• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Балансовий метод

Балансовий метод використовують з метою дослідження взаємопов’язаних показників у господарській діяльності, коли узагальнюючий показник має вигляд алгебраїчної суми.

Принцип балансового методу полягає у рівності двох його взаємопов’язаних частин: прибуткової і видаткової чи потреби і наявності або наявності і використання (витрачання) із врахуванням залишків (на певну дату).

За таким способом складають баланси земельних угідь, баланси праці, баланси кормів, інших оборотних засобів, баланси платоспроможності підприємства. Виявляють рівень використання земельних угідь, забезпеченість працівниками, кормами, оборотними засобами, стан платоспроможності підприємства. Для цього зіставляють наявність і використання ресурсів з потребою в них.

При зіставленні показників однойменних балансів, складених за фактичними даними, і планових балансів можна виявити вплив на зміну загального показника балансу його складових (часткових показників), які виступають по відношенню до результату як фактори.

Так в кожному із балансів загальний показник (підсумок = результат) є сумою часткових показників.

Зокрема у балансі за планом:

А₀ = а₀ + в₀ + с₀ + … + n₀

У балансі складеному за фактичними даними:

А₁ = а₁ + в₁ + с ₁+ … + n₁

Тоді: ∆А = А₁ – А₀ = ∆а + ∆в + ∆с + … + ∆n

Це так звані адитивні зв’язки (адитивний – такий, що одержуємо шляхом сумування). таким чином, при наявності адитивних зв’язків загальна зміна результату визначається шляхом сумування змін по складових об’єктах.

Наприклад, валове виробництво продукції в підприємстві є сума показників виробництва продукції в підрозділах. Відповідно, зміна валової продукції в підприємстві буде дорівнювати сумі зміни виробництва в окремих підрозділах.

7. Метод деталізації

Метод деталізаціїполягає в розчленуванні показників, що характеризують досліджуваний об'єкт, на складові з метою їх ретельного вивчення, аналізу та синтезу. Це один із основних методів в економічному аналізі. Вирізняють деталізацію в просторі та часі. Деталізація є ефективною лише за наявності функціональних взаємозв’язків.

Є такі типи деталізації:

- адитивний: А = а+в+с;

- мультиплікативний: А = а х в х с;

- кратний: А = а/в;

- комбінований: А = а / в+с

8. Метод порівняння

Спосіб порівняння – застосовується як самостійний метод так і в поєднанні з іншими методами. За допомогою даного методу по-перше: визначають виконання плану; по-друге: дають оцінку рівня показника чи господарської діяльності (високий, низький); по-третє: виявляють невикористані резерви (або резерви поліпшення господарської діяльності).

Абсолютних правил щодо порівняльності чи непорівняльності економічних показників немає. При аналізі господарської діяльності звичайно орієнтуються на такі положення:

- не порівняльними будуть показники господарств розміщених в різних природних зонах при оцінці їх діяльності;

- не порівняльними будуть вартісні показники, обраховані за різними цінами, або що сформувалися в різних цінових періодах;

- показники окремих підприємств, що належать до різних періодів;

- окремі фактичні і планові показники, що мають різну базу формування;

- показники обраховані за різною методикою (середньоспискова чисельність і середньорічна чисельність працівників).

Для забезпечення порівнянності показників ведеться нейтралізація впливу кількісного чи вартісного фактору, застосовується тотожність методики розрахунків показників чи приймається однакова тривалість аналізованого періоду.

Для кращого сприйняття даних при порівнянні величин часто розраховують такі показники:

- відносні величини;

- середні величини.

9.Методи порівняльної комплексної оцінки

Метод багатовимірних порівнянь набув широкого застосування в підведенні підсумків роботи, оцінці виконання плану, фінансового стану суб'єктів господарювання та їх підрозділів. Використання цього методу пов'язане зі складністю досліджуваних економічних явищ і процесів, їх багатогранністю та неоднозначністю. У цих умовах дати цілісну оцінку вказаних явищ за допомогою одного показника неможливо. Тому використовується система різнойменних показників.

Для приведення їх до однієї основи з подальшим об'єднанням в інтегральний показник використовується прийом стандартизації, який зводиться до перерахунку всіх показників в єдину стандартну форму. При цьому індивідуальні значення показників замінюються на відносні величини, ранги, бали, стандартні відхилення та ін.

В економічному аналізі використовується дві групи методів комплексної оцінки – детерміновані та стохастичні. До першої групи належать такі основні методи: метод сум, геометричної середньої, метод суми місць, метод відстаней.

Метод сум полягає у розрахунку загального інтегрального показника як суми його фактичних значень, виражених в абсолютних або відносних величинах.

Для підсумовування абсолютних показників застосовують формулу

Із відносних показників інтегральний показник визначається так:

– базове та фактичне значення і-го показника на j-му об'єкті, і = 1, 2,..., n.

Метод сум використовується тоді, коли має місце односпрямованість досліджуваних показників.

Метод суми місцьполягає у попередньому розподілі кожного показника досліджуваних об'єктів за місцями серед інших однойменних показників з наступним їх додаванням для визначенням кращих об'єктів.

Для цього застосовують ранжування визначеної суми місць. Критерій оцінки найкращого об'єкта – мінімальна сума місць, бо чим менша сума місць, тим кращі результати роботи.

Метод коефіцієнтів передбачає визначення загального інтегрального показника у вигляді добутку відповідних часткових коефіцієнтів, які показують відносну зміну досліджуваних показників:

Для визначення добутку показників використовують таку формулу:

Метод відстаней – метод комплексної оцінки, який полягає в оцінці результатів діяльності порівняно з еталоном, до якого прагне підприємство. Він ґрунтується на визначенні ступеня близькості об'єктів, які вивчаються, до об'єкта, що виступає в ролі еталона.

Крім розглянутих та інших детермінованих методів комплексної оцінки при порівнянні діяльності підприємств використовуються методи стохастичної комплексної оцінки. Вони призначені для дослідження стохастичного зв'язку і включають методи компонентного аналізу, двовимірного шкалування, багатовимірного факторного аналізу, експертно-статистичні та ін.

Тема 7. МЕТОДИ ДЕТЕРМІНОВАНОГО ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ

План лекції

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
5. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
6. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
8. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
9. АгротехнІЧНИЙ метод
10. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
11. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Переглядів: 1907