Балансовий метод

Елементарні прийоми оброблення динамічних рядів.

Динамічний ряд – це сукупність значень певного показника, які належать до деяких послідовних інтервалів (день, місяць, квартал, рік) (інтервальний ряд) або моментів часу (момент ний ряд). Інтервальний ряд – дані про середньорічну вартість основних засобів підприємства за певний період, момент ний – дані про вартість основних засобів на початок року за кілька років.

Прийоми вивчення динамічних рядів:

1) абсолютне відхилення рівня базове – показує абсолютну швидкість зростання або зниження;

2) абсолютне відхилення рівня ланцюгове – характеризує абсолютне зростання або зниження рівня ряду в двох суміжних періодах.

3) Темп зростання (темп росту) базовий – характеризує рівень показника ряду порівняно з його базовим рівнем

4) Темп зростання (темп росту) ланцюговий – характеризує рівень показника ряду в двох суміжних періодах

5) Темп приросту (відносне відхилення) базовий – показує відносне зростання або зниження (у %) аналізованого рівня порівняно з базовим рівнем

6) Темп приросту (відносне відхилення) ланцюговий – характеризує відносне зростання або зниження рівня ряду в двох суміжних періодах

Абсолютне значення одного відсотка приросту – характеризує значимість кожного відсотка приросту (відношення абсолютного відхилення рівня ланцюгового до темпу приросту ланцюгового)

Балансовий прийом полягає у взаємному балансуванні результатів. Використання балансового прийому ґрунтується на обмеженості, скінченності розмірів ресурсів та жорстких взаємозв’язках між окремими елементами розглядуваної сукупності.

Балансовий метод використовується в таких цілях:

- як допоміжний засіб для перевірки вихідних даних, на основі яких проводиться аналіз;

- для оцінки впливу факторів на результуючий показник;

- для розрахунку резервів покращення аналізованого показника;

- для перевірки правильності аналітичних розрахунків.

У процесі аналізу вивчають баланс товарної продукції, баланси окремих відхилень, узгодженість дії факторів. Використовують також баланс трудових ресурсів. Він складається для оцінки використання робочої сили на підприємстві за категоріями працівників, джерелами надходження, а також причинам вибуття персоналу. Аналіз балансу робочої сили проводиться методом порівняння, для чого визначаються відносне й абсолютне відхилення чисельності персоналу підприємства.

Наприклад, у квартальній звітності з праці дані про рух кадрів наводяться у балансовій схемі за таким принципом:

1. Було за списком на початок звітного періоду.

2. Прийнято, в тому числі по окремих джерелах поновлення.

3. Вибуло, в тому числі з окремих причин.

4. Було за списком на кінець звітного періоду.

Звідси за будь-якими трьома показниками можна знайти четвертий, оскільки взаємозв’язок показників виражається залежністю: 1+2-3=4.

Одним з видів балансу є платіжний баланс, який характеризує стан грошових доходів і витрат підприємства, а також фінансові взаємовідносини з постачальниками, підрядчиками і фізичними особами. В цьому балансі співвідносяться платіжні засоби та платіжні зобов’язання підприємства.

Часто застосовують сальдовий прийом як різновид балансового. Ним можна визначити розмір останнього фактора, якщо вже відомий сумарний вплив усіх інших (крім нього) факторів і загальна зміна результуючого показника. Сальдовий прийом доречно використовувати тоді, коли прямий розрахунок впливу будь-якого фактора технічно складний або незручний з інших причин (занадто трудомісткий тощо). Однак, при використанні сальдового прийому будь-який прорахунок на попередніх етапах автоматично призводить до помилки на останній стадії розрахунку.

При балансовому прийомі права і ліва частини рівні (обов’язково балансують), а при сальдових розрахунках рівності бути не може. Перевищення однієї частини над іншою називають сальдо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Абсолютні, відносні та середні величини.	\|	Графічне відображення даних

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.023 сек.