Балансовий метод.

Балансовий метод використовують для відображення двох груп взаємопов'язаних і зрівноважених економічних показників. Він дозволяє виявити новий аналітичний (балансуючий) показник.

Балансовий метод застосовують під час аналізу:

· використання робочого часу і часу роботи устаткування (баланси робочого і машинного часу);

· формування та використання сировинних та фінансових ресурсів (матеріальний і фінансовий баланс);

· пропорційності розвитку ринку (баланс попиту і пропозиції);

· забезпечення товарообігу (баланс продуктів) тощо.

Цей метод найпоширеніший в аналізі фінансового стану організації для визначення зв'язків розміщення коштів та їх джерел, виявлення правильності та доцільності використання коштів, а також для контролю за впливом факторів на відхилення в досліджуваних явищах.

Балансовий метод використовують також для виявлення кінцевого впливу факторів, якщо прямі розрахунки становлять істотні труднощі. Так, алгебраїчна сума впливу всіх факторів на узагальнюючий показник повинна дорівнювати загальному відхиленню цього показника від базового. Застосовуючи балансовий метод, можна обчислити величину відхилення, зумовлену останнім (ще не виявленим) фактором. Вона дорівнює різниці між загальним відхиленням і алгебраїчною сумою сукупного впливу виявлених факторів.

Метод відносних та середніх величин. Економічні явища, які вивчає економічний аналіз, мають кількісну визначеність, яка відображається в абсолютних та відносних величинах.

Абсолютні величини показують кількісні розміри явищ в одиницях обсягу, ваги, площі, вартості тощо, безвідносно до розміру інших явищ.

Відносні показники відображають відношення величини вивчає мого явища з величиною цього явища або цього ж, взятого за інший проміжок часу.

Для узагальненої кількісної характеристики сукупності однорідних явищ за якоюсь ознакою використовуються середні величини.

Нехай Хi – набір індивідуальних значень ознаки статистичної сукупності даних, Fi – кількість однакових значень ознаки Xi, N – кількість даних у сукупності. Для розрахунку середніх величин використовуються формули, наведені у додатку 2, призначення та сфери застосування у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Призначення та сфери застосування основних статистичних показників

№	Основні статичні показники
	Середня величина - це узагальнююча міра варійованої ознаки, що характеризує її рівень у розрахунку на одиницю певної сукупності. Середня величина застосовується для відображення загальної характеристики досліджуваного явища Приклади. Проведення порівняльного аналізу узагальнюючих показників (середнє виконання норм виробітку, середня заробітна плата, середньодобовий випуск продукції тощо) структурних підрозділів організації
	Середнє відхилення - відхилення значення даних від середніх величин, яке використовується для оцінки стабільності чи диференціації економічних процесів Приклади. Оцінка ритмічності роботи окремих структурних підрозділів організації
	Дисперсія - середньоарифметична величина, обчислена з квадратів відхилень індивідуальних значень даних від їх середньої величини, використовується як необхідний елемент інших статистичних методів аналізу, зокрема вибіркового, дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу
	Коефіцієнт варіації - відсоткове відношення середнього відхилення до середньоарифметичного значення. Використовується для зіставлення рівнів відхилення ознак у двох сукупностях даних з різним рівнем середніх, а також у двох різних за характером явищах. Сукупність вважається однорідною, а середнє значення типовим і надійним, коли коефіцієнт варіації не перевищує 33 відсотки

Метод групування даних.Метод аналітичних групувань застосовується для систематизації або класифікації первинних даних про явища, процеси, причини і фактори, що їх зумовили, та виявлення закономірностей їх впливу на результати господарської діяльності організації (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2

Призначення та сфери застосування аналітичних групувань

№ пп.	Види аналітичних групувань
	Типологічні групування використовуються для розподілу сукупності первинної інформації на однорідні групи або класи
	Структурні групування використовуються для вивчення внутрішнього складу сукупності та вияву співвідношення між складовими елементами
	Факторні групування використовуються для виявлення причинно-наслідкових зв’язків між факторами або їх сукупністю

Графічні методи. Графічні методи пов’язані з геометричним відображенням функціональної залежності за допомогою ліній на площині. Графіки використовують для швидкого знаходження значення функцій при відповідному значенні аргументу, для наочного відображення зміни процесів і явищ під дією окремих факторів.

Табличний метод.Результати аналізу, як правило, відображаються у вигляді таблиць. Існують три види таблиць:

1. прості, в яких ставиться задача дати перелік інформації про явище, що вивчається.

2. групові, де дані об’єднуються за однією суттєвою ознакою.

3. комбіновані – в них матеріал підмета розбивається на групи і підгрупи за кількома ознаками.

Кожна таблиця має підмет та присудок. Підмет показує. Про що йде мова. В ньому відображаються показники, які характеризують явище. Присудок показує, якими ознаками характеризується підмет.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи обробки економічної інформації.	\|	Методи факторного аналізу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.