• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Інтегральний метод.

Елімінуваннямає істотні недоліки. При його використанні виходять із того, що фактори змінюються незалежно один від одного. Насправді вони змінюються спільно, взаємозалежно і від цієї взаємодії одержуємо додатковий приріст результативного показника, що при застосуванні способів елімінування приєднується до одного з факторів, як правило до останньогок У зв'язку з цим розмір впливу факторів на зміну результативного показника змінюється в залежності від місця, на який поставлен той або інший фактор у детермінованій моделі.

Розглянемо на прикладі.

Таблиця 7.4.

Відповідно до даних, що приведені у табл. 5.4. ЧР збільшилася на 20 %, ПП - на 25%, ВП - на 50%. Це значить, що 50 – 20 – 25 = 5%, або 8000 тис. грн., валової продукції складає додатковий приріст від взаємодії обох факторів.

1) тис. грн;

тис. грн.;

тис. грн.

2) тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.

У першому випадку розмір додаткового приросту результативного показника відноситься до розміру впливу річної виробітки, а в другому – до розміру впливу кількості робітників. У результаті цього розмір впливу одного фактора перебільшується, а іншого - зменшується, що викликає неоднозначність оцінки впливу факторів, особливо в тих випадках, коли додатковий приріст досить значний.

Щоб позбутися від цього недолікаі, у детермінованому факторному аналізі використовується інтегральний метод, що застосовується для виміру впливу факторів у мультиплікативних, кратних і змішаних моделях типу (сполучення кратної й аддитивної моделей). Використання цього способу дозволяє одержати більш точні результати розрахунку впливу факторів. у порівнянні зі способами ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різницьи і уникнути неоднозначної оцінки впливу факторів тому, що в даному випадку результати не залежать від місця розташування фактров у моделі, а додатковий приріст результативного показника, що утворився від взаємодії факторів, розкладається між ними пропорційно ізольованому їх впливу на результативний показник.

Так як фактори можуть діяти в різних напрямках і неможливо зробити розподіл додаткового приросту, узявши частину, що відповідає кількості факторів, то при застосуванні інтегрального методу, використовуються певні формули.

Наприклад–

1) ;

або ;

або ;

тис. грн.;

тис. грн.

2)

3)

Для розрахунку впливу факторів у кратних і змішаних моделях використовуються наступні робочі формули.

Наприклад–

1)

; .

Наприклад, , (табл. 5.3);

тис. грн.;

тис. грн.

2). змішані моделі.

;

3).

.

3.Спосіб логарифмування застосовується для виміру впливу факторів у мультиплікативних моделях. У даному випадку результат розрахунку, як і при інтегруванні, не залежить від місця розташування факторів у моделі, й у порівнянні з інтегральним методом забезпечується більш висока точність розрахунків. Якщо при інтегруванні додатковий приріст розподіляється порівну між ними, то за допомогою логарифмування результат спільної дії факторів розподіляється пропорційно частки ізольованого впливу кожного фактора на рівень результативного показника. У цьому його перевага, а недолік – в обмеженості сфери його застосування.

На відміну від інтегрального методу при логарифмуванні використовуються не абсолютні прирости показників, а індекси їх росту (зниження).

Математично цей метод описується в такий спосіб.

Припустимо, що результативний показник можна представити у вигляді добутку трьох факторів: Прологарифмував обидві частини рівняння, одержимо

Беручи до уваги, що між індексами зміни показників зберігається та ж залежністьи що і між самими показниками, зробимо заміну абсолютних їх значень на індекси:

або .

Розділивши обидві частини рівняння на і помноживши на , одержимо:

.

Звідси вплив факторів визначається в такий спосіб:

; ; .

З формули виходить, що загальний приріст результативного показника розподіляється по факторах пропорційно відношенням логарифмів факторних індексів до логарифма результативного показника. І не має значення, який логарифм використовується - натуральний або десятковий.

Приклад– рдив( табл. 5.4.)

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.

4.Спосіб пропорційного розподілу і пайової участі.

У ряді випадків, для визначення розміру впливу факторів на приріст результативного показника може бути використаний спосіб пропорційного розподілу. Це відноситься до аддитивних моделей і змішаних моделей .

У першому випадку, коли маємо однорівневу модель типу , розрахунок проводиться таким чином: ; ; .

Наприклад, рівень рентабельності знизився на 8% у зв'язку зі збільшенням капіталу підприємства на 200 тис. грн. При цьому вартість основного капіталу зросла на 250 тис. грн., а оборотного зменшилася на 50 тис. грн. Тобто, за рахунок першого фактора рівень рентабельності знизився, а за рахунок другого – підвищився:

.

· результативний показник;

· фактори першого рівня;

· фактори другого рівня;

Рис. 5.1. Схема взаємодії факторів.

Коли відомі і, а також , то для визначенняможна використовувати спосіб пропорційного розподілу, що базується на пропорційному розподілі приросту результативного показника Y за рахунок зміни фактора В між факторами другого рівня D,N і M відповідно їх розміру. Пропорційність цього розподілу досягається шляхом визначення постійного для усіх факторів коефіцієнта, що показує розмір зміни результативного показника Y за рахунок зміни фактора В на одиницю.

Розмір коефіцієнта (К) визначається так::

Відхилення результативного показника:

; ; .

Наприклад: собівартість 1 т/км за рахунок зниження середньорічної виробітки (В _р) автомобіля підвищилася на 180 грн. При цьому відомо, що середньорічна виробітка автомобіля знизилася через:

а) надпланові простої машин - 5000 т/км;

б) надпланових холості пробіги - 4000 т/км;

в) неповне використання вантажопідйомності - 3000 т/км.

Усього: - 12000 т/км.

Звідси можна визначити зміну собівартості під впливом факторів другого рівня:

грн.;

грн.;

грн.

Усього: 180 грн.

Для рішення такого типу задач можна використовувати також спосіб пайової участі. Для цього спочатку визначається частка кожного фактора в загальній сумі їх приростів, яка потім збільшується на загальний приріст результативного показника (табл. 5.5).:

;

;

.

Таблиця 7.5. Розрахунок впливу факторів на результативний показник способом пайової участі.

Читайте також:

1. Балансовий метод.
2. Балансовий метод.
3. Близнюковий метод.
4. Вибірковий метод.
5. Виробничий метод.
6. Виробничний метод.
7. Графічний метод.
8. Діалектика як метод. Альтернативи діалектики.
9. Індексний метод.
10. Інтегральний метод
11. Інтегральний скор борошна ЕСО

Переглядів: 1421