Фінансове забезпечення відтворювального процесу

Фінансове забезпечення відтворювального процесу — це покриття відтворювальних витрат за рахунок фінансових ресурсів, які акумулюються господарюючими суб'єктами і державою.

Обсяг і структура фінансових ресурсів безпосередньо пов'язані з рівнем розвитку виробництва та його ефективністю. Що більші масштаби виробництва і вища його ефективність, то більші, за інших рівних умов, обсяги мобілізованих фінансових коштів. Своєю чергою, величина фінансових ресурсів, які інвестуються у виробництво, — важлива передумова для його росту та вдосконалення.

Фінансові ресурси необхідні, насамперед, суб'єктам господарювання. З них формуються децентралізовані фінансові ресурси, які скеровують на капітальні вкладення, збільшення оборотних коштів, фінансування науково-технічних досягнень, проведення природоохоронних заходів, забезпечення потреб суспільного характеру. Отже, децентралізовані фонди забезпечують грошовими коштами відтворювальний процес на мікрорівні.

Фінансове забезпечення відтворювальних витрат здійснюється в трьох формах:

а) самофінансування;

б) кредитування;

в) державного фінансування.

Самофінансування базується на використанні власних фінансових ресурсів суб'єктів господарювання. Якщо власних коштів недостатньо, підприємство може або скоротити деякі свої витрати, або використати залучені кошти, отримані за рахунок операцій з цінними паперами.

Кредитування — це такий спосіб фінансового забезпечення відтворювальних витрат, за якого витрати суб'єктів господарювання покриваються за рахунок позик банку, наданих на умовах терміновості, сплачуваності та повернення.

Державне фінансування здійснюється за рахунок коштів бюджетних та позабюджетних фондів і не потребує повернення. За допомогою такого фінансування держава цілеспрямовано перерозподіляє фінансові ресурси між виробничою та невиробничою сферами, галузями економіки.

На практиці всі перераховані форми фінансового забезпечення відтворювального процесу можуть застосовуватись одночасно. Основне — у певний час забезпечити оптимальне співвідношення між ними.

Одним із методів впливу держави на відтворювальний процес є фінансове стимулювання. До фінансових стимулів належать організаційні форми фінансових відносин, за допомогою яких можна впливати на матеріальні інтереси суб'єктів господарювання.

До складу фінансових стимулів розвитку виробництва і підвищення його ефективності відносять:

— ефективні напрями інвестування фінансових ресурсів;

— заохочувальні фонди;

— бюджетні методи інтенсифікації виробництва;

— спеціальні фінансові пільги і санкції.

Можна виділити три основні напрями інвестування фінансових ресурсів:

1) фінансування технічного переозброєння підприємств;

2) фінансування витрат, пов'язаних із відтворенням робочої сили, професійною підготовкою кадрів, підвищенням їхньої кваліфікації;

3) послідовна реалізація програм, спрямованих на забезпечення зрушень у галузевій та територіальній структурах суспільного виробництва.

Спеціальні заохочувальні фонди формуються на підприємствах з метою орієнтувати працівників на поліпшення кінцевих результатів діяльності, ріст виробництва і підвищення його ефективності.

Важливу роль у розвитку виробництва відіграють бюджетні стимули: система платежів підприємства до бюджету та система бюджетного фінансування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Від нещасних випадків на виробництві	\|	Література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.