Табличний метод

Основною і найбільш ефективною формою подання результатів зведення та групування аналітичних даних є таблична. Таблиця – це спосіб раціонального, компактного, наочного викладення систематизованої інформації про досліджуваний об'єкт у цифровій формі та у певному порядку розміщення.

Залежно від побудови підмета таблиці поділяються на три групи: прості, групові, комбінаційні.

1. Таблиця проста – таблиця, підмет якої містить зведені показники у вигляді переліку складових елементів досліджуваного об'єкта (підприємства, виробничі підрозділи, види продукції тощо) або хронологічних періодів (роки, місяці, квартали тощо), дат, адміністративно-територіальних одиниць (країни, області, райони, міста тощо). Виходячи з характеру матеріалу, що подається у таблицях, вони можуть бути відповідно перелікові, хронологічні та територіальні.

2. Таблиця групова містить у підметі відомості про сукупність, розподілену на окремі групи за однією встановленою ознакою. При цьому кожна група може бути охарактеризована кількома показниками.

3. Таблиця комбінаційна – підмет такої таблиці представлений у вигляді груп, утворених за двома і більше ознаками.

Комбінаційні таблиці допомагають встановити взаємну дію факторів, покладених в основу групування, на результативні показники та наявний зв'язок між ними.

4. Побудова рядів динаміки

Рядом динаміки називається ряд чисел, що характеризує зміну суспільних явищ у часі. Фактично це сукупність значень показника, розміщених у певному хронологічному порядку.

Ряди динаміки – надзвичайно важливий метод аналізу, завдяки якому можна охарактеризувати зміну суспільно-економічних явищ у часі, виявити особливості, основні тенденції, закономірності їх розвитку, спрогнозувати їх на майбутнє та виразити у цифровій і графічній формах.

У свою чергу ряди динаміки абсолютних величин поділяються на моментні та інтервальні (періодичні). Моментним називається ряд динаміки, величини якого характеризують стан явища на певний момент часу (на початок місяця, кварталу, року і т. ін.).

Ряд динаміки, величини якого характеризують розміри суспільних явищ за певні періоди (інтервали), називається інтервальним. Цей ряд характеризує процеси, які відбулися за певний період часу – добу, декаду, місяць, квартал, рік і т. ін. До таких показників належать обсяг виробленої продукції, витрати виробництва, фонд заробітної плати тощо.

Кожне окреме значення ряду динаміки називається рівнем. Зміни економічних показників можуть характеризуватися як абсолютними, так і відносними величинами.

Під час аналізу динаміки обчислюють і найчастіше використовують такі показники: абсолютний приріст, відносний приріст, темп приросту, темп росту.

На практиці не завжди вдається одразу виявити загальну тенденцію розвитку і характер динаміки за допомогою ланцюгових показників. Це пояснюється тим, що рівні ряду і розраховані на їх основі ланцюгові показники можуть значно коливатися (варіювати) за роками у той чи інший бік (зниження, підвищення). У таких випадках основна закономірність, тенденція розвитку явища, ніби розмивається. Для її виявлення доцільно застосовувати такі прийоми, як згладжування (вирівнювання) рівнів ряду шляхом укрупнення інтервалів або ковзної (рухомої) середньої.

5. Графічний метод

Важливим методом наукового аналізу статистичного матеріалу виступають графічні зображення.

Графік – це форма наочного подання статистичних даних про соціально-економічні явища і процеси через геометричні образи, малюнки або схематичні географічні карти та пояснення до них.

Графік має п'ять основних елементів загальної конструкції: поле, координатну сітку, графічні знаки та їх розміщення в полі графіка, масштаб та експлікація.

Кожен з цих елементів має своє призначення і виконує відповідну роль у побудові й інтерпретації. Поле графіка – це простір, на якому розміщуються геометричні та інші знаки, що становлять графічне зображення.

Графічний образ – це сукупність різноманітних символічних знаків, за допомогою яких відображаються статистичні дані. Ці знаки можуть зображуватися у формах: ліній, крапок, геометричних, графічних, а інколи негеометричних фігур.

Координатна сітка – це прямокутна система координат, в якій на осі абсцис відкладається час, а на осі ординат – кількісні показники за масштабом.

Масштаб– умовна міра переводу числової величини статистичного явища у графічну і навпаки. Він служить для встановлення числових значень явищ, виражених на графіку.

Експлікація графіка – словесне пояснення його конкретного змісту, яке зазвичай включає:

1) заголовок з необхідними додатковими поясненнями;

2) точне пояснення сутності, що умовно надається в даному графіку його графічним знакам (геометричним, образотворчим, фоновим, суто умовним);

3) інші пояснення, примітки тощо.

Таким чином, графіки призначені:

– для узагальнення та аналізу даних;

– зображення розподілу даних;

– виявлення закономірностей розвитку досліджуваних явищ і процесів у динаміці;

– відображення взаємозв'язків показників;

– здійснення контролю за виробництвом, виконанням договорів щодо збуту продукції тощо.

Є різні класифікації графіків – за формою графічних образів, за змістом, характером поставлених завдань.

За формою графічних образів розрізняють такі типи графіків:

1) крапкові;

2) лінійні;

3) площинні;

4) об'ємні;

У крапкових графіках обсяг сукупності виражається або однією крапкою, або нагромадженням крапок.5) художні (образотворчі, умовні).

Лінійні графіки складаються з одних ліній: відрізків прямої, ламаних, ступінчастих, плавних кривих (здебільшого для передавання динаміки сукупності). Часто відрізки прямої заміняють смужками однакової ширини, які виступають також як графічні знаки але з одним виміром (довжиною). У таких випадках графіки називають стовпчиковими, якщо смужки розміщені вертикально, або стрічковими, коли смужки лежать горизонтально.

У свою чергу стовпчикові графіки поділяються на стовпчикові діаграми: прості і суцільні, із груп стовпчиків тощо, а стрічкові – на стрічкові діаграми: прості і ступінчасті, компонентніпарні, ковзні, двосторонньо направлені (наприклад, "вікова піраміда" складу населення).

До спеціальних видів лінійних графіків належать спіральні (для явищ, які необмежено розвиваються у часі і за наростаючою величиною), радіальні діаграми (для відображення закономірностей періодично повторюваних явищ, їх ритмічності, сезонності).

Площинні графіки – це графіки двох вимірів у вигляді площин різних геометричних форм. Залежно від цього вони можуть бути квадратними, круговими, секторними. Ці графіки доцільно використовувати для порівняння явищ, представлених абсолютними і відносними величинами.

Об'ємні – тримірні графіки, які використовуються рідко, оскільки вони менш виразні порівняно з лінійними і площинними.

Художні (образотворчі, умовні) – графіки з умовними графічними знаками, які відображають сукупності або її окремі значення у вигляді фігур людей, контурів тварин, схематичних рисунків предметів тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Метод групування	\|	Балансовий метод

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.