Лінгвокраїнознавство у навчанні іноземної мови молодших школярів.

На сучасному етапі навчання ІМ передбачається посилення виховної, загальноосвітньої і розвиваючої спрямованості змісту освіти за рахунок використання пізнавально-країнознавчого (лінгвокраїнознавчого) підходу до відбору і організації навчального матеріалу. При такому підході ІМ засвоюється в тісному зв'язку з історією, культурою країни, мова якої вивчається. Підвищуючи інтерес дітей до мови як засобу спілкування, необхідно розвивати інтерес до мови як скарбниці культури. Тому до змісту навчального матеріалу з англійської мови обов'язково необхідно включити матеріал країнознавчого, національно-культурного характеру, зокрема такий, який має виховне значення.

Лінгвокраїнознавчий підхід актуальний для всіх етапів навчання, в тому числі і для початкового. Дошкільники і молодші школярі, так само, як і школярі середнього і старшого етапів навчання виявляють зацікавленість до життя своїх однолітків за кордоном, до їх звичаїв, традицій, способу повсякденного життя, формам проведення вільного часу тощо.

Навчання ІМ невіддільне від ознайомлення з культурою країн, де розмовляють цією мовою. У процесі вивчення ІМ діти повинні якомога глибше збагнути культурні особливості народу-носія, набути соціокультурної компетенції. Адже без цього неможливе спілкування та взаєморозуміння представників різних націй. Використання лінгвокраїнознавчої інформації в доступній та цікавій для маленьких дітей формі сприяє засвоєнню ними елементів іншомовної культури, підвищенню їх пізнавальної активності, створенню у дітей позитивної мотивації.

Починати слід з того рівня культурної інформації, якого дитина набуває у ранньому віці. Йдеться мова в першу чергу про дитячі вірші, пісеньки, скоромовки, які називаються Nursery Rhymes. Необхідно зазначити, що вони посідають значне місце в англомовній літературі і, хоча їх дуже багато, є серед них такі, що відомі усім, незалежно від країни та соціального статусу носія мови. Тому Nursery Rhymes входять до культурного мінімуму, обов'язкового для всіх шкіл США та інших англомовних країн. Отже, дитячі вірші входять до фонових знань носіїв мови і тому не повинні лишатися поза увагою і в нашій країні.

Елементами соціокультурного компоненту змісту повинні стати малі форми дитячого фольклору: віршики, пісеньки, лічилки, ігри, казочки тощо. Такий матеріал, крім того, що сприяє реалізації соціокультурного компонента навчання, допомагає формувати артикуляційні, інтонаційні, лексико-граматичні навички та вміння, передбачені програмою, позитивно впливає на мотиваційну та емоційну сферу особистості.

У залежності від методичного завдання окремого етапу навчання іноземної мови малі форми дитячого фольклору можна використовувати:

- на етапах введення матеріалу;

- як фонетичну зарядку після засвоєння матеріалу дітьми;

- як засіб розрядки у середині та в кінці заняття, коли дітям потрібний відпочинок.

Педагогу необхідно дотримуватись такої послідовності роботи з цим матеріалом:

- розповідь про основний зміст твору (вірша, пісні, фізкультурної паузи);

- прослуховування твору вперше, без перекладу;

- прослуховування твору вдруге із пострічковим перекладом;

- розучування твору із використанням різних засобів (наочності, екстра- та паралінгвістичних засобів тощо).

Ще однією ефективною формою ознайомлення молодших школярів з країнознавчою інформацією є прийом колажування - створення колажу шляхом наклеювання (прикріплення) на яку-небудь основу різноманітних матеріалів, для того щоб послідовно розкрити ключові поняття теми, що засвоюється, (конкретніше з цим прийомом можна познайомитися із запропонованої літератури).

Назвіть основні компоненти змісту навчання?

Що означає термін «лінгвокраїнознавство»? Що включає це поняття?

7. Особливості запровадження вивчення іноземної мови з першого класу

Згідно Державного стандарту початкової загальної освіти іноземна мова впроваджується як обов’язковий предмет з 1-го класу в усіх типах загальноосвітніх навчальних закладів.

Тип навчального закладу	Кількість годин по класах

загальноосвітній навчальний заклад
спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов

З педагогічної точки зору, на етапі початкової школи особливо важливо розвивати в дітей позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови та інтерес до пізнання світу навколо, а також формувати здатність і готовність до іншомовного навчання на наступному етапі основної школи.

Ефективність раннього початку вивчення іноземної мови не викликає сумнівів, тому що мова, вивчена в дитинстві, розкриває мовні й комунікативні здібності учня: мимоволі зіставляються факти двох мов; мовна картина світу створюється окремо для кожної мови; мислення стає багаторівневим – абстракція від конкретної мови, можливість бачення світу скрізь призму кожної з мов, побажання значення або відтінку думки, що не передається однією мовою, але має стандартні форми вираження в іншій.

Іншомовна діяльність як новий спосіб спілкування молодшого школяра потребує створення позитивної мотивації, яка є одним із найважливіших психологічних факторів успішності вивчення іноземної мови і ключовим питанням організації навчання молодших школярів.

1-й класпочаткової школи розглядається як основний в постановці іноземної вимови, формуванні ритміко-інтонаційних навичок та звуко-буквених співвідношень.

35 годин, відведених програмою на вивчення іноземної мови в 1-му класі планується розділити на 2 півріччя – I півріччя – 16 годин для засвоєння основ фонологічного аспекту мови і 19 годин (II півріччя) на засвоєння звуко-буквених співвідношень.

В обох випадках оволодіння звуковою та буквеною системами іноземної мови відбувається на основі виділених авторами комунікативних одиниць, які повністю відповідають тематиці ситуативного спілкування та реалізують мовленнєві функції, запропоновані програмою з іноземної мови для 1-го класу.

Знайомство учнів зі звуковою системою іноземної мови повинно відбуватися на основі імітативно-ігрових технологій в умовах комунікативних ситуацій, що являють собою сукупність мовленнєвих та немовленнєвих умов, необхідних і достатніх для здійснення мовленнєвих дій. За принципом схожості типові комунікативні ситуації поєднані за сферами спілкування.

В програмі з іноземної мови для 1-го класу виділено найбільш відповідні сфери спілкування, а саме: особистісна, центром якої є сім’я, друзі, дозвілля, іграшки, тварини; публічна, що охоплює свята та традиції, пов’язані з ними; освітня, сконцентрована навколо знань предметів шкільного побуту.

Маленьким дітям важливо зрозуміти, що іноземна мова пов’язана з якимось іншим способом життя, з конкретними людьми, які живуть в іншій країні та користуються цією мовою. Так, при навчанні та підготовці формування звертання, прощання до знайомих та незнайомих людей в різних життєвих ситуаціях слід акцентувати увагу на значенні етикетних правил, правил рольового етикету, що впливає на процес взаємного розуміння людей, які виховувалися в різних культурах. Уже в початковій школі учень повинен знати як привітати друга, вчителя, які комунікативні одиниці можна використовувати, реагуючи на прості запитання типу «Як справи», в залежності від ситуації спілкування. Засвоївши як функціонує даний приклад в створеній комунікативній ситуації, учень легко переносить його в реальну ситуацію в класі, знайомлячись один з одним і представляючи своїх друзів.

Таким чином, саме комунікативна одиниця, що підлягає засвоєнню на уроці, визначає набір і черговість звуків для введення та тренування, а імітативно-ігрові технології сприяють формуванню в учнів всіх компонентів фонологічної компетенції, а саме: ритму, наголосу та інтонації.

Принцип міжпредметності реалізується при виконанні учнем завдань в робочому зошиті, де або запропоновано домалювати героїв, розмалювати їх, вирізати та зробити власну іграшку, яку вони будуть представляти на уроці, драматизуючи власну казку. Всі завдання робочого зошиту сприяють розвитку самостійної навчальної діяльності, вимагають від учнів творчого індивідуального підходу до їх виконання.

Отже, 1-ше півріччя закінчується засвоєнням усієї звукової системи англійської мови і комунікативних одиниць, зумовлених тематикою ситуативного спілкування особистісної сфери (Я, мій друг, сім’я, іграшки).

У 2-му півріччі продовжується формування мовленнєвих вмінь за темами публічної та освітньої сфер спілкування з основним акцентом на вивченні звуко-літерних співвідношень. Засвоєння даних співвідношень не буде викликати труднощів у дітей, тому що вони вже знайомі зі звуками іноземної мови. Новим буде порівняння звуку та літери з однієї сторони, і порівняння літер іноземної та української мов. До цього часу учні 1-го класу вже знають букви рідної мови і вміють читати, тому засвоєння літер іноземної мови буде значно легшим. Тут також будуть доцільними комунікативно-ігрові технології, за допомогою яких учні не тільки засвоюють всі букви алфавіту, але й відтворюють графічні образи слів та словосполучень, частина з яких вже була засвоєна раніше.

Закінчується 1-й рік навчання святом букваря, на якому учні демонструють отримані знання, уміння і навички в усній формі, на основі комунікативних завдань.

Для унаочнення процесу іноземної мови і закладання основ самооцінювання та самоконтролю учням пропонується заповнення елементів мовного порт фоліо, що відповідає сучасним Європейським стандартам вивчення іноземної мови у ранньому віці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
На вашу думку, який з цих підходів сприяє кращому вивченню ІМ, тобто найбільш результативний?	\|	Яким же чином загальнодидактичні принципи реалізуються в навчанні ІМ?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.