Діловодні документи.

Діловодні й актові джерела.

Законодавчі акти.

Основні групи законодавчих джерел цього періоду – королівське законодавство, парламентські законодавчі акти, кодекси.

З посиленням королівської влади (абсолютна монархія) основне місце посіли королівські закони.

У Франції – постанови, ордонанси, едикти, накази, декларації. До другої половини XVI ст. накопичилося багато. Але королівське законодавство було не систематизоване. Матеріал, що в ньому містився був не класифікований, багато плутанини, протиріч. З другої половини XVI ст. почалася кодифікація королівського законодавства. Перший - кодекс Генріха ІІІ 1587 р. У XVII ст. – створено Торговий, Морський, Карний кодекси.

Робітниче законодавство: каторжні роботи для тих, хто ухиляється від роботи, бродяг; регулювання заробітної платні на корить роботодавців, законодавство проти робочих союзів.

Німеччина – імперські статути, закони, привілеї, мандати. Через відсутність єдиної держави не мали широкого застосування, торкалися лише окремих питань.

Але в Німеччині також в XVI ст. почалася кодифікація імперського законодавства: перший кодекс – кримінально-процесуальний – «Карна конституція Карла V» («Кароліна») 1582 р.

Англія – королівські статути та ордонанси, парламентські статути, підписані королем. Виділяється комплекс статутів проти огороджування, які видавалися з метою збереження дрібного селянського землеволодіння з кінця XV ст. (останній в 1597 р.). Реальної дії не мали, останній статут взагалі не було виконано, але ілюструють процес огороджування.

«Криваве законодавство» (закони Тюдорів), як результат політики огороджування (робітні будинки, примушення до праці розорених селян, низька заробітна плата тощо).

Робітниче законодавство також в Нідерландах.

Цей період характеризується значним збільшення обсягу діловодної документації в усіх сферах, зокрема адміністративно-управлінській, політичній (про це йшлося вище). Діловодна документація уніфікується та спрощується – стираються національні особливості, спрощується формуляр.

Однак, як і в попередні періоди, найбільший обсяг діловодних документів утворюється в аграрному секторі. По-перше, різновиди документів, що були раніш та фіксують феодальну власність на землю, яка ще зберігалася – це маєткове діловодство (описи маєтків, інструкції, звітні документи, списки селянських повинностей, скарги селян). Франція, Іспанія, Португалія, Нідерланди.

У таких країнах, як Італія, Німеччина, Чехія, Угорщина, Польща, склад діловодної документації взагалі не змінився порівняно з XІV-XV ст. Документи зберегли феодальний характер через реставрацію феодальних відносин, ілюструють навпаки посилення експлуатації селян.

З’являються нові групи документів, що віддзеркалюють нові процеси.

В Англії – комплекс документів, пов’язаних з процесом огороджування – матеріали обстежень урядових комісій, матеріали комісій з розслідування огороджувань (створювалися для перевірки виконання статутів) – інструкції протоколи, що містять конкретні дані по окремих територіях (обстежили 35 графств з 40, збереглися по 10). Скарги селян.

Промисловість. Діловодна документація мануфактур майже не збереглася. Окремі групи – описи майна, податкові документи промислових кампаній, ділове листування та ін.

Торгове діловодство чисельніше – в XVI ст. торговий капітал переважав. Торгові книги (обіг капіталу, прибутки, витрати тощо) відображають сфери та масштаби діяльності торгових кампаній, динаміку їх розвитку; регістри торгових бірж і торгових суден, листування, протоколи зборів членів торгових кампаній; чисельні звіти кампаній. Документи, що відображають діяльність банків і ярмаркових комітетів.

Зокрема, річні звіти Торгової палати м. Севілья в Іспанії, що в її порт прибували судна з Америки, навантажені дорогоцінними металами, дозволяють достатньо точно встановити розміри імпорту золота та срібла в Європу в XVI ст., що саме й спричинило «революцію цін».

Діловодні документи органів влади та управління. Фінансова документація – державні бюджеті, звіти казначейства, податкові документи. Листування. Протоколи засідань центральних і місцевих установ – Королівських Рад, парламентів, муніципалітетів.

Спеціальне діловодство. Судочинне діловодство. В Англії – матеріали королівського судочинства про тяжби по огороджуванням, по яких рішення приймалися на користь поміщиків.

Судові документи, пов’язані з діяльністю промислових і торгових кампаній.

Дипломатичне діловодство (листування, донесення послів).

Церковне діловодство (донесення легатів, нунціїв, листування та ін.).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІІІ. Метод Лагранжа	\|	Історичні твори.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.024 сек.