• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Акції та їх види

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», акція ─ іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств, і законодавством про інститути спільного інвестування.

В Україні існує документ під назвою ─ сертифікат акції (акцій). У разі існування акцій у документарній формі власникові акцій видається сертифікат акції (акцій). У сертифікаті акції (акцій) зазначаються вид цінного паперу, найменування акціонерного товариства, серія і номер сертифіката, міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу, тип і клас акцій, номінальна вартість акції, кількість акцій, що належить власникові за таким сертифікатом, ім’я (найменування) власника, підпис керівника емітента або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою емітента (уповноваженої особи).

У фінансах під терміном «сертифікат» слід розуміти значення ─ замінник, який працює так, як і оригінал.

Акції виконують три головних завдання: по-перше, вони випускаються під час організації публічного (акціонерного) товариства, щоб забезпечити йому визначений «стартовий» капітал (перша емісія); по-друге, за допомогою їх випуску залучаються додаткові ресурси в ході функціонування товариства (друга й наступна емісії); по-третє, вони випускаються для обміну та для злиття з іншою компанією.

Акції можуть мати номінальну, емісійну, балансову, конверсійну, ліквідаційну, ринкову вартість та курс.

Номінал акції ─ це величина, що вказана на бланку акції. Вона характеризує частку статутного капіталу, що припадає на одну акцію під час заснування товариства.

Емісійна вартість ─ вартість, за якою акція реалізується (продається) на первинному ринку. Вона може відрізнятися від номіналу.

Балансова вартість ─ це розмір власного капіталу, що доводиться на одну акцію. Якщо емітовані лише прості акції, то ця вартість визначається діленням власного капіталу на їх кількість. Якщо, також, випущено привілейовані акції, то власний капітал зменшується на їхню сукупну вартість за номіналом або за викупною ціною (для відкличних акцій).

Ринкова вартість─ це ціна, за якою акції продаються та купуються на ринку; саме за цією ціною вони котируються на вторинному ринку цінних паперів.

Курс акції (курсова вартість)─ відношення ринкової вартості до номіналу, що виражається в у відсотках.

Ліквідаційна вартість визначається в момент ліквідації акціонерного товариства. Вона показує, яка вартість його майна, яке підлягає реалізації у фактичних цінах після розрахунку з кредиторами, припадає на одну акцію.

Сума всіх номінальних вартостей акцій становить статутний фонд товариства, від якого слід відрізняти таке поняття, як «капіталізація».

Капіталізація─ це показник, що характеризує обсяг капіталу компанії в ринковій оцінці, втілений в акціях. Він визначається множенням поточної ринкової ціни розміщених акцій на їхню кількість.

Наступною характеристикою акцій є дохід, який вона приносить інвестору.

Від акцій можна отримувати доходи у вигляді:

─ дивідендів;

─ підвищення ринкової вартості цінних паперів;

─ збільшення кількості акцій у результаті їхнього дроблення (stock split).

Дивіденд (від лат. dividendus, тобто такий, що підлягає поділу, або частина від поділу) ─ це частина загальної суми чистого прибутку публічного (акціонерного) товариства, яка розподіляється між акціонерами у вигляді певної частки від вартості їхніх акцій, тобто пропорційно кількості акцій в кожного акціонера.

Дивіденди можуть виплачуватися у вигляді готівки, додаткових акцій або продукції компанії.

У багатьох випадках акціонери купують акції на визначений період, за який їхня ринкова ціна може зрости. Приріст курсової вартості акції може становити істотну частку доходів інвестора. Для того, щоб її реалізувати, акцію потрібно продати, інакше виникає загроза того, що в наступний момент курс цінного папера впаде. Приріст курсової вартості виникає внаслідок двох причин:

─ можливий спекулятивний підйом на ринку, що не має під собою об’єктивних довгострокових підстав;

─ реальний приріст активів підприємства.

У разі продажу акцій через певний час власник отримує дохід не тільки від дивідендів, а й від різниці вартості в моменти придбання та продажу.

Доходи від відносного збільшення кількості акцій у результаті їхнього дроблення. Дроблення акцій («спліт») ─ це процедура, за якої акції, викуплені акціонерами, діляться на більшу кількість акцій, наприклад, у частинах 2 : 1; 3 : 1 або 4 : 1. Після такого дроблення акціонер, який з самого початку володів, наприклад, 100 акціями, має їх уже 200, 300 або 400. Однак, така процедура знижує ринкову вартість акцій, що робить їх привабливішими для придбання, особливо, якщо величина дивіденду на одну акцію зберігається або зменшується в меншій пропорції. А це, у свою чергу, є ознакою, що курс акцій через деякий час знову зросте і, як наслідок, збільшаться пропорційно дробленню доходи перших інвесторів.

Значна кількість дроблень здійснюється для збільшення кількості акцій в обігу. Разом з тим інколи застосовується процедура консолідації (зворотного дроблення) акцій. Консолідація зменшує кількість акцій в обігу та збільшує біржовий курс цього цінного папера обміном частини однієї знову випущеної акції на кожну раніше випущену. Так, наприклад, за зворотного дроблення акції в співвідношенні 1 : 2 одна нова акція обмінюється на дві раніше випущені. Зворотне дроблення використовується також для підвищення комерційної привабливості акцій за допомогою доведення їхнього курсу до вищого рівня.

Оцінювання інвестиційних якостей акцій здійснюється за такими п’ятьма напрямками:

─ напрямок перший ─ характеристика виду акцій за ступенем захищеності розміру дивідендних виплат;

─ напрямок другий ─ оцінка галузі, у якій здійснює свою операційну діяльність емітент;

─ напрямок третій ─ оцінка основних показників господарської діяльності та фінансового стану емітента;

─ напрямок четвертий ─ оцінка характеру обігу акції на фондовому ринку;

─ напрямок п’ятий ─ оцінка умов емісії акцій.

НАПРЯМОК ПЕРШИЙ. Характеристика виду акцій за ступенем захищеності розміру дивідендних виплат передбачає поділ акцій за характером зобов’язань емітента на привілейовані та прості.

Рівень безпеки інвестування в привілейовані акції значно вищий, ніж у прості, бо вони мають переважне право перед простими акціями на отримання фіксованого рівня дивідендів і частки майна при ліквідації акціонерного товариства. За ступенем надійності вкладень привілейовані акції займають проміжне значення між простими акціями та облігаціями компанії.

За критерієм дохідності більш привабливими для інвестора можуть бути прості акції, що швидше пристосовуються до умов інфляційної економіки та змін кон’юнктури фондового ринку. Проста акція дає змогу її власнику стати співвласником товариства, мати право голосу в прийнятті найважливіших рішень та отримувати дивіденди. Кожна акція наділяє її власника одним правом ─ правом голосу на загальних зборах акціонерів.

Гарантій на отримання дивідендів проста акція не дає. Наявність дивідендів є результатом господарської діяль-ності компанії. Щодо розподілу дивідендів, то як правило, для простих акцій спрацьовує залишковий принцип.

У світі широко розповсюджена рейтингова оцінка інвестиційних якостей акцій. Її форми в табл. 19.1.

Форми рейтингової оцінки інвестиційних

якостей простих і привілейованих акцій

Таблиця 19.1

Акції поділяються також на іменні (або ордерні) та на пред’явника. Працюючи з цінними паперами такий їх поділ інвестор найменше бере до уваги. Це питання більше цікавить емітента, тому що поділ акцій на іменні та на пред’явника дає змогу контролювати рух акціонерного капіталу (веденням реєстру).

Згідно зі ст. 6 п.5 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», громадяни України можуть бути власниками тільки іменних акцій, які значно менш ліквідні на фондовому ринку, ніж акції на пред’явника, у зв’язку зі складною процедурою їх оформлення й більш жорстким контролем за їхнім обігом.

НАПРЯМОК ДРУГИЙ. Оцінка галузі, у якій здійснює свою операційну діяльність емітент, означає вивчення стадії її життєвого циклу й передбачуваних строків знаходження на цій стадії. Також за оцінки чинників, що визначають інвестиційні якості акцій компаній різних галузей, потрібно звернути особливу увагу на місце, відведене галузі у структурній перебудові економіки країни; середній рівень рентабельності підприємства галузі, а також ступінь оподаткування прибутку (доходу). Останні два фактори можуть слугувати критерієм оцінки можливого рівня дивідендів за акціями.

В практиці провідних економічно розвинених держав склався поділ акцій на певні категорії.

Акції «з блакитними фішками» або «з блакитними корінцями» (blue chip stocks). Ці акції, що випускаються найбільш потужними та солідними компаніями (у США, наприклад, це General Electric Co., Walt Disney Co., General Motors, McDonald’s Corp тощо), які є лідерами у своїх галузях, а головне ─ всю свою історію стабільно сплачували дивіденди акціонерам. Вкладання заощаджень у придбання цих акцій «з блакитними корінцями (фішками)» мало ризикове. Їх ще називають першокласними акціями. Першокласні акції популярні серед більшості інвесторів, в результаті чого їхні курси зазвичай високі, особливо коли ринок нестабільний та інвестори занепокоєні якістю своїх інвестицій.

Дохідні акції (income stocks). Це акції корпорацій водо-, газо-, електропостачання, телефонних корпорацій, а також інших комунальних компаній, дивіденди за якими перевищують середній рівень. Це пояснюється тим, що такі корпорації потрібні завжди, працюють стабільно та мають добре прогнозовані джерела доходів. Інвестори купують ці акції, бо впевнені, що їхня вартість з часом буде тільки зростати.

Акції зростання (growth stocks). Це акції корпорацій, доходи та прибуток яких вищі середнього рівня, однак дивідендні виплати зазвичай не перевищують 35 %. Пояснюється така дивідендна політика прагненням корпорації в першу чергу фінансувати наукові та інші дослідження, а також розширення масштабів виробництва й можливості збуту. Тому, незважаючи на низькі поточні дивіденди, багато інвесторів віддає перевагу саме цим акціям, сподіваючись, що в майбутньому вони приноситимуть великі прибутки та що їхня ринкова вартість значно зросте.

Циклічні акції (cyclical stocks). Їхня ціна зростає та знижується синхронно зі спадами й підйомами в економіці, тобто згідно з ритмом ділової активності. В основному це акції корпорацій базових галузей економіки ─ автомобілебудування, важкої (особливо металургійної), целюлозно-паперової промисловості та ін. Інвестори намагаються купити такі акції, коли йдеться про розширення виробництва, і встигнути продати їх до початку спаду.

Захищені (антициклічні) акції (defensive or countercyclial stocks). Це акції корпорацій, ціна на які відносно стабільна навіть за спаду в економіці в цілому. Такі корпорації не змінюють своєї дивідендної політики відповідно до циклів економічного розвитку й тому сплачують своїм акціонерам практично постійні дивіденди. Багато акцій цього виду одночасно класифікуються як дохідні.

Спекулятивні (дріб’язкові) акції (speculative (penny) stocks). Таку назву мають акції «молодих» корпорацій, які найчастіше продаються «з прилавку», обминаючи біржу, або на спеціальних («спекулятивних») біржах.

Вони коштують набагато дешевше, ніж акції добре відомих корпорацій, однак, купуючи їх, вкладник повинен знати, на що він іде, ─ маленька ціна ─ великий ризик.

НАПРЯМОК ТРЕТІЙ. Оцінка основних показників господарської діяльності та фінансового стану емітентарізниться залежно від того, якою є емісія акцій.

Якщо вона перша, то оцінюється інвестиційна привабливість підприємства з використанням системи показників рентабельності, фінансової стійкості, платоспроможності, оборотності капіталу та активів.

Якщо емісія акцій додаткова, то оцінювання за попередніми показниками доповнюється аналізом низки інших показників, серед яких найбільшу роль відіграють такі.

Рівень віддачі акціонерного капіталу, характеризує рівень чистого прибутку на акціонерний капітал:

РВАК= ЧП/АК×100, (19.1)

де РВАК ─ рівень віддачі акціонерного капіталу у відсотках;

ЧП ─ сума чистого прибутку в періоді, який розглядається;

АК ─ середня вартість акціонерного капіталу в періоді, що розглядається.

Балансова («книжкова») вартість однієї акції характеризує розмір акціонерного капіталу й резервного фонду товариства, що припадає на одну акцію, тобто забезпеченість власними реальними активами за балансом.

БВА = (АК+РФ)/АК, (19.2)

де БВА ─ балансова вартість однієї акції на певну дату;

АК ─ вартість акціонерного капіталу на певну дату;

РФ ─ вартість резервного фонду на певну дату;

АК ─ кількість акцій товариства на певну дату.

Коефіцієнт дивідендних виплат показує частку чистого прибутку акціонерного товариства, яку було виплачено у вигляді дивідендів, тобто характеризує дивідендну політику товариства:

КД = Д/ЧП×100, (19.3)

де КД ─ коефіцієнт дивідендних виплат, у відсотках;

Д ─ сума дивідендів, виплачених акціонерними товариством у періоді, що розглядається;

ЧП ─ сума чистого прибутку в періоді, що розглядається.

Коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій чистими активами дає змогу визначити ступінь захисту капіталу за його інвестування в привілейовані акції.

КЗЧА = ЧА/АПРИВ, (19.4)

де КЗЧА ─ коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій чистими активами;

ЧА ─ сума чистих активів акціонерного товариства, що визначається як різниця між загальною сумою активів за балансом і сумою нематеріальних активів, поточних і довгострокових зобов’язань;

АПРИВ ─ кількість привілейованих акцій товариства.

Коефіцієнт покриття дивідендів за привілейованими акціями дає змогу оцінити, в якій мірі розмір чистого прибутку товариства забезпечує виплату дивідендів за привілейованими акціями:

КПД = ЧП/ДПРИВ, (19.5)

де КПД ─ коефіцієнт покриття дивідендів за привілейованими акціями;

ЧП ─ сума чистого прибутку товариства в періоді, що розглядається;

ДПРИВ ─ сума дивідендів, передбачена до виплати за привілейованими акціями в періоді, що розглядається.

НАПРЯМОК ЧЕТВЕРТИЙ. Оцінка характеру обігу акцій на фондовому ринку пов’язана передусім з показниками їх ринкового котирування та ліквідності.

Рівень виплат дивідендів, що характеризує співвідношення суми дивідендів і ціни акції. Розрахунок цього показника здійснюється за такою формулою:

РДА = ДВ/ЦА×100, (19.6)

де РДА ─ рівень дивідендної віддачі акції, у відсотках;

ДВ ─ сума дивіденду, що виплачується за акцією у визначеному періоді;

ЦА ─ ціна котирування акції на початку періоду, що розглядається.

Коефіцієнт співвідношення ціни та дохідності демонструє зв’язок між ціною акції та доходом за нею. Чим нижче це співвідношення, тим привабливіша акція для інвестування. Розраховується коефіцієнт таким чином:

КЦД = ЦА/Д, (19.7)

де КЦД ─ коефіцієнт співвідношення ціни та доходу за акцією;

ЦА ─ ціна акції на початку періоду, що розглядається;

Д ─ сукупний дохід, отриманий за акцією в періоді, що розглядається.

Коефіцієнт ліквідності акції на фондовому ринку, що характеризує можливості швидкої ліквідності акції за необхідності її реалізації.

КЛ = ОПР/ОПРОП, (19.8)

де КЛ ─ коефіцієнт ліквідності акції на фондовому ринку;

ОПР ─ загальний обсяг продажу акцій на торгах;

ОПРОП ─ загальний обсяг пропозиції акцій на торгах.

Загальний обсяг співвідношення котирувальних цін пропозиції та попиту акцій, що розраховується за такою формулою:

КЦПП = ЦПР/ЦП, (19.9)

де КЦПП ─ коефіцієнт співвідношення котирувальних цін пропозиції та попиту акцій;

ЦПР ─ середній рівень цін пропозиції акцій на торгах;

ЦП ─ середній рівень цін попиту на акції на торгах.

Коефіцієнт обігу акцій, який показує обсяг обігу випущених акцій і є непрямим показником її ліквідності. У західній практиці коефіцієнт обігу акцій розраховується за результатами продажу як на біржовому, так і на позабіржовому ринках.

КОА = ОПР/АК×ЦПР, (19.10)

де КОА ─ коефіцієнт обігу акцій у визначеному періоді;

ОПР ─ загальний обсяг продажу акцій на торгах за певний період;

АК ─ загальна кількість акцій товариства;

ЦПР ─ середня ціна продажу однієї акції в періоді, що розглядається.

Розрахунок цього показника можна здійснити на основі кількості реалізованих акцій і таких, що існують. Неточність показника полягає в тому, що обсяг продажу може характеризувати численні спекулятивні операції за невеликою кількістю акцій в обігу.

Важливу роль у процесі оцінки відіграє сам факт допуску акцій до торгів на фондовій біржі (лістинг).

Лістинг ─ сукупність процедур з метою включення цінних паперів до реєстру організатора торгівлі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, встановленим у правилах організатора торгівлі.

НАПРЯМОК П’ЯТИЙ. Оцінка умов емісії акціїє кінцевим етапом вивчення її інвестиційних якостей. Предметом такої оцінки є цілі емісії, умови й періодичність виплати дивідендів, ступінь участі окремих власників акцій в управлінні та інші відомості, які цікавлять інвестора й знаходяться в емісійному проспекті. Щоб достатньо об’єктивно оцінити умови емісії акції та на цьому підґрунті скласти уявлення про фінансовий та організаційний стан на акціонерному підприємстві, треба мати теоретичну підготовку у сфері організації та права емісії акцій. Таку підготовку надасть вивчення відповідних законів та спеціальної літератури.

Коли проводиться додаткова емісія акцій, то підприємство збільшує свій статутний капітал на величину цієї емісії. При цьому акціонери можуть викупити пакет акцій нової емісії, пропорційного частці в статутному фонді за ціною розміщення.

Кошти від продажу акцій надходять на підприємство та можуть бути спрямовані на фінансування інвестиційних програм або на поповнення оборотних коштів.

Акціонування має такі позитивні риси:

─ емісія акцій не зобов’язує емітента виплачувати дивіденди;

─ це найдешевший спосіб залучення капіталу.

Можливі додаткові емісії акцій, особливо якщо їх перше розміщення було вдалим.

Супутником економіки, на жаль, є інфляція. Виникає питання: чи спроможні акції захистити капітал інвестора від інфляції? На нього можна відповісти ствердно для випадку помірної інфляції, оскільки з її зростанням збільшуються й прибутки підприємств. Однак, галопуюча інфляція та гіперінфляція порушує збалансований розвиток економіки, ламає її структуру та заважає успішному функціонуванню більшості підприємств. Тому в такій ситуації акції, як правило, не захищають інвестора від інфляції.

Читайте також:

1. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
2. АДАПТАЦІЙНІ РЕАКЦІЇ М'ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ
3. АДАПТИВНІ РЕАКЦІЇ МІКРООРГАНІЗМІВ НА СТРЕСОВІ ДІЇ.
4. Акції вільного чи обмеженого обігу
5. АКЦІЇ ТА ЇХ ВИДИ
6. Акції та їх облік
7. Акції та їх облік
8. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
9. Аналітичні реакції та вимоги, яким вони повинні відповідати.
10. Аномалії рефракції
11. Антигени. Антитіла. Серологічні реакції .

Переглядів: 2089