Визначення та класифікація фінансових інструментів.

Практичне застосування методів фінансових обчис-лень, крім згаданих вище кредитно-депозитних та валютних операцій, пов’язане з різними фінансовими інструментами.

Фінансовий інструмент в загальному визначенні ─ це відповідним чином оформлений документ, який засвідчує фінансові відносини і може брати участь у фінансових операціях.

Згідно статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фінансові інструменти ─ цінні папери, строкові контракти (ф’ючерси), інструменти грошового обігу, процентні строкові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від процентної ставки, валютного курсу чи фондового індексу (процентні, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та процентні опціони).

В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери ─ цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН). До пайових цінних паперів відносяться:

а) акції;

б) інвестиційні сертифікати;

в) сертифікати фондів операцій з нерухомістю (скорочено ─ ФОН);

2) боргові цінні папери ─ цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов’язання. До боргових цінних паперів відносяться:

а) облігації підприємств;

б) державні облігації України;

в) облігації місцевих позик;

г) казначейські зобов’язання України;

ґ) ощадні (депозитні) сертифікати;

д) векселі;

3) іпотечні цінні папери ─ цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться:

а) іпотечні облігації;

б) іпотечні сертифікати;

в) заставні;

4) приватизаційні цінні папери ─ цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

а) приватизаційні сертифікати;

б) житлові сертифікати;

5) похідні цінні папери ─ цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

6) товаророзпорядчі цінні папери ─ цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах, наприклад, ─ варанти.

Звертаємо увагу, що надане вище ділення на групи цінних паперів є притаманним умовам України. Для загального ознайомлення з фінансовими інструментами беремо їх академічний розподіл на основні і похідні.

До основних фінансових інструментів відносяться:

─ банківські рахунки (поточні, валютні, депозитні, кореспондентські, позичкові, контокорентні тощо);

─ акції;

─ облігації.

Всі інші інструменти відносяться до похідних:

─ депозитні сертифікати;

─ векселя;

─ своп;

─ опціон;

─ ф’ючерсні контракти;

─ форвардні контракти;

─ можливі інші похідні в тому числі і похідні другого порядку (похідні від похідних).

Найважливішими характеристиками фінансових інструментів є їх ціна (для облігацій і акцій ─ курс), їх прибутковість (поточна і повна), ліквідність.

Операції з фінансовими інструментами відбувається на фінансовому ринку. Це ринок, на якому продають і купують цінні папери, їх похідні, коштовні метали і коштовності, роблять різні операції з валютою інших країн і своєї країни. Ціна фінансових інструментів формується попитом та пропозицією. При визначенні ціни фінансових інструментів продавці і покупці намагаються врахувати усі види доходів, які може принести той чи інший фінансовий інструмент і, використовуючи теорію вартості грошей у часі, розраховують вартість на певний момент.

Щодо основних фінансових інструментів, а саме ─ акцій та облігацій, то, загалом, власне вони мають назву ─ цінні папери. Перш ніж перейти до більш детального розгляду видів та характеристик цінних паперів необхідно визначитись з деякими термінами.

Емітент ─ той, хто випускає (імітує, «народжує») цінний папір, походить від лат. ─ emissio ─ випуск.

Інвестор ─ покупець, той хто купує цінний папір.

Цінні папери ─ документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Цінні папери є капіталом, тому що їх власники одержують доходи. Проте, капітал цей фіктивний, оскільки цінні папери не мають вартості, хоча продаються та купуються на ринку; їх ціни мають ірраціональний характер. В обіг випускається (імітується) велика кількість різноманітних видів цінних паперів. Їх можна поділити на три види: акції, облігації та похідні від них (вторинні) цінні папери. Широкий діапазон цінних паперів, що імітуються, пояснюється тим, що причини, які спонукають випускати цінні папери і купувати їх, також дуже різноманітні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Акції та їх види

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.13 сек.