Балансовий план підприємства

Показники	На початок планового періоду	На кінець планового періоду
І. Активи підприємства
1. Обігові активи, разом:
1.1. Грошові активи
1.2. Дебіторська заборгованість
1.3. Запаси товарів
1.4. Запаси інших матеріальних цінностей
2. Постійні активи, разом:
2.1. Основні засоби
2.2. Нематеріальні активи
2.3. Капітальні вкладення
2.4. Фінансові вкладення
3. Разом активи
ІІ. Пасиви підприємства
1. Джерела власних коштів, разом:
1.1. Статутний фонд
1.2. Інші фонди спеціального призначення
1.3. Нерозподілений прибуток
2. Довгострокові активи
3. Розрахунки та інші пасиви:
3.1. Короткострокові кредити
3.2. Кредиторська заборгованість
4. Разом пасиви

Для розробки балансового плану використовується така інформація:

- звітний (очікуваний) баланс підприємства на початок плановго періоду;

- результати фінансового аналізу діяльності підприємства в ретроспективі;

- план доходів та витрат підприємства на період, що планується;

- баланс обігових коштів на період, що планується;

- план інвестиційної діяльності підприємства;

- кассовий план;

- план використання позикових ресурсів.

Розробка балансового плану може здійснюватись різними методами, а саме:

- методом рівномірного зростання (відсотка до обороту);

- методом диференційованого темпу зростання;

- методом прямих планово-економічних розрахунків.

Метод рівномірного темпу зростання, який у літературі називається ще методом відсотка до обороту, ґрунтується на такій вихідній умові: при зміні товарообігу підприємства його активи та пасиви змінюються тим же темпом. Тобто їх розмір на планований період, (БПпрогн.) може бути визначений за такою формулою:

де РБПто – рівень балансового показника в перед плановий період, відсотків

до товарообігу;

Тпрогн. – прогнозований розмір товарообігу підприємства.

У такій спосіб конкретно визначити прогнозні значення лише тих показників балансового плану, обсяг яких прямо пропорційно залежить від зміни обсягу товарообігу підприємства. Такі статті балансу називаються спонтанними. В активі підприємства спонтанними є його оборотні кошти, а в пасиві – фонди цільового призначення та кредиторська заборгованість.

Для визначення розміру інших статтей балансового плану (основних активів, статутного фонду, позик та займів) слід використовувати інші методи, а саме, метод експертних оцінок з урахуванням факторів, що впливають на обсяг кожної з них.

Метод диференційованого темпу зростання також базується на визначенні залежності між зростанням товарообігу підприємства та зміною його активів та пасивів, яка відбулася у перед плановому пероді. Але при використанні цього методу кількісні параметри цієї залежності визначаються окремо щодо кожної статті балансу на базі обчислення коефіцієнтів еластичності зміни активів та пасивів від обсягів продажу.

Як відомо, коефіцієнт еластичності характеризує темп приросту показника при зміні фактора, який визначає його розмір, на один відсоток. Отже, зявляється можливість врахування нерівномірності зростання окремих видів ресурсів та зобов’язань підприємства при прогнозуванні їх розміру на період, що планується, виходячи з інформації про збільшення обсягів діяльності підприємства.

Розрахунок планового розміру окремих статей балансу підприємства може бути проведений за такою формулою:

де БПб – розмір балансового показника у перед плановому періоді;

ТРто – темп зростання товарообігу підприємства на період, що планується;

Кел – коефіцієнт еластичності між темпами приростів товарообігу та

обсягу балансового показника.

Збалансування прогнозних значень активів та пасивів підприємства при використанні цього методу здійснюється шляхом експертного коригування обсягів заборгованості підприємства або розміру його власного капіталу. Вибір між цими альтернативами залежить від структурної політики підприємства щодо формування капіталу, тобто від:

- фінансових можливостей засновників щодо збільшення власного капіталу;

- співвідношення між власним та позиковим капіталом, що склалося у перед плановий період;

- можливостей збільшення заборгованості з урахуванням ефекту фінансового важеля та інших факторів.

Використання описаних методів дає можливість отримати лише приблизний результат і може застосовуватися тільки для отримання орієнтованих розрахунків.

Більшу практичну цінність має використання методу техніко-економічних розрахунків. Його застосування передбачає визначення прогнозного значення кожного показника балансового плану на базі проведення прямих планових розрахунків залежно від факторів, що обумовлюють його обсяг та темпи зростання.

Узагальнимо методичні прийоми, що можуть бути використані при визначенні прогнозного обсягу кожної статі активу та пасиву підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розробка балансового плану торговельного підприємства	\|	Незавершені капітальні вкладення та невстановлене обладнання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.