1. Лізинг збільшує конкуренцію між джерелами фінансування.
2. Лізинг підвищує загальний рівень капітало-вкладень.
3. Передача в лізинг устаткування, виробленого за кордоном, дозволяє залучити більш дешеві грошові кошти від іноземних фінансових установ або грошові кошти від фондів держав, зацікавлених в експорті продукції своєї промисловості до України.
4. Сума лізингових угод не враховується у підрахунку національної заборгованості, тобто з’являється можливість перевищити ліміти кредиторської заборгованості, встановлені Міжнародним валютним фондом по окремих країнах.
Разом з перерахованими вище перевагами лізинг має недоліки, які проявляються у фінансово-кредитній сфері і невирішених проблемах бухгалтерського обліку. Від довгострокового кредиту лізинг відрізняється підвищеною складністю організації, яка полягає в більшій кількості учасників.
Для орендаря лізинг може нести в собі ряд недоліків, таких як:
─ при фінансовому лізингу орендні платежі не припиняються до кінця контракту, навіть якщо науково-технічний прогрес робить лізингове майно застарілим;
─ орендар не виграє на підвищенні залишкової вартості устаткування;
─ поворотний міжнародний лізинг може обернутися збитками для країни лізингодавця;
─ при міжнародних лізингових угодах відсутні повні гарантії від валютних ризиків (проблема переноситься з одного учасника на іншого).
Простого перерахування переваг і недоліків лізингу достатньо для визнання того, що він (лізинг) може бути ефективною формою інвестицій.