Вікові аспекти спортивної орієнтації і спортивного відбору

Ріст спортивних досягнень залежить, як відомо, від методики й тактики спортивного тренування, прогресу технічних засобів, своєчасної та ефективної реабілітації спортсменів, а також від росту масовості й правильного спортивного відбору.

Досягнення в сучасному спорті настільки високі, що їх вершини досяжні далеко не кожному бажаючому, хто займається спортом. Тому виникла проблема наукового обґрунтування спортивної орієнтації і відбору.

Вибрати для кожного вид спортивної діяльності - завдання спортивної орієнтації; відібрати найбільш придатних, виходячи з вимог виду спорту, - завдання спортивного відбору.

Відомо, що в системі відбору і спортивної орієнтації важливе значення мають спостереження шкільного викладача фізичної культури та тренера за дітьми в процесі занять на уроках, в спортивних секціях, під час різних рухомих ігор, змагань і проведення контрольних випробувань.

Проблема спортивної орієнтації і відбору комплексна. Основні її аспекти - педагогічні, психологічні й медико-біологічні.

Педагогічні методи дозволяють оцінити рухову функцію дитини, рівень розвитку фізичних якостей, рухові уміння і координаційні здібності, ступінь спортивно-технічної майстерності та ін. Психологічні методи дають можливість встановити характерологічні особливості особистості дитини, структуру її психічної діяльності. Медико-біологічними методами визначають стан здоров'я дитини, морфологічні та функціональні особливості організму, адаптацію до фізичних навантажень, загальну фізичну працездатність, координаційні механізми рухової діяльності.

Спортивна орієнтація і відбір потребують вивчення модельних характеристик спортсменів вищої кваліфікації в морфологічному, фізіологічному, психологічному напрямах, що дає можливість враховувати морфологічні, фізіологічні й психологічні профілі представників окремих видів спорту.

Спортивний відбір - це не одноразовий захід, він має довготривалий багатоетапний характер. Ефективність його багато в чому залежить від якості тренувального процесу, а вона значною мірою зумовлена ступенем урахування анатомо-фізіологічних особливостей дітей різного віку, індивідуальних особливостей росту й розвитку організму кожного, хто займається.

Французький просвітитель-енциклопедист Дідро писав: „Людина не народжується нічим. Кожна людина народжується із здатністю до чого-небудь. Значення вихователя не в тому, щоб зробити з будь-якої дитини те, чого бажають її рідні, а в тому, щоб змусити дитину постійно займатися тим, до чого вона здатна".

Відносно початку занять в тому чи іншому виді спорту існують різноманітні думки. З одного боку, спостерігається явне омолодження окремих видів спорту, з іншого – зростає кількість „старих" спортсменів, які беруть активну участь у великих змаганнях. Нижче наводяться приблизні вікові періоди для початку занять різними видами спорту в дитячих спортивних школах.

Таблиця 20

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Генетичні дані успадкування спортивного таланту	\|	Вікові нормативи для початку занять різними видами спорту в дитячих спортивних школах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.