• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Репродуктивний метод.

Форми

Вправи

Метод вправ – один з найважливіших способів формування в учнів навичок і умінь. Він передбачає цілеспрямоване і багаторазове повторення учнями певних дій та операцій (практичних чи розумових) з метою формування навичок та вмінь.

Характер вправ визначається змістом і цілями навчання,

Систему вправ різні автори визначають на основі різних класифікаційних ознак:

- за рівнем пізнавальної активності, видом діяльності,

- характером навчальної діяльності.

САМОСТІЙНА РОБОТА: КЛАСИФІКУЙТЕ ВПРАВИ ЗА ВИЩЕЗАЗНАЧЕНИМИ ОЗНАКАМИ:

розумові типові усні вступні

трудові творчі письмові пробні

фізичні графічні тренувальні

технічні контрольні

Класифікація вправ:

________________на основі навчальної мети застосування вправ______

Вступні пробні тренувальні творчі контрольні

(досвід Шаталова В.Ф., Лисенкової С.М.)

Вступні – учитель поєднує пояснення з показом виконання дій, а учні повторюють за вчителем ті самі дії.

Приклад: вивчення букви «О»

Пробні – (новий матеріал засвоєний учнями ще не міцно)

Попереджувальні Коментовані Пояснювальні

(поясни + дія) (досвід Лисенкової С.М.- (дія передує поясненню)

пояси = дія)

Тренувальні – ( більший рівень самостійності, поступове нарощування складності)

Без зразка, За зразком, інструкцією.

докладних вказівок вчителя (у Лисенкової С.М.→ опори)

Усні вправи – в процесі викладання основ науки, пов’язані з розвитком культури мови і логічного мислення, пізнавальної діяльності учнів в цілому.

Завдання: опанування учнями технікою і культурою читання, усної лічби, розповіді, переказу, відповіді на постановлені запитання, уміння аналізувати і робити висновки, правильно формувати думку, будувати судження, доведення.

Поступово ускладнюються відповідно до віку і рівня розвитку учнів і є дійовим засобом опанування знань, умінь, навичок.

Письмові вправи – належать вправи з каліграфії, списування, стилістичні і граматично – орфографічні, написання дидактику, переказу літературного твору, вміння складати ділові папери, вести записи, конспекти, складати тези, розв’язувати задачі, приклади, описувати досліди → мова, природознавство, математика.

Усні вправи дають можливість швидко проводити роботу, без витрати часу на записи. Письмові вправи дають можливість виконувати більш складні завдання, багаторазово повторювати і покращувати зроблене, але вимагають більшої витрати часу, до них висуваються високі і систематичні вимоги, які пов’язані з грамотністю. Виховують охайність, розвивають спостережливість, підвищують грамотність.

Графічні і технічні вправи за своїм характером близькі до письмових.

Застосовуються під час вивчення математики, природознавства, мови.

Графічні роботи уточнюють сприйняття. Допомагають осмислити і закріпити знання, розвивають спостережливість, сприяють здійсненню виробничої підготовки.

Графічні вправи – засіб поєднання навчального матеріалу з політехнічною освітою, з наукою і технікою, виробництвом.

Розумові вправи пов’язані з розвитком мислення, уяви, пам’яті, мови. Проводять на всіх уроках.

Трудові вправи становлять певну систему спеціально підібраних трудових дій навчального або виробничого характеру.

В залежності від складності, обсягу завдань. Що його виконують учні, трудові вправи поділяються на прості і складні.

Прості – вправи на виконання трудових прийомів. Прийом складається з багатьох елементів сили, точності, швидкості виконання. Ці елементи засвоюються внаслідок виконання вправ в їх взаємозв’язку, тобто в процесі опанування цілісного прийому.

Складні – вправи на виконання трудових операцій. Виконання трудових операцій передбачає опанування трудового прийому, уміння, залежність від трудового завдання підбирати і користуватись окремими прийомами, змінювати чи удосконалювати їх.

Найбільш поширені на уроках трудового навчання.

Приклад: посадити квіти на пришкільній ділянці, виготовити іграшку, оздобити її.

Фізичні вправи пов’язані з розвитком фізичних якостей дітей. Використовують на уроках музики, фізкультури, читання.

Наприклад: на уроках читання можна їх використовувати при вивченні усної народної творчості. Вивчаючи заклички, примовки, лічилки, вірші діти виконують відповідні рухи. На уроках музики – діти інсценізують і драматизують пісні.

Вступні вправи – початок вивчення теми, даємо дітям певне поняття, суть, його значення, ознаки. Мета – виявлення у дітей рівня знань з тієї чи іншої теми.

Пробні і тренувальні вправи.

Інформацію про рівень засвоєння програмного матеріалу класом в цілому і окремими учнями – контрольні вправи.

Коментовані вправи – засіб активізації виховного процесу, свідомого виконання учнями самостійної роботи.

Коментоване управління у С.М.Лисенкової.

Забезпечується високий темп уроку, сприяє свідомому, міцному засвоєнню матеріалу всім класом.

Творчі вправи – мають розвивальний характер, тобто вміщують в собі творчі завдання, які вимагають від учнів різного повороту думки, роздумів, самостійності.

Приклад: творчі диктанти, граматичний розбір речень.

Вчитель запитує учнів, вимагає пояснення виконання вправи, що забезпечує більш глибоке осмислення матеріалу.

Методика організації вправ:

1.Повідомлення теми і мети.

2.Інструктаж.

3.Виконання вправ.

4.Самоконтроль.

5.Самоперевірка.

6.Аналіз виконання вправ.

7.Оцінювання роботи учнів вчителем.

Вимоги до організації вправ (загальні правила проведення):

1.Доведення до свідомості учнів мети та порядку виконання вправ.

Приклад: природознавство, т. «План і масштаб».

2.Різноманітність вправ.

3.Систематичність проведення вправ.

4.Поступове наростання складності вправ.

5.Привчати учнів до самостійності і контролю.

Приклад: Розв’язування задач з перевіркою

Мова – перевірка за допомогою словників.

Характер впливу вправ на учнів залежить від міри самостійності виконання.

Приклад: робота над задачею.

6.Врахування індивідуальних особливостей учнів.

Диференційований підхід.

Приклад: завдання з читанням в 1 класі.

7.Висока уважність учня протягом усього періоду виконання вправи:

- не можна робити виконання вправ надто тривалим;

- не можна ставити вправи, які вимагають розумового напруження на останніх уроках.

8.Раціональне використання часу.

9.Аналіз і оцінка виконання вправ.

Лабораторні роботи.

Суть: один із видів дослідницької самостійної роботи учнів, що проводиться за завданням вчителя в спеціально пристосованому для проведення дослідів приміщенні, лабораторії, де є необхідне приладдя, на пришкільній ділянці.

Лабораторна робота – важливий засіб ознайомлення учнів з методом експериментального дослідження у природничих науках, розвивають технічні навички і уміння, сприяють формуванню діалектико – матеріалістичного світогляду учнів.

В процесі лабораторних робіт формуються уміння і навички, набуваються нові знання; учні оволодівають експериментальними методами дослідження явищ, поглиблюються і змінюються знання про закономірності природи, відбувається активне і свідоме застосування теорії на практиці.

Види:

· фронтальні,

· групові(бригадні),

· індивідуальні,

· ілюстровані,

· дослідницькі.

Види лабораторних робіт в початкових класах:

- фронтальні досліди;

- спостереження за проведенням досвіду.

Проведення лабораторних робіт є обов’язковим.

Фронтальні групові ілюстровані дослідницькі

При фронтальній організації – всі учні класу одночасно виконують одну і ту саму роботу, яка передбачена темою, користуються однаковим навчальним приладдям і методами експериментального дослідження.

Клас виконує завдання колективно.

Позитивним є зв'язок дослідів з поясненням вчителя, переконливість результатів, керівництво вчителем роботою класу, колективне обговорення результатів.

Індивідуальна організація – вищий ступень навчання, розвиток самостійності учнів. Їх творчих здібностей.

Клас має одну тему, завдання можуть виконуватись кожним учнем окремо або бригадами.

Треба готувати різноманітне приладдя та обладнання, підібрати диференційовані завдання.

Повідомлення теми, мотивації діяльності

Інструктаж → правила техніки безпеки

Роль вчителя при проведенні: консультації, підсумок → бесіда

Вимоги:1.Зв'язок з науковими знаннями. 2.Цілеспрямованість, вмотивованість діяльності. 3.Плановість проведення. 4.Систематичність проведення. 5.Чіткий інструктаж. 6.Дотримання правила техніки безпеки. 7.Оформлення результатів. 8. Підсумок.

Прийоми роботи: постановка завдання, планування або виконання, регулювання і контроль.

Для успішного проведення лабораторних робіт – асистенти з учнів: допомагають у підготовці до роботи, роздають матеріали, слідкують за дотриманням техніки безпеки, за чистотою в приміщенні. Робота в ролі асистента озброює учнів технічними вміннями і навичками, викликає інтерес до предмету, ставить учнів в позицію організатора навчального процесу.

При проведенні Л.Р. учні можуть користуватися підручниками, навчальними посібниками. Лабораторна робота може поєднуватися з усним викладом матеріалу вчителем, передувати йому або проводитися після нього як висновок.

Лабораторна робота – метод, який має на меті безпосереднє вивчання учнями в шкільних умовах предметів і явищ природи за допомогою спеціального обладнання; вчить працювати з приладами, апаратурою і інструментами, озброєння учнів уміннями і навичками політехнічного характеру, знайомство з методикою наукового експерименту (проведення дослідів, дослідження); учні спостерігають і відтворюють явища, аналізують їх, проводять експерименти, роблять висновки, узагальнення, розв’язують практичні завдання; розвивається спостережливість, пізнавальні здібності, ініціатива, самостійність; виховують технічну культуру, культуру праці, бережне ставлення до майна, вміння працювати в колективі; долати труднощі.

Практичні роботи

Практичні роботи – вироблення і закріплення практичних умінь і навичок. Застосовується в усіх класах, на всіх уроках, на всіх етапах процесу навчання.

Зв'язок з іншими методами навчання.

Значення: розвиток самостійності, пізнавальної активності, підготовка до життя.

Поділяємо

За навчальними предметами За місцем проведення

з мови, математики… на уроці, вдома, в майстерні, на пришкільній ділянці

Особливість – створення реальних цінностей, зв’язок теорії з практикою, хороша попередня підготовка.

Види:

• фронтальні;

• групові;

• індивідуальні;

· дослідницькі;

· ілюстровані;

· узагальнюючі;

· контрольні;

Проводимо з різною дидактичною метою

Структура проведення:

• Вивчення нового матеріалу – обговорення можливостей застосування вивченого матеріалу на практиці.

• Постановка проблеми або формування завдання вчителем.

• Складання плану виконання роботи.

• Практичне виконання завдання.

• Аналіз результатів.

• Звіт.

• Оцінка роботи.

Приклад: вирощування рослин.

Можуть бути пов’язані із вивченням загальноосвітніх і спеціальних предметів, з роботою учнів у навчальних майстернях, на пришкільній ділянці.

Проводяться в класі і за його межами.

Мета практичної роботи – забезпечити закріплення та конкретизацію здобутих теоретичних знань учнів, повніше здійснювати зв'язок теорії і практики у навчанні; сприяти поглибленню знань, формуванню навичок та вмінь.

Вимагає від вчителя і учнів додаткових зусиль. Учні додатково вивчають матеріал, на основі якого ставляться досліди, проводяться спеціальні спостереження, які фіксуються.

Результативність практичної роботи – виховують ініціативу; свідоме і зацікавлене ставлення до навчання, підвищує рівень підготовки учнів до творчої трудової діяльності.

Здійснюється на різних етапах уроку:

- при повторенні і закріпленні навчального матеріалу;

- передує поясненню нового матеріалу.

Вчитель , не вдаючись до безпосереднього розгляду теми, повторює матеріал, висуває перед учнями завдання практично дійти до певних висновків, які б підвели до розгляду нової теми.

Вимоги:1.Чіткий інструктаж з показом виконання. 2.Правильна організація учнів під час роботи. 3.Поділ праці між учнями або між бригадами. 4.Використовувати елементи змагання. 5.Закінчувати підведенням підсумків і оцінюванням.

Умови успішності проведення:

• Цілеспрямованість діяльності учнів.

• Наявність знань, умінь, навичок.

• Доступність, систематичність.

План проведення:

1. Усвідомлення учнями навчальних завдань, яке розв’язується за допомогою даної практичної роботи.

2. Інструкція щодо виконання.

3. Керівництво процесом виконання роботи, яка переважно заключається в тому, щоб учні додержувалися інструкції.

4. Самоаналіз, самоконтроль.

5. Перевірка робіт учнів, виділення типових переваг і помилок, їх розбір учнями.

Етапи:

· підготовчий;

· виконавчий.

Групи методів навчання за характером пізнавальної активності учнів:

- пояснювально–ілюстрований;

- метод проблемного викладу знань вчителем;

- частково – пошуковий;

- дослідницький.

Пояснювально–ілюстрований метод – основне призначення в організації засвоєння інформації учнями.

Вчитель повідомляє готову інформацію різними способами: учні сприймають. Усвідомлюють і фіксують в пам’яті цю інформацію.

За допомогою:

- усного слова (розповідь, лекція, пояснення);

- друкованого слова (підручник, додаткові посібники);

- наочні засоби (картини, схеми, к/ф, д/ф, натуральні об’єкти);

- практичний показ способів діяльності (показ досліду, способів розв’язання задачі…)

Учні виконують ту діяльність, яка необхідна для І рівня засвоєння знань – слухають, дивляться, сприймають на дотик, маніпулюють предметами і знаннями, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію з раніше засвоєною, запам’ятовують.

Економний спосіб передачі дітям узагальненого і систематизованого досвіду людства.

Сьогодні використовують програмоване навчання поруч з традиційними способами передачі знань, ТЗН.

Цей метод вбирає в себе в якості засобів і форм проведення традиційні методи: бесіда, розповідь, робота з книгою, лабораторну роботу, спостереження.

Діяльність учнів: сприйняття, осмислення, запам’ятання.

Без цього методу не можна забезпечити жодної цілеспрямованої дії.

Не користуватись без потреби.

Вчити учнів вчитися.

Відтворення і повторення способу діяльності за завдання вчителя є головною ознакою репродуктивного методу.

Назва методу характеризує діяльність учня, передбачає організуючу, спонукальну діяльність вчителя. Вчитель користується усним і друкованим словом, наочністю різного виду, учні користуються тими ж засобами для виконання завдань, маючи зразок, що повідомлений і показаний вчителем.

Для підвищення ефективності Р.М. – система вправ, програмовані матеріали, що забезпечують зворотній зв'язок і зворотній контроль.

Єдність з пояснювально-ілюстративним.

При здійсненні цього методу важливу роль відіграє алгоритмізація навчання. Учням пропонується алгоритм – правила і порядок дій, в результаті яких учень вчиться розпізнавати об’єкт (явище), усвідомлює суть, одночасно виконує певний порядок дій, це форма висунення учням орієнтирів для позначення чітко визначеної діяльності.

Алгоритм може бути і догматичним.

Алгоритмічний опис – опис змісту діяльності, що стосується змісту навчальної діяльності (як конструювати), або до змісту способу мислительної діяльності (як порівнювати). Використання учнями відповідного алгоритму за завданням вчителя характеризує прийом репродуктивного методу.

Застосування алгоритмічного опису корисно, коли необхідно формувати навик, що складається з декількох точно визначених операцій або коли доцільно показати учням перепони і варіанти, що зустрічаються на шляху виконання дій. Алгоритми спонукають до чіткого виділення з складних дій операцій, що їх складають.

Алгоритмізація – засіб висунення інформації, яку треба засвоїти шляхом багаторазового повторення. Якщо учням пропонується знайти і скласти алгоритм певної діяльності самостійно, це буде вимагати творчої діяльності → це вже дослідницький матеріал.

Використовуємо програмоване навчання – засіб і форма обох методів: пояснювально-ілюстративного і репродуктивного.

Основний метод → вправи.

Не гарантує розвитку творчих здібностей учнів, не дозволяє планово і цілеспрямовано їх формувати.

Частково – пошуковий, або евристичний метод.

Метод, при якому вчитель організовує участь школярів у виконанні окремих кроків пошуку, називається частково–пошуковим (евристичним).

Вчитель конструює завдання, намічає кроки пошуку, самі кроки виконує учень.

Використовуються різні засоби.

Важливе – спосіб організації пізнавальної діяльності.

Учень сприймає завдання, усвідомлює його умови, розв’язує частину завдання, активізуючи наявні знання, здійснює самоконтроль в процесі виконання кроку розв’язання, мотивує свої дії. Але при цьому його діяльність не передбачає планування етапів дослідження (розв’язання), самостійного співвідношення етапів між собою. Все це робить вчитель.

Творчі роботи

Важливо розвивати творчі здібності.

Застосовуємо різні види робіт творчого характеру, які пов’язані з узагальненням знань і створенням на їх основі оригінальних виробів, проектів.

Залежно від характеру навчального процесу творчі роботи різні.

Твір, складання і розв’язання задач, конструювання, дослідницька робота.

Перші роки навчання – опанування навчального матеріалу + творчий підхід до учнів.

Заохочувати дітей розв’язувати задачу в інший спосіб, придумати свою назву статті, по своєму викласти матеріал, внести елементи самостійності в малюнок, ліплення, виготовлення виробів – підсилює вплив навчання на розвиток творчих здібностей учнів.

Роботи творчого характеру треба ставити так, щоб вони були підготовлені попереднім знанням і допомагали практично перевіряти і твердо закріплювати засвоєні знання і навички.

Особливості робіт творчого характеру – високий ступень самостійності, участь уяви.

Мова:

1.Складання слів і речень за схемою. 2.Складання речень і текстів за даним початком. 3.Доповнити опис осені кількома реченнями: Настала осінь. Пожовкле листя сиплеться з дерев. 4.Складання коротких творів за малюнком, опис предметів …

Теми творів: Як я провів літні канікули? Моя улюблена тварина. Ким я хочу стати?

5.Розповіді, повідомлення (читання, природознавство, народознавство і ін) про видатних людей, події, художників і ін.

6.Доповіді на основі спостережень, читання книжок, побаченого к/ф…

7.Консультації учням вчителем під час підготовки.

Математика: 1.За умовою визначити питання, розв’язати. 2.З геометричних фігур скласти 1 квадрат, прямокутник. 3.Скласти задачу за малюнком, розв’язком… 4.Складання таблиць, схем і т.д.

Для успішного проведення творчої роботи, вони повинні бути правильно організовані:

• Повинні бути доступними, відповідати рівню дітей і їх віковим особливостям.

• Поступове наростання складності.

• Різноманітність творчих вправ.

• Привчати до самостійності при їх виконанні.

• Враховувати індивідуальні особливості учнів.

У будь-якому методі навчання поєднуються декілька умовно виділених у класифікаціях методів. Вирішальну роль у визначенні і застосуванні певного методу відіграє дидактичне завдання, яке необхідно розв'язати на конкретному етапі навчання. Наприклад, якщо метою є розвиток в учнів мислення узагальненого характеру, то використовують дедуктивний метод, який за рівнем пізнавальної діяльності учнів є проблемно-пошуковим, а за джерелом знань - словесним (бесіда), наочним (демонстрування) чи практичним (лабораторна робота).

1. Заключна частина:

Читайте також:

1. Балансовий метод.
2. Балансовий метод.
3. Близнюковий метод.
4. Вибірковий метод.
5. Виробничий метод.
6. Виробничний метод.
7. Графічний метод.
8. Діалектика як метод. Альтернативи діалектики.
9. Індексний метод.
10. Інтегральний метод.
11. Кумулятивний метод.
12. Кумулятивний метод.

Переглядів: 4017