і соціально-філософські передумови соціології

Арістотель і Платон. Перші в історії європейської думки теорії суспільства виникли у рамках античної філософії. Найбільш значні з них належать двом видатним старогрецьким філософам - Платону (428/427-348/347 до н.е.) і Арістотелю (384-322 до н.е.).

Соціальні погляди Платона якнайповніше відбиті в діалозі "Держава". Головна його думка полягає в тому, що людське суспільство повинне утілити в життя ідеальну громадську систему, свідомо побудовану і керовану інтелектуальною елітою відповідно до принципів розуму і доцільності.

Суспільство перебуває в стані хаосу, соціальної напруженості і смути до тих пір, поки в нім не встановлюється твердий порядок, при якому кожен громадянин займається своєю справою (розподіл праці), але не втручається в справи інших громадян, станів, класів (соціальний розподіл). Стабільним слід рахувати суспільство, поділене на три класи (стани), : вищий, такий, що складається з мудреців, що управляють державою; середній, включаючий воїнів, що охороняють його від смути і безладу; нижчий, такий, що складається з ремісників і селян.

Приналежність до інтелектуальної еліти, згідно з Платоном, обумовлена тільки походженням. Платон вважав, що люди від природи не рівні і управляти можуть тільки ті, хто від народження наділений вищими якостями душі, - мудреці і філософи. Вони повинні зберігати моральну висоту і бути абсолютним зразком поведінки для нижчих шарів суспільства.

У Арістотеля опорою порядку виступає заможний середній стан. Окрім нього, існують ще два стани: багата плутократія і, позбавлені власності бідняки. Держава краще всього управляється у тому випадку, коли маса позбавлених власності бідняків не відсторонена від участі в управлінні, егоїстичні інтереси багатої плутократії обмежені, а середній стан численніший і сильніший, ніж два інших.

Арістотель учив, що недосконалість суспільства виправляється не зрівняльним розподілом, а моральним поліпшенням людей. Законодавець повинен прагнути не до загальної рівності, а до вирівнювання життєвих шансів.

Приватна власність розвиває здорові егоїстичні інтереси. Коли вони є, люди не ремствують один на одного, оскільки кожен зайнятий своєю справою. Якщо в суспільстві є такі, хто працює багато, а отримує мало, вони завжди будуть невдоволені тими, хто працює мало, а отримує багато. Людиною управляє безліч потреб і прагнень, але головна рушійна сила - любов до грошей, бо на цю пристрасть хворі усі. При колективній власності усе або більшість бідні або озлоблені. При приватній - з'являються багатство і нерівність, але тільки вона дає громадянам можливість виявити щедрість і милосердя. Проте надмірна нерівність у власності небезпечно для держави. Арістотель звеличує суспільство, в якому переважає заможний середній стан.

Читайте також:

1. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
2. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
3. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
4. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
5. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
6. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
7. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
8. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
9. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
10. Будова, функції і розвиток спинного мозку
11. Бурхливий розвиток емпіричної соціології
12. Вiковi особливостi волi. Розвиток i формування волi

Переглядів: 610