• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Опори та орієнтири для подолання труднощів аудіювання

Труднощі аудіювання, зумовлені умовами сприймання

Залежність аудіювання відумов сприймання визначається

а) темпом мовлен­нєвих повідомлень

б) кількістю пред'явлень аудіотексту в залежності від його обсягу.

Об'єктивно заданийтемп мовленнєвого повідомлення визначає швидкість і точність розуміння на слух, а також ефективність запам'ятовування.

Загальний темп мовлення складається з двох величин — кількості слів за хвилину та кількості мовленнєвих пауз.

Вимір за цими двома параметрами показує, що різниця між мінімальним та максимальним темпом досить велика.

Вона залежить від багатьох факторів:

типу і виду тексту (монолог, діалог; опис, розповідь, повідомлення; прозовий чи віршований);

важливості інформації (більш важлива інформація подається повільніше, менш важлива — швидше);

специфіки лексико-граматичної системи конкретної мови (в англійській мові буква несе більшу кількість інформації, і слова в ній мають в середньому 4-5 букв, тоді як у німецькій — 6-17).

Середній темп мовлення на англійській мові і французькій — 140-150 слів за хвилину, на німецькій — 110-130 слів за хвилину.

У процесі навчання аудіювання темп мовлення, що сприймається, не повинен перевищувати темпу внутрішнього мовлення слухача. Отже перший можна збільшити, лише прискорюючи останній.

Насамперед це

ритміка,

паузація,

мелодика та логічний наголос (ці фактори є складниками інтонації аудіотексту).

Вони повинні не тільки відповідати змісту, але й виконувати експресивну мовленнєву функцію, тобто виражати емоційне ставлення автора повідомлення до фактів і явищ, про які йдеться в аудіотексті.

Отже використовуються

позамовні засоби та опора на ситуацію мовлення, а сама можливість зорового контакту слухача і того, хто говорить, є також опорою для розуміння.

Сприймання мовлення на слух починається звиділення смислових орієнтирів. Для цього використовуються не тільки фактори, що складають інформацію тексту, але й вставні слова, повтори, риторичні запитання тощо.

Суттєво допомагають в розумінні мовленнєві штампи, широко вживані в розмовній мові. Такі засоби швидко інтегруються і поліпшують здогадку і вірогідне прогнозування.

Характер орієнтирів та опор змінюється в залежності від мовленнєвого досвіду слухачів і від способів пред'явлення аудіотекстів, тобто при зміні і комбінуванні труднощів об'єктивного та суб'єктивного характеру і при сприйманні контактного чи дистантного мовлення.

Контактне мовлення (діалогічне та монологічне) відбувається в конкретній ситуації, яка сприяє вірогідному прогнозуванню і збільшує можливості асоціативних зв'язків за рахунок позамовних елементів мовлення.

Читайте також:

1. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
2. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
3. Аудіювання на уроках української мови
4. АУДІЮВАННЯ ЯК ВИД МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВМІННЯ.
5. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
6. Бідність і шляхи її подолання.
7. Гендерні конфлікти і їх подолання
8. Депресія 1929-1933 рр. та її подолання
9. Додаткові опори
10. Додаток 11. Способи кріплення мотузки до опори
11. Етапи навчання аудіювання
12. За методами її подолання фінансова криза поділяється на

Переглядів: 1373