• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Біржова діяльність на фондовому ринку.

Фондова біржа – це особливий, інституційний організований ринок, на якому обертаються ЦП найбільш високої інвестиційної якості, та операції на якому здійснюють професійні учасники ринку ЦП. Фондова біржа – це найкращий ринок, що створюється для найкращих ЦП, найкращими, найбільшими, фінансово стійкими та наділеними довірою посередниками, що працюють на фінансовому ринку. Організаторами торгівлі в Україні є 9 фондових бірж. Слова "фондова біржа" та похідні від них дозволяється використовувати лише юридичним особам. Ключовою проблемою вітчизняного фондового ринку залишається недорозвиненість його біржового сегмента.

Організаційно-оформлений (регульований) ринок – це фондова біржа, яка функціонує постійно на підставі відповідної ліцензії, наданої ДКЦПФР, та яка забезпечує проведення регулярних торгів цінними паперами за встановленими правилами на основі анонімності укладання договорів (ринок заявок), а також забезпечує зведення та узагальнення інформації про правочини щодо цінних паперів, які вчиняються членами цієї біржі (ринок котирувань). Фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту та пропозиції, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі, та забезпечує централізоване укладання і виконання договорів з цінними па-перами шляхом застосування заходів з боку біржі та висунення вимог до учасників торгів. Фондова біржа у тижневий термін повинна письмово повідомити ДКЦПФР про факт невиконання учасником торгів зобов’язань за укладеним ним на біржі договором купівлі-продажу цінних паперів або в разі внесення учасниками торгів змін та доповнень до вже укладеного на біржі договору щодо ціни купівлі-продажу та/або кількості цінних паперів, зазначених в укладеному договорі купівлі-продажу. Крім того, передбачено, що фондова біржа протягом п’яти робочих днів застосовує санкції до учасників торгів, які протягом трьох робочих днів з моменту укладання договорів не виконали своїх зобов’язань щодо укладених на біржі договорів. У разі подальшого невиконання учасником торгів укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів фондова біржа повторно за-стосовує санкції до цього учасника. У разі виявлення правопорушень при організації торгів на фондовій біржі ДКЦПФР має право зупиняти або призупиняти торги на такій фондовій біржі та/або укладання окремих категорій договорів щодо цінних паперів.

Діюче Положення про функціонування фондових бірж не вимагає від бірж будь-якого контролю за виконанням договорів. Біржовий курс цінного папера і відповідні йому інші види котирувань (тобто вартісні показники цінного папера, наприклад, ціна відкриття, ціна закриття, середньозважена ціна тощо) і обсяг договорів, за якими ці котирування визначені, мають бути не тільки публічними, але й обов’язковими для звітності в ДКЦПФР. Сьогодні чітке і жорстке (рамкове) визначення біржового курсу тим більше важливе через існуючий на сьогодні невисокий авторитет бірж (як організацій, що інформують про справедливу ціну) серед учасників фондового ринку і було б спрямоване саме на підвищення такого авторитету. На основі цієї інформації Відповідні підрозділи ДКЦПФР зможуть проводити дійсно ефективний аналіз і моніторинг фондового ринку, а при необхідності – вживати адекватних заходів впливу, зокрема, припиняти торги цінними паперами, у відношенні яких виявлені ознаки маніпулювання. У цьому зв’язку, варто було б докладніше описати процедуру призупинення торгів і жорстко вимагати від організаторів торгівлі забезпечення державним представникам технічних можливостей з моніторингу, зупинення та припинення торгів на біржах.

Важливою передумовою для виконання угод є наявність Положення про розрахунково-клірингову діяльність (рішення ДКЦПФР №1001). Біржа, яка зобов’язана забезпечувати розрахунки за принципом «поставка проти платежу», має контролювати і звітувати перед ДКЦПФР про виконання договорів, а також оприлюднювати випадки, коли розрахунки не здійснено або укладений на біржі договір був розірваний. Якби на фондовій біржі можна було б не виконувати укладені договори, то у світі не було б і біржових криз, не було б падінь і злетів біржових індексів та курсів, інвестори не втрачали б і не збагачувались завдяки інвестиціям в цінні папери. Оскільки тільки біржовий механізм з його головним принципом – обов’язковістю виконання укладеної біржової угоди – справедливо і об’єктивно оцінює стан національної економіки, підприємства, галузі і надає відповідні сигнали щодо коригування їхніх регуляцій.

Сьогодні у положенні про функціонування фондових бірж відсутнє поняття спреду і будь-які обмеження щодо його розміру. Це призводить до тривалого існування в лістингу бірж цінних паперів, які характеризуються вкрай низкою ліквідністю. Навіть на зростаючому ринку невелика кількість торговців ризикнуть придбати цінний папір за кращою ціною пропозиції (продажу), якщо ціна попиту (купівлі) на неї в кілька разів нижча.

У рамках діючого законодавства, що регулює ринок цінних паперів, поняття адресних і безадресних договорів (заявок) взагалі відсутнє. Але це принципово різні форми укладення договорів. З приводу переваг і недоліків адресного та безадресного ринку дискусії тривають і досі – торговець цінними паперами повинен сам вибирати, яка форма укладення конкретного договору йому зручніша, але біржа як організатор торгівлі повинна чітко розмежовувати договори, укладені на адресному і безадресному ринку. Адресними називаються біржові договори із купівлі-продажу цінних паперів, учасники яких знають, з ким вони укладаються. Ціна договору в цьому випадку залежить від домовленостей покупця і продавця. Такі договори, власне кажучи, не є біржовими в чистому вигляді. З тим же успіхом вони можуть укладатися і поза біржею. Безадресні заявки призначені для всіх учасників торгів. Такий підхід узятий на озброєння провідними фондовими біржами світу, оскільки саме анонімна торгівля на основі виставлення безадресних заявок створює передумови для формування справедливої, тобто об’єктивної ціни. Саме це і дозволяє організувати по-справжньому масові, високоліквідні та ефективні ринки. Тільки за підсумками торгів на безадресному ринку, де мінімальні можливості для цінового маніпулювання (оскільки учасники торгів не можуть знати заздалегідь, з ким укладають договір), і має розраховуватися біржовий курс фондових інструментів. В Україні левова частка договорів укладається саме на адресному ринку і саме ця інформація використовується для формування біржового курсу цінних паперів, щонайменше, безвідповідально перед інвесторами, які вважають сформовану на біржі ціну справедливою і максимально об’єктивною. Кожний з функціонуючих в Україні ринків (ринок котирувань, ринок заявок, ринок РЕПО, специфічний ринок деривативів, ринок ІРО, все ще існуючий приватизаційний ринок) рівноправний і життєздатний, доки є професійні учасники, зацікавлені торгувати саме за тими умовами, які пропонує їм конкретний ринок.

Діюча редакція Положення про функціонування фондових бірж допускає, що протягом торговельної сесії на біржі укладаються «біржові угоди», тобто здійснюється зафіксоване біржею одночасне прийняття учасниками біржових торгів прав і обов’язків із купівлі-продажу відповідних цінних паперів та інших фінансових інструментів, які виникають при збігу умов зареєстрованих фондовою біржею заявок на покупку із заявками на продаж цих учасників торгів. Після цього передбачається укладення «біржового контракту», тобто договору про виконання «біржової угоди», що укладається між учасниками біржових торгів за формою, встановленою фондовою біржею. Відповідно до Положення, під час торговельної сесії в електронному вигляді укладаються «біржові угоди» і на підставі цих «біржових угод» учасники біржових торгів укладають «біржові контракти» у формі документів на папері. Це знову ж таки «пристосування» нормативного документа під фактичну роботу ринку – відповідно до українського законодавства укласти угоду (договір) в електронному вигляді можна тільки у вигляді електронного документа, обов’язковим реквізитом якого є електронний цифровий підпис. Тобто, під час торговельної сесії на організаторі торгівлі при співпадінні істотних умов заявки учасника біржових торгів на продаж цінних паперів із заявкою учасника біржових торгів на покупку цінних паперів (які зареєстровані фондовою біржею) має відбуватися укладання договору купівлі-продажу цінних паперів, а не його фіксація. Саме такий порядок передбачає і світова практика біржової торгівлі.

Діючий підхід до порядку укладання договорів на українських біржах пояснюється труднощами (неможливістю, небажанням) упровадження організаторами торгівлі електронного документообігу та його складової – електронного цифрового підпису. На практиці це призвело до тотальної орієнтації ринку на адресний ринок і, як наслідок, до масштабного поширення формування на біржі необ’єктивних цін (маніпулювання), а в результаті – до використання цих цін і фондових інструментів (так званих «сміттєвих» цінних паперів) для відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Викладене вище змушує торговця цінними паперами (який є фінансовою установою) ідентифікувати свого контрагента, клієнта контрагента та їх засновників. При цьому фінансові установи мають здійснювати ідентифікацію як власних клієнтів, так і клієнтів свого контрагента, тобто проводити перехресну ідентифікацію. Тобто, члени фондової біржі і їх клієнти повинні відкривати рахунки в депозитарії, якщо вони є зберігачами, або в зберігача, якщо вони депоненти, а перед цим пройти обов’язкову процедуру ідентифікації.

Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами з цінними паперами, затверджене рішенням ДКЦПФР № 1001 від 17.10.2006 р., вимагає проведення розрахунків за договорами, укладеними на організаторах торгівлі, виключно за принципом «поставка проти оплати», що, безумовно, передбачає відкриття рахунків у банку, що передбачає і проведення ідентифікації банком. Також і сама фондова біржа, яка є суб’єктом первинного фінансового моніторингу, повинна здійснювати ідентифікацію як своїх членів, так і клієнтів членів фондової біржі (п. 3 розділу Х Положення про функціонування фондових бірж). При цьому варто врахувати, що на організаторі торгівлі неможливо здійснити операцію, яка підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу. Такому моніторингу підлягають операції, які мають наступні ознаки: проведення фінансових операцій із цінними паперами на пред’явника, не розміщеними в депозитаріях; придбання особою цінних паперів за готівку. А відповідно до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості обігу цінних паперів в Україні» цінні папери в документарній формі для продажу на фондовій біржі мають бути знерухомлені в депозитарії, а розрахунки проводитися в безготівковій формі.

Організатор торгівлі для виконання покладених на нього функцій повинен звести разом безліч покупців і продавців для виявлення справедливої ціни і надати механізм для визначення «справедливої і об’єктивної ціни» цінних паперів на базі пропозицій сотень або навіть тисяч інвесторів. Це підтверджує існуюча світова практика. У світі немає іншого механізму визначення ціни. Така ціна може виникнути тільки тоді, коли на оголошену пропозицію «продаю» будь-хто може відповісти «купую», а коло покупців і продавців, хоча і обмежене процедурами доступу (це члени біржі, а при наявності Інтернет-трейдингу також і їх клієнти), але заздалегідь не персоні-фіксоване. Тобто, до укладання договору покупець або продавець не знає, хто є його контрагентом. Договір на організаторі торгівлі укладається не з конкретним контрагентом, а при вигідніших умовах, і тільки після його укладення контрагенти стають відомими один одному. Коли ж контрагенти відомі заздалегідь, то, напевно, заздалегідь може бути відома і ціна, а це прямий шлях до маніпулювань, тобто формування «несправедливих і необ’єктивних цін» на цінні папери.

У США і Західній Європі учасниками біржової торгівлі цінними паперами (опосередковано через брокерів і системи віддаленого доступу, тобто Інтернет-трейдинг) є десятки мільйонів фізичних і юридичних осіб. В Україні поки що не існує по-справжньому масового організованого фондового ринку, однак, цей процес набиратиме оберти, тому варто актуалізувати вирішення цього питання в Україні саме зараз.

Сьогодні на банки покладено обов’язок ідентифікувати своїх клієнтів, які не зобов’язані контролювати контрагентів: клієнтів, які відкривають рахунок у банку; клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу; клієнтів, які здійснюють операцію з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50 тис. грн.; осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів. Але саме таку функцію ідентифікації сьогодні вимагають Сорок Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів по боротьбі з відмиванням коштів (FATF) (додаток до Постанови КМУ та НБУ №1124 від 28.08.2001 р.).

З огляду на перспективність розвитку електронної торгівлі, що підтверджується світовим досвідом, необхідно передбачити, як мінімум, такі вимоги до фондових бірж:

1) конфіденційність інформації, тобто неможливість втрати, знищення і блокування інформації, порушення цілісності і режиму доступу до цієї інформації відповідно до законів України «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомуні-каційних системах»;

2) наявність у системі електронного документообігу;

3) відповідність операційних можливостей цієї системи «Вимогам до програмних продуктів на фондовому ринку», затвердженим рішенням ДКЦПФР №349 від 16.07.2003 р.

4) реалізація «безадресного ринку»;

5) комунікаційні можливості щодо інтеграції з депозитарними та платіжними системами.

Всі діючі в Україні депозитарії (ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз», ВАТ «Національний депозитарій України», депозитарій Національного банку України) використовують електронний документообіг і гарантують необхідну законодавством конфіденційність. Тому для фондових бірж доцільно передбачити вимоги до організації електронного документообігу, як мінімум, не нижче, ніж у діючих депозитаріїв.

Варто відзначити, що підвищення вимог до лістингу з боку ДКЦПФР, що спостерігається в останні роки, на жаль, не приводить до бажаних результатів: «сміттєві» папери продовжують обертатися і обсяги їх не зменшилися. За оцінками експертів, вартість «сміттєвих» паперів в Україні станом на середину 2008 р. становить $3-4 млрд., у тому числі в портфелях банків – 2-$2,5 млрд. (див.: КоммерсантЪ-Украина №147 від 22.08.08 р., http://www.kommersant.ua/doc.htmІDocID= 1014407&IssueІd=46994). Норма про укладання договорів про лістинг саме з емітентами, за умови незацікавленості останніх у такому лістингу, просто зменшує кількість цінних паперів на організованому ринку і не сприяє підвищенню конкуренції між біржами.

Левова частина емітентів, з огляду на недостатню розвиненість вітчизняного ринку цінних паперів і мінімальні можливості залучення коштів через фондові інструменти, абсолютно не зацікавлена у супроводі обігу власних цінних паперів на біржах. Тим більше, що діюче законодавство і правила фондових бірж покладають на емітентів лише відповідальність за розкриття інформації, але не передбачають жодних очевидних переваг у результаті включення їхніх паперів у лістинг.

Недостатність лістингових цінних паперів призводить до того, що біржі не зацікавлені у жорсткому контролі виконання емітентами своїх зобов’язань. Виключення цінних паперів з лістингу має винятковий характер і пов’язане лише з найбільш гучними випадками безцеремонної поведінки емітентів стосовно учасників ринку. Крім того, діюче законодавство жодним чином не забороняє емітенту в такому випадку включити свої цінні папери в лістинг іншої фондової біржі.

Особливості підприємницької діяльності в Україні, історія створення і приватизації підприємств не сприяють створенню позитивних брендів на фондовому ринку, а в такій ситуації просто скорочують перелік доступних для обігу фондових інструментів.

Жорсткі обмеження лістингу і високі відповідні вимоги НБУ щодо формування резервів під можливі ризики від операцій з цінними паперами відштовхують банки від інвестування в цінні папери. Складається парадоксальна ситуація: банки, що мають серед фінансових посередників найбільший рівень довіри населення, чиї лідируючі позиції за обсягом залучених коштів сьогодні не підлягають сумніву, мають висококваліфікований персонал в інвестиційних підрозділах, зараз не можуть активно розміщувати залучені кошти на ринку цінних паперів.

Досвід розвинутих біржових ринків показує, що в лістингу мають перебувати цінні папери не обов’язково цікавих за фундаментальними показниками підприємств – лідерів у своїх галузях. Зрештою, ринок акцій великих підприємств-монополістів характеризується найчастіше і підвищеними юридичними та політичними ризиками. Практика свідчить, що ринок сам може вирішити, які папери йому цікаві. Для ринку важлива, насамперед, ліквідність паперів, кількість угод, обсяги торгів, тобто фактори, які практично не залежать від діяльності емітента.

Поряд з вимогою, пов’язаною із внесенням цінних паперів у лістинг виключно з ініціативи емітента, має існувати інший цивілізований і досить жорсткий механізм: ринок має право сам вирішувати, які папери йому цікаві, і власними силами підтримувати ліквідність через інститут маркет-мейкерів. Тобто, необхідно використати досвід розвинутих країн, біржова практика яких передбачає внесення цінних паперів у лістинг маркет-мейкером. Внесення цінних паперів у лістинг маркет-мейкерами:

• розширить кількість цінних паперів в обігу на біржах;

• дасть можливість професійним учасникам ринку торгувати на організованому ринку не будь-якими, а цікавими ринку інструментами;

• гарантує підтримку маркет-мейкерами ліквідності ринку цінних паперів із самого початку їх обігу.

Однак такі новації будуть доцільні тільки за умови, що цінні папери не просто перебувають у лістингу, але й торгуються. Тому в Положення про функціонування фондових бірж, як мінімум, доцільно внести такі обмеження щодо процедури лістингу і делістингу на організаторах торгівлі: якщо протягом певного проміжку часу (наприклад, місяця) торгів по цінному папері не зафіксовано, такий цінний папір підлягає виключенню з лістингу; варто обумовити перебування паперів у лістингу

Міжнародна федерація фондових бірж розробила вимоги до фондових бірж – членів Федерації. Зокрема, в них ідеться, що біржовий ринок повинен бути спрямований на розвиток акціонерного капіталу, бути істотним чинником у розвитку економіки, сприяти залученню довгострокового капіталу, переслідувати цілі, співзвучні суспільним інтересам, а саме доступність для публіки, захист публіки, що бере участь у ринку, підтримка взаємодії між учасниками ринку.

Можна виділити такі ознаки класичної фондової біржі:

– це централізований ринок з фіксованим місцем торгівлі. Швидкий розвиток сучасних технологій, включаючи комп'ютерні, призвів до того, що на сучасних біржових ринках торгівля ЦП може вестися з віддалених терміналів, тому наявність торговельного майданчика перестає бути визначальною ознакою фондової біржі. Проте і в цьому випадку ринок залишається централізованим, угоди укладаються через єдину для даного торговельного майданчика торговельну мережу за єдиними правилами;

– наявність лістингу ЦП.

Для здійснення своєї діяльності в Україні фондові біржі повинні підтримувати власний капітал в розмірі, не меншому ніж 3 мільйони гривень, а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, - не меншому ніж 6 мільйонів гривень. Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців ЦП, та провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними цим Законом. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

Фондова біржа утворюється не менше ніж 20 засновниками – торговцями ЦП, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж 20 торговців ЦП. Частка одного торговця ЦП не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі. Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Комісії.

Діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється Комісією в разі, коли кількість її членів стала менш ніж 20, а якщо фондову біржу утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців ЦП - коли кількість членів такого об'єднання стала менше ніж 20. Якщо протягом 6 місяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється. Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці ЦП, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі. У разі анулювання отриманої торговцем ЦП ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі. Інші підстави припинення або тимчасового зупинення членства у фондовій біржі визначаються правилами фондової біржі. Членство у фондовій біржі припиняється у разі анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, виданої торговцю ЦП. Кожний член фондової біржі має рівні права щодо організації діяльності фондової біржі як організатора торгівлі. Статут фондової біржі затверджується вищим органом фондової біржі.

У статуті фондової біржі зазначаються найменування і місцезнаходження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі, розподілу майна фондової біржі у разі її ліквідації. Фондова біржа зобов'язана оприлюднювати та надавати Комісії інформацію про: перелік торговців ЦП, допущених до укладення договорів купівлі – продажу ЦП на фондовій біржі; перелік ЦП, які пройшли процедуру лістингу; обсяг торгівлі ЦП (кількість ЦП, загальну вартість укладених договорів, курс ЦП щодо кожного емітента окремо) за період, установлений Комісією. Комісія встановлює порядок і форми подання інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, та здійснює контроль за розкриттям інформації фондовими біржами. Фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з ЦП шляхом котирування ЦП на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.

Біржовий процес характеризується низкою етапів. Для покупця, як правило, виділяють такі етапи: 1) оформлення і реєстрація заявок на купівлю; 2) введення заявок до біржового торгу та їх виконання; 3) реєстрація операцій та розрахунки за ними. Для продавця як етапи розглядаються: 1) лістинг; 2) оформлення і реєстрація заявок на продаж; 3) введення заявок до біржового торгу та їх виконання; 4) реєстрація операцій та розрахунки за ними; 5) поставка ЦП.

Біржові торги можуть організовуватись у різних формах.

За формою проведення розрізняють постійні та сесійні, контактні та безконтактні (електронні) біржові торги.

У торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства. Торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Комісією. Правила фондової біржі складаються з порядку:

- організації та проведення біржових торгів;

- лістингу та делістингу ЦП;

- допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;

- котирування ЦП та оприлюднення їх біржового курсу;

- розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;

- розв'язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;

- здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;

- накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.

Для того, щоб знаходитися в обігу на фондовій біржі, ЦП повинні задовольняти певним вимогам, які кожна фондова біржа встановлює самостійно. Основними з них є: фінансова стійкість та великі розміри емітента; масовість ЦП емітента як однорідного і стандартного товару; масовість попиту на дані ЦП. Найважливішим критерієм допуску ЦП на всіх фондових біржах є повне і адекватне розкриття емітентом інформації про своє фінансове та господарське становище та про випущені ЦП.

Лідером серед організаторів торгівлі в Україні за обсягом торгів залишається «Фондова біржа ПФТС». Обсяг торгів на ПФТС становив 84,6 % від загального обсягу торгів на організаторах торгівлі. За обсягами виконаних договорів по фінансових інструментах, на організаторах торгівлі переважну позицію займали операції з облігаціями підприємств. За оцінкою Комісії (станом на 01.03.2008 р.) частка ПФТС у загальному обсягу торгів на українському організованому фондовому ринку складає біля 94%. Обсяг торгів тільки за 2007 р. на ПФТС досяг 31,5 млрд. грн. (94,3% від загального обсягу торгів усіх фондових бірж України). За 2007 р. індекс ПФТС досяг 135,4% - найвищий показник у Європі і другий у світі. Тому важливим моментом у вивченні цієї теми є розуміння студентами окремих практичних аспектів функціонування «Фондової біржи ПФТС» (згідно «Правил ДП «Фондова Біржа ПФТС»» – станом на 01.08.2008 р.), порядок доступу членів цієї фондової біржі та інших осіб до біржових торгів, лістингу та делістингу цінних паперів та інших фінансових інструментів.

НОВА ТОРГОВЕЛЬНА СИСТЕМА ПФТС [РИНОК ПФТС У 2008 РОЦІ (додати - 2009 рр)]

Провідна Фондова Біржа ПФТС оприлюднила аналітичний огляд «Фондовий ринок України в 2008 році». Його дані свідчать, що світова фінансова криза негативного вплинула на вітчизняний ринок цінних паперів. Як наслідок, відбулося значне падіння Індексу ПФТС та капіталізації її біржового списку. Як зазначається в аналітичному огляді, минулий рік завершив черговий етап розвитку ринку цінних паперів України, який почався у 2005 році. Впродовж 2008 року вітчизняний ринок привернув увагу широкого кола іноземних і вітчизняних інвесторів. Підвищення інвестиційної привабливості країни та активне входження зовнішнього капіталу на український ринок максимально позитивно позначилися на його біржовому сегменті, який протягом останніх чотирьох років збільшився більш ніж у п’ять разів та досяг свого піку у 2008 році.

Ключові індикатори ПФТС (Індекс ПФТС, загальний обсяг торгів, кількість учасників ПФТС та кількість цінних паперів у біржовому списку) сягнули історичного максимуму. Водночас події 2008 року актуалізували питання розбудови міцного інституту внутрішнього інвестора та його залучення шляхом вдосконалення ринкової інфраструктури. Таким чином, з метою відповідності діяльності біржі умовам сьогодення ПФТС було прийнято стратегічно важливе рішення — розпочати впровадження нової торговельної системи, що надає можливість отримати додаткові конкурентні переваги на новому етапі розвитку ринку цінних паперів України.

Результати стрімкого зростання вітчизняного фондового ринку у 2007 р. – першій половині 2008 р. та сприятливі зовнішньо-економічні умови дозволили Індексу ПФТС — головному індикатору стану українського ринку акцій – протягом шести місяців (з 26.09.2007 р. по 25.03.2008 р.) міцно ут-римуватися вище позначки 1 000 пунктів та досягти свого історичного максимуму – 1 208,61 пункту. Разом із тим, із поглибленням світової фінансової кризи та цілою низкою негативних корпоративних подій на ринках капіталу розвинених країн у ІІ, ІІІ кварталах 2008 р. український фондовий ринок почав втрачати лідируючі позиції (за підсумками 2007 р. Індекс ПФТС посів друге місце у світі за темпами зростання після індексу китайського фондового ринку).

Політична та економічна криза в Україні негативно позначилися на ситуації на фінансовому ринку держави та віддзеркалилися на ключових індикаторах українського ринку цінних паперів. За 2008 р. в цілому Індекс ПФТС знизився на 74,33% – з 1 174,02 до 301,42 пункту. При цьому найбільшого зниження зазнали акції емітентів металургійної, електроенергетичної та хімічної галузей.

До складу «індексного кошика» Індексу ПФТС у 2008 р. було включено цінні папери таких ВАТ: «Авдіївський коксохі-мічний завод», «Алчевський металургійний комбінат», «Єнакієвський металургійний завод», «Крюківський вагонобудів-ний завод». Водночас цінні папери ВАТ «Донбасенерго» і ВАТ «Луганськтепловоз» було виключено з переліку цінних паперів «індексного кошика». Таким чином, до складу Індексу ПФТС за станом на 31.12.2008 р. входили акції 20 емітентів кількох галузей:

– машинобудування – ВАТ: «Крюківський вагонобудівний завод», «Маріупольський завод важкого машинобудування», «Мотор Січ», «Сумське машинобудівне НВО ім. Фрунзе»;

– виробництво та постачання електроенергії — ВАТ: «Дніпроенерго», «За-хіденерго», «Київенерго», «Центренерго»;

– гірничо-металургійний комплекс — ВАТ: «Азовсталь», «Алчевський металургійний комбінат», «Єнакієвський металургійний завод», «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», «Полтавський ГЗК»;

– банківський сектор – ВАТ «АКБ «Укрсоцбанк», ВАТ «Райф-файзен Банк Аваль»;

– хімія та коксохімія – ВАТ «Концерн Стирол», ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»;

– телекомунікації – ВАТ «Укртелеком»;

– трубна промисловість – ВАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод»;

– нафтогазовидобувна галузь – ВАТ «Укрнафта».

Слід зазначити, що Індекс UTX (Ukrainian Traded Index), який розраховується Віденською фондовою біржею для України за даними ПФТС, у гривнях знизився протягом 2008 р. на 72,61% – з 1 879,07 до 514,72 пункту, а в доларах США – на 81,98% – з 1 879,63 до 338,78 пункту. У свою чергу, Індекс MSCI Frontier Markets USD, який розраховується аналітиками Morgan Stanley для групи Frontier (граничний ринок), до якої входять ринки 22 держав включно з Україною, знизився протягом 2008 р. на 55,41% – з 1 056,89 до 471,26 пункту. При цьому Індекс MSCI Ukraine USD, який розраховується аналітиками Morgan Stanley для України за даними ПФТС, знизився протягом минулого року на 83,87% – з 1 055,18 до 170,16 пункту. Індекс S&P Frontier Composite USD, який розраховується рейтинговим агентством Standard&Poor’s для групи Frontier, до якої входять ринки 24 держав включно з Україною, знизився протягом 2008 р. на 55,88% – з 406,10 до 179,15 пункту, а Індекс S&P Frontier – Ukraine USD, який розраховується Standard&Poor’s для України за даними ПФТС, – на 82,19% – з 551,30 до 98,19 пункту. Різниця у значеннях українських індексів, розрахунок яких робиться у доларах США, у порівнянні з тими, що розраховуються у національній валюті, пояснюється знеціненням гривні щодо світових валют у IV кварталі 2008 року. Загальний обсяг торгів Фондової біржі ПФТС у 2008 р. у порівнянні з аналогічним показником 2007 р. зріс на 45% – до 45,56 млрд. грн., а загальна кількість угод – на 22%, до 62 147. Структура торгівлі на ФБ ПФТС за обсягом торгів була такою: корпоративні облігації – 46,72%; акції підприємств – 28,37%; облігації внутрішньої державної позики – 23,06%; муніципальні облігації – 1,31%; цінні папери інститутів спільного інвестування – 0,55%. Слід зазначити, що вага акцій і корпоративних облігацій у структурі торгів ПФТС зменшилася у порівнянні з попереднім роком. Це відбулося за рахунок істотного збільшення обсягу торгів ОВДП. За кількістю угод лідерами у 2008 р. стали акції підприємств, частка яких дорівнювала 92,64%. Другу позицію займали корпоративні облігації (5,81%), третю – ОВДП (0,63%), четверту – цінні папери ІСІ (0,59%), п’яту – муніципальні облігації (0,34%). Разом із тим, починаючи з ІІІ кварталу спостерігалося поступове зниження середньомісячного обсягу торгів. У IV кварталі ситуація на ринку характеризувалася високою волатильністю. У 2008 р. обсяг торгів акціями зріс на 28% – до 12,93 млрд. грн. (у 2007 р. – 10,1 млрд. грн.). Найбільшу кількість угод було укладено з акціями емітентів металургійної, машинобудівної та нафтогазовидобувної галузей – ВАТ: «Єнакiєвський металургійний завод», «Азовсталь», «Алчевський металургійний комбінат», «Мотор Січ», «Укрнафта».

Обсяг торгів корпоративними облігаціями зріс на 22% – до 21,29 млрд. грн. (у 2007 р. – 17,4 млрд. грн.). Лідерами за кількістю укладених угод стали облігації агропромислової, автомобілебудівної, металургійної та харчової галузей – ЗАТ «ПК «Поділля» (серія А), ВАТ «Луцький автомобільний завод» (серія А), ЗАТ «Донецьксталь» – металургійний завод» (серія А), ЗАТ «Дружба народів Нова» (серія B), ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» (серія В).

Стрімке зростання обсягу торгів облігаціями внутрішньої державної позики, який збільшився більш ніж у 3,5 разу – до 10,5 млрд. грн. (у 2007 р. – 2,8 млрд. грн.), обумовлено укладенням у грудні-листопаді угод у підсистемі «ОВДП за принципом ринку заявок». Обсяг торгів ОВДП за грудень-листопад склав майже 65% загального обсягу торгів у даному секторі за весь 2008 рік.

Обсяг торгів муніципальними облігаціями торік знизився на 25% – до 0,59 млрд. грн. (у 2007 р. – 0,74 млрд. грн.), а цінними паперами ІСІ – на 50%, до 0,25 млрд. грн. (у 2007 р. – 0,5 млрд. грн.).

Первинний ринок на ФБ ПФТС був представлений угодами, укладеними на аукціонах ФДМУ, на суму 0,6 млн. грн. Крім того, у рамках проекту «Репортинг», який було започатковано з метою оприлюднення більш повної інформації про цінні папери біржового списку ПФТС, із травня 2008 р. було отримано звіти про понад 3 800 угод на загальну суму 7,41 млрд. грн.

Згідно з даними ДКЦПФР, частка ФБ ПФТС серед організаторів торгівлі цінними паперами України за станом на кінець минулого року становила 93,23% (у 2007 р. – 87,38%).

Кількість членів ПФТС зросла за 2008 р. із 278 до 322 інвестиційних компаній і банків, 75% яких були учасниками торгів на ФБ ПФТС.

Біржовий список ПФТС, до якого включено всі цінні папери, допущені до торгів на біржі, за станом на 31 грудня 2008 р. налічував 934 фінансові інструменти (на кінець 2007 р. – 891), у тому числі акції 303 емітентів, 477 випусків корпоративних облігацій, 28 випусків муніципальних облігацій, 114 цінних паперів ІСІ та 12 ОВДП.

У біржовому реєстрі, який складається із цінних паперів, що пройшли процедуру лістингу, перебувало 247 фінансових інструментів (на кінець 2007 р. – 166), а саме: акції 36 емітентів; 175 випусків корпоративних облігацій; 17 випусків муніципальних облігацій; 19 цінних паперів ІСІ.

Котирувальний список першого рівня, до складу якого входять найбільш ліквідні цінні папери, у 2008 р. поповнився акціями ВАТ «Луцький автомобільний завод» і ВАТ «Райф-файзен Банк Аваль».

Капіталізація біржового списку ФБ ПФТС за рік знизилася на 67,9% і за станом на кінець року дорівнювала 181,28 млрд. грн. Найбільшими за капіталізацією емітентами ПФТС були такі ВАТ: «АрселорМiттал Кривий Ріг» (32,81 млрд. грн.), «Південний ГЗК» (17,04 млрд. грн.), «Укрнафта» (6,05 млрд. грн.), «Райффайзен Банк Аваль» (5,69 млрд. грн.), «Укртелеком» (5,22 млрд. грн.).

Для порівняння: обсяг торгів на ФБ ПФТС у 2007 р. зріс на 14% у порівнянні з попереднім роком та склав 31,5 млрд. грн. Частка корпоративних облігацій у загальному обсязі торгів становила 55,2%, акцій – 32%, ОВДП – 8,9%, муніципальних облігацій – 2,4%, цінних паперів інститутів спільного інвестування – 1,5%. Капіталізація емітентів, акції яких торгувалися на ПФТС, у 2007 р. зросла у 2,5 разу – до 564,7 млрд. грн. При цьому Індекс ПФТС зріс на 135,4% (з 498,86 до 1 174,02 пункту), що було найвищим показником в Європі і другим у світі.

Однією з важливих функцій ПФТС у 2008 році була популяризація фондового ринку України серед іноземних і вітчизняних інвесторів. Зокрема, ПФТС здійснювала розповсюдження інформації щодо торгівлі цінними паперами біржового списку в режимі реального часу власними інформаційними каналами та каналами міжнародних інформаційних агентств Thomson Reuters і Bloomberg через 1 000 терміналів, розміщених у 29 країнах світу (Україна – 39% терміналів, США – 27%, Великобританія – 15%, Швейцарія, Німеччина, Росія та Австрія – по 2%, інші країни – 11%). ПФТС підписала договір із Citigroup Inc. на розповсюдження торговельної інформації та погодила порядок її надання через інформаційні канали світових лідерів розповсюдження фінансової інформації SIX Telekurs Ltd. і Interactive Data (Europe) Ltd. З метою вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності ПФТС було затверджено та введено в дію нові правила розрахунку Індексу ПФТС, які передбачають вдосконалення методики обчислення, врегулювання процедури формування «індексного кошика» і «листа очікування» акцій-претендентів, а також впровадження чіткого механізму та періодичності внесення змін до складу Індексу ПФТС. Крім того, було ухвалено зміни та доповнення до правил складання рейтингів торговців та цінних паперів ПФТС, розрахунок яких передбачає використання «коефіцієнта активності» учасників торгів, що не дозволяє компаніям, які укладають великі за розміром угоди з обмеженою кількістю контрагентів, займати перші позиції. Важливим чинником розвитку ринку стало запровадження режиму «Репортинг» – звітування учасниками ПФТС про угоди, укладені з цінними паперами зі списку фондової біржі поза її межами.

Наприкінці квітня 2008 р. ВАТ «Фондова біржа ПФТС» запустила нову торговельну систему PFTS NEXT, яка має сприяти як підвищенню ефективності біржових торгів, так і розвитку фондового ринку України в цілому. Аналізу основних характеристик системи та її переваг для учасників торгів, інвесторів та емітентів була присвячена прес-конференція, що відбулася в Києві за участі представників ФБ ПФТС та Московської міжбанківської валютної біржі (ММВБ).

ПЕРЕВАГИ СИСТЕМИ. Запуск нової торговельної системи (ТС) ФБ ПФТС став результатом завершення першого етапу реалізації міжнародного проекту «MICEX – NASDAQ OMX – PFTS Ukrainian Project». Власником прав на програмне забезпечення цієї торговельної системи є NASDAQ OMX, права на програмне забезпечення торговельних робочих місць учасників та шлюзів належить Московській міжбанківській валютній біржі. Введення нової торговельної системи сприятиме зростанню кількості угод з цінними паперами, дасть можливість для створення в Україні нових ринків, зо-крема, деривативів та валютного ринку. Запуск нової ТС дозволить перевести національний ринок капіталу на новий рівень розвитку, підвищити його ліквідність. Крім того, це надасть можливість фізичним та юридичним особам – резидентам України, безпосередньо брати участь у торгах ПФТС за допомогою підключених до біржі систем Інтернет-трейдингу. Нова ТС створена на базі біржових торгових технологій, перевірених часом. Вони використовуються на 60 біржах у 50 країнах, дев’ять з яких у 2008 р., за даними Світової Федерації Бірж, увійшли до двадцятки найбільших бірж світу (за обсягом торгів акціями). Серед них, зокрема, були NASDAQ OMX, Shanghai Stock Exchange, Hong Kong Stock Exchange, Borsa Italiana, SIX Swiss Exchange, Korea Exchange, Australian Stock Exchange, American Stock Exchange, ММВБ.

Клієнтська частина PFTS NEXT розроблена на базі інформаційно-технологічної платформи, що забезпечує функціонування ринків Групи ММВБ та повністю адаптована спеціаліс-тами Московської міжбанківської валютної біржі до особливостей української законодавчої бази та розрахунково-депозитарної системи. Розробку та модифікацію інформаційно-аналітичних та програмних продуктів для оптимізації роботи в новій торговельній системі проведено фахівцями ПФТС. Технічні характеристики торговельної платформи формують запас міцності на декілька років вперед. Згідно з даними ПФТС, нова ТС витримує максимальне щоденне навантаження 1,5 млн. заявок, а пікове навантаження становить до 5 тис. заявок у секунду. Максимальна кількість цінних паперів, допущених до торгів в новій системі, становить понад 20 тис., максимальна кількість користувачів — понад 10 тис.

Варто наголосити, що функціональні можливості, реалізовані в торговельній системі PFTS NEXT, спрямовані на забезпечення потреб всіх учасників фондового ринку України. Зокрема, для учасників торгів надаються такі переваги: мінімізація ризиків (проведення розрахунків за угодами за принципом «поставка проти платежу» зі 100% попереднім депонуванням активів); надійність (застосування криптографічних засобів при укладанні угод); розширення клієнтської бази (підключення брокерських систем учасників торгів для реалізації технології Інтернет-трейдингу); оптимізація ресурсів (скорочення часових витрат на супроводження угод); універсальність (єдина система для всіх режимів торгів – «ринок заявок», «ринок котирувань», репортинг).

Основними перевагами нової ТС для інвесторів є такі: зручність (можливість укладати угоди на біржі за допомогою технології Інтернет-трейдингу); оперативність (можли-вість отримувати/аналізувати інформацію в режимі реального часу за допомогою клієнтських терміналів ПФТС, терміналів інформаційних агенцій Bloomberg та Thomson Reuters, терміналів систем Інтернет-трейдингу); прозоре ціноутворення; використання нового комплексу інформаційно-аналітичних продуктів ПФТС, у тому числі оприлюднення Індексу ПФТС в режимі реального часу. Для емітентів нова система пропонує зручний механізм розміщення цінних паперів та ефективний механізм оцінки ринкової вартості компанії.

У рамках другого та третього етапів проекту, реалізація яких запланована на ІІІ квартал 2009 р. – ІІ квартал 2010 р., передбачено створення єдиної для всіх ринків та інструментів надійної та високотехнологічної торговельної системи. Вона, зокрема, включатиме запуск строкового, валютного та товарного ринків, впровадження операцій РЕПО (в тому числі на ринку державних цінних паперів), вдосконалення функціональних можливостей системи, насамперед, розвиток клірингових технологій. Реалізація всіх етапів проекту сприятиме становленню ПФТС як сучасної європейської універсальної біржі.

Слід ще раз зазначити, що сьогодні ФБ ПФТС є провідним фондовим майданчиком нашої країни. За підсумками 2008 р. її частка в загальному обсязі торгів на фондових біржах та торговельно-інформаційних системах України склала 93,2%. Зараз на ПФТС існують ринки корпоративних, муніципальних та державних облігацій, ринок акцій, а також цінних паперів ІСІ. Учасниками біржі є 226 компаній та банків. В її біржовому списку перебуває 830 цінних паперів, у тому числі акції 284 компаній з ринковою капіталізацією $24 млрд. У січні-березні 2009 р. загальний обсяг торгів на біржі становив 4,1 млрд. грн.

ЗАРУБІЖНІ ПАРТНЕРИ. Торговельний майданчик NASDAQ OMX, який отримав права на програмне забезпечення нової торговельної системи на ПФТС, є найбільшою світовою фондовою біржею світу. До торгів на біржі допущені цінні папери 3 900 компаній з усього світу загальною ринковою вартістю $5,5 трлн.

Іншим партнером ПФТС є Московська міжбанківська валютна біржа. Група ММВБ — найбільша біржова структура в Росії, країнах СНД, Центральній та Східній Європів. За підсумками 2008 р. біржа увійшла до списку двадцяти найбільших майданчиків світу. Її частка на біржовому ринку Росії становила 99%. У I кварталі 2009 р. середньоденний обсяг торгів на цьому майданчику становив $29 млрд. На ММВБ торгуються 304 акції 234 компаній з капіталізацією $418 млрд. ММВБ має більш ніж п’ятнадцятирічний досвід щодо розвитку та експлуатації торговельних систем, який дозволяє швидко та ефективно впроваджувати нові фінансові інструменти. Біржа надає послуги на валютному ринку, ринках державних облігацій, похідних фінансових інструментів, акцій, корпоративних та муніципальних облігацій. Значна кількість угод на ринку цінних паперів ММВБ укладається з використанням Інтернет-технологій, що дозволяє охопити всю територію країни та залучити більше приватних інвесторів. Існуюча торговельна система ММВБ довела свою стабільність та ефективність в умовах світової кризи. Вона дозволила державним регуляторам Росії запровадити різноманітні механізми щодо підтримки фінансового сектора країни.

Необхідно підкреслити, що процес підготовки до впровадження нової торговельної системи на ПФТС був здійснений в короткі терміни. Зазвичай, подібні проекти реалізуються протягом 1-1,5 років. Представники ММВБ сподіваються, що можливості нової ТС стимулюватимуть розвиток не лише фондового, а й валютного та товарного ринків України. Співпраця ПФТС та ММВБ має сприяти процесу інтеграції України та Росії в світову фінансову систему, а також стане потужним інструментом у конкуренції із провідними світовими фондовими біржами. Крім того, це дозволить збільшити обсяги торгів цінними паперами на зазначених фондових майданчиках, залучити до них більше емітентів та інвесторів.

У квітні 2009 року відбувся запуск в експлуатацію нової інформаційно-технологічної платформи Фондової біржі ПФТС. Функціонування нової торговельної системи та інформаційно-аналітичних продуктів, які входять до складу платформи, повинні забезпечити запровадження на ПФТС нового розрахункового комплексу.

За інформацією ФБ ПФТС нову торговельну систему буде запроваджена в рамках міжнародного проекту «MICEX – NASDAQ OMX – PFTS Ukrainian Project». При цьому серверна частина торговельної системи реалізована на технологіях NASDAQ OMX, а клієнтська частина – з використанням рішень російської Групи ММВБ. Система повністю адаптована до потреб українського ринку та інтегрована з розрахунково-депозитарною системою України. В ній поєднані технологічні напрацювання провідних бірж світу за останнє десятиріччя та досвід ПФТС щодо експлуатації торговельних систем для професійних учасників ринку. Слід зазначити, що Група ММВБ – це найбільша біржова структура в Росії, країнах СНД, Центральної та Східної Європи. Вона входить до TOP-20 фондових бірж світу. Середньоденний обсяг торгів на ринку акцій ММВБ у грудні 2008 р. склав $790 млн. На біржі торгується понад 1 374 фінансових інструментів.

NASDAQ OMX є найбільшою фондовою біржею світу. До торгів на ній допущені цінні папери 3 900 компаній з різних країн загальною ринковою вартістю $5,5 трлн.

Частка ПФТС на вітчизняному організованому ринку за підсумками 2008 р. становила 93,2%. Учасниками ПФТС є 240 компаній та банків. У біржовому списку ПФТС перебуває 845 цінних паперів. Нова система базується на двох технологіях: РТК («ринок твердих котирувань») та «ринок заявок», технологічно пов’язаний з брокерськими системами учасників ПФТС. За допомогою Індекс-серверу відбуватиметься розрахунок Індексу ПФТС у режимі реального часу. Ключовими особливостями нової системи є орієнтація на клієнтів, робота з широким спектром фінансових інструментів, спрямованість на мінімізацію ризиків, залучення нових категорій інвесторів.

Згідно з даними ММВБ, нова торговельна система ПФТС, раніше успішно випробувана на ринках Групи ММВБ та спеціально адаптована до потреб українського фондового ринку, має низку переваг. Перш за все, це її висока надійність та технологічність. Запровадження цієї системи створює необхідні умови для збільшення обсягу торгів, зростання ліквідності та появи міцного внутрішнього інвестора на ринку цінних паперів України. Нова інформаційно-технологічна платформа, в тому числі клієнтські термінали PFTS Trade, створить учасникам біржі надійніші та комфортніші умови роботи на ринку цінних паперів, дозволить скоротити витрати та час на супроводі угод, розширити клієнтську базу, а також позбавити ризику контрагента. Реалізація такого складного проекту є прикладом плідної співпраці двох провідних бірж сусідніх держав та створює підґрунтя для успішної реалізації наступних проектів.

Членами «Фондової біржі ПФТС» можуть бути торговці ЦП, які мають ліцензію на право провадження діяльності з торгівлі ЦП, є членами асоціації ПФТС, а також: виконують членські обов'язки члена Асоціації; відповідають критеріям платоспроможності, ліквідності та стабільності фінансового стану, що встановлені чинним законодавством та додатковим вимогам, встановленим біржею; мають у штаті не менше двох сертифікованих уповноважених осіб, та не менше однієї сертифікованої уповноваженої особи на кожний торговий термінал; пройшли процедуру доступу до біржових торгів та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила та положення Біржі; уклали договір з біржею, яким засвідчується надання доступу до торгів на Біржі.

Члени Біржі мають право брати участь в торгах: виставляти котировки заявки, вести переговори, укладати угоди з ЦП та зобов'язані протягом всього терміну перебувати в якості члена Біржі: виконувати зобов'язання за укладеними угодами з купівлі-продажу у заявленому обсязі, за заявленою ціною та у зазначений час; надавати документи в обсягах та у терміни згідно діючих вимог, надавати копію інформації про укладені та виконані угоди на фондовому ринку за звітний квартал, що надається до Комісії в електронній формі протягом одного робочого дня після подання цієї довідки до Комісії; дотримуватися норм професійної етики, обов'язкових для членів Асоціації; вести облік операцій відповідно до вимог, встановлених Комісією; забезпечити фінансування витрат по організації торгівлі шляхом своєчасної сплати вартості послуг, що надається біржею; виконувати встановлені державною Комісією вимоги щодо наявності сертифікованих Комісією фахівців, в тому числі керівних посадових осіб.

Члени Біржі на договірних засадах: встановлюють плату за свої послуги та забезпечують її здійснення клієнтами; здійснюють відкриття рахунків клієнтам. Торговець ЦП веде облік ЦП, грошових коштів окремо для кожного клієнта та окремо від ЦП, грошових коштів та майна, що перебувають у власності торговця ЦП, відповідно до вимог, установлених Комісією за погодженням з Міністерством фінансів України, а у випадках, установлених законодавством, - також з Національним банком України.

Датою отримання статусу члена Біржі є дата підписання договору. Для ведення обліку членів Біржі та їх уповноважених осіб Біржа на постійній основі веде переліки членів Біржі та їх уповноважених осіб. Перелік членів Біржі містить: найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ члена Біржі; місцезнаходження, номер телефону, факсу та e-mail члена фондової біржі; номер, дату видачі та строк дії ліцензії торговця ЦП; дату набуття статусу члена фондової біржі, інші відомості, визначені органами Біржі. Перелік формується та ведеться в електронному вигляді. Відомості до переліку вносяться засобами електронної торговельної системи та шляхом введення відповідних даних уповноваженими працівниками Біржі.

Членство у Біржі припиняється у разі: припинення юридичної особи; визнання недійсною ліцензії на право провадження діяльності з торгівлі ЦП, виданої торговцю ЦП; накладення відповідної дисциплінарної санкції; виключення з Асоціації; розірвання договору із біржею про надання доступу до біржових торгів або припинення дії такого договору.

Припинення членства у Біржі не припиняє прав та обов'язків торговця ЦП Біржі за укладеними раніше на Біржі угодами.

Членство у Біржі призупиняється: у випадку початку провадження у справі про банкрутство юридичної особи - члена Біржі; накладення відповідної дисциплінарної санкції; у разі анулювання отриманої членом Біржі ліцензії на право провадження діяльності з торгівлі ЦП - до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів Біржі.; у випадку початку процедури припинення юридичної особи - члена Біржі.

Членство у Біржі може бути відновлене - при припиненні обставин, що зумовили призупинення членства. Рішення про призупинення та відновлення членства у Біржі приймається адміністрацією Біржі, а у випадку накладення дисциплінарної санкції - адміністрацією Біржі на підставі рішення органу, що застосував таку санкцію.

Рішення адміністрації про припинення членства може бути оскаржено членом Біржі до Ради протягом п'яти робочих днів з дня його одержання членом Біржі. Рішення адміністрації про припинення членства набирає чинності через п'ять робочих днів після його вручення члену Біржі, а у випадку оскарження - з дня прийняття рішення Радою.

Доступ до біржових торгів може надаватися:

в торговому режимі з наданням можливості виставляти котировки (заявки), вести переговори та укладати угоди з ЦП (кожен учасник біржових торгів, для отримання доступу до біржових торгів у такому режимі, повинен призначити уповноважених осіб, відповідальних за введення інформації, ведення переговорів та укладання угод з цінними паперами на Біржі);

в переглядовому режимі, який передбачає виключно можливість спостереження за торгами - можуть одержати:члени Біржи; члени Асоціації; державний представник Комісії на Біржі.

На підставі окремого договору з біржею, доступ до біржових торгів можуть отримати інші особи (у тому числі державні установи), якщо це не заборонено чинним законодавством.

Доступ до біржових торгів забезпечується шляхом присвоєння учаснику торгів індивідуального логіну користувача і пароля. Зміст логіну та паролю є конфіденційними і не можуть бути передані третім особам. Учасники торгів відповідають за безпеку індивідуального логіну, паролю та відповідного комп'ютерного обладнання відповідно до умов договору з біржею, інших правил та положень Біржі.

Допущені до біржових торгів учасники торгів несуть відповідальність за котировки, заявки та угоди, що були введені чи укладені на Біржі від їх імені, відповідно до вимог цих Правил.

Тільки уповноважені особи можуть вводити повідомлення, вести переговори та укладати угоди з ЦП на Біржі. Реєстрація уповноважених осіб Біржею здійснюється шляхом внесення відомостей про них до переліку уповноважених представників учасників біржових торгів. Перелік містить: прізвище, ім'я, по батькові представника; найменування члена фондової біржі або учасника біржових торгів, якого він представляє; найменування та дату видачі документа, на підставі якого представнику надано право укладати біржові угоди; строк повноважень представника, який не може перевищувати строку дії сертифіката фахівця з торгівлі ЦП, отриманого в установленому законодавством порядку, інші відомості, визначені органами Біржі. Перелік формується та ведеться в електронному вигляді. Відомості до переліку вносяться засобами електронної торговельної системи та шляхом введення відповідних даних уповноваженими працівниками Біржі.

Уповноважені особи повинні пройти сертифікацію (бути сертифіковані) до того, як вони візьмуть участь у будь-яких переговорах чи будуть укладати угоди.

На членів Біржі можуть бути накладені дисциплінарні стягнення за допущення випадків введення на Біржі повідомлень, ведення переговорів чи укладання угод не уповноваженими особами. Уповноважена особа може бути позбавлена Кваліфікаційного свідоцтва Біржі у випадку накладання дисциплінарних санкцій. Факт позбавлення уповноваженої особи Кваліфікаційного свідоцтва Біржі фіксується у відповідному реєстрі.

Для проходження сертифікації уповноважена особа повинна:

надати до відповідного структурного підрозділу Біржі наступні документи: довіреність на уповноважену особу; анкету кандидата на отримання Кваліфікаційного свідоцтва Біржі; довідку з місця роботи про те, що особа є працівником фірми - члена Асоціації; пройти навчання, здати кваліфікаційний іспит та одержати сертифікат Комісії встановленої форми;

Сертифікація уповноважених осіб проводиться за загальною або спеціальною програмою. Загальна програма передбачає знання правил та наявність практичних навичок роботи в усіх режимах біржових торгів. Здача кваліфікаційного іспиту за такою програмою означає отримання уповноваженою особою доступу до роботи в усіх режимах біржових торгів. Кваліфікаційний іспит вважається складеним у випадку отримання не менше 80% від максимальної кількості балів за правильно наданні відповіді. У разі не складання кваліфікаційного іспиту дозволяється його повторне складання.

Спеціальна програма передбачає знання правил та наявність практичних навичок роботи в окремому режимі біржових торгів (ринку котировок, ринку заявок, інших ринках згідно з вимогами цих Правил). Свідоцтво вважається дійсним за умови проходження обов'язкової щорічної перекваліфікації, якщо інше не встановлене рішенням Ради.

Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на Біржі здійснюється шляхом їх внесення до біржового списку, який складається з Біржового реєстру та списку позалістингових ЦП (фінансових інструментів). Біржовий список, що ведеться Біржею містить: найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ емітента; міжнародний ідентифікаційний номер (у разі, коли його наявність передбачена законодавством), вид цінного папера або іншого фінансового інструменту; номінальну вартість; кількість ЦП або інших фінансових інструментів відповідного виду в обігу; кількість ЦП у випуску (для облігацій); дані щодо державної реєстрації випуску ЦП та іншого фінансового інструменту (у разі, якщо державна реєстрація випуску передбачена законодавством); рівень лістингу; дату внесення (виключення) ЦП або іншого фінансового інструменту до (з) біржового списку, інші відомості за рішенням органів Біржі.

До Біржового реєстру включаються ЦП (фінансові інструменти), що пройшли процедуру лістингу. Біржовий реєстр складається з котирувального списку першого рівня та котирувального списку другого рівня. Один ЦП може бути включений лише до одного котирувального списку.

Внесення та перебування ЦП у котирувальному списку першого рівня лістингу здійснюється при дотриманні відповідності до мінімальних або додаткових вимог Біржі.

Розподіл ЦП (фінансових інструментів) між відповідними рівнями котирувальних списків здійснюється за параметрами ліквідності, показниками фінансово-господарської діяльності, рівнем корпоративного управління та іншими вимогами щодо ЦП (фінансових інструментів) та їх емітентів, встановлених чинним законодавством та додаткових вимог, встановлених Радою.

Лістинговим ЦП та іншим фінансовим інструментам в межах відповідного рівня лістингу можуть присвоюватися додаткові категорії за критеріями та на умовах, встановлених Радою. При включенні ЦП (фінансового інструменту) до біржового списку йому надається реєстраційний код.

Внесення ЦП (фінансових інструментів) до біржового реєстру здійснюється за ініціативи емітента цих ЦП (фінансових інструментів).

Допуск до торгівлі без внесення до біржового реєстру може здійснюватися за ініціативою емітента, члена фондової біржі, компанії з управління активами (щодо ЦП інститутів спільного інвестування, які містяться в управлінні компанії з управління активами), іншої особи, у тому числі державного органу, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством.

Допуск ЦП (фінансових інструментів) до торгівлі як позалістингових здійснюється за умови виконання таких вимог:

- здійснено державну реєстрацію випуску ЦП чи фінансових інструментів (якщо чинним законодавством передбачена державна реєстрація);

- заявником укладено договір з Біржею у якому можуть встановлюватися додаткові вимоги щодо допуску ЦП (фінансових інструментів) до торгівлі як позалістингових.

Для проходження процедури допуску заявником подається до уповноваженого підрозділу Біржі відповідна заява, а також:

для проходження лістингу: анкета ЦП; копія свідоцтва про реєстрацію випуску ЦП; копія проспекту емісії ЦП, зареєстрованого в Комісії; копія зареєстрованого в Комісії звіту про розміщення ЦП; фінансова звітність емітента за три попередні роки та проміжна фінансова звітність за поточний період: баланс, звіт про фінансові результати; аудиторський висновок до фінансової звітності за останній звітний рік; річний звіт емітента за останній звітний період; відомості про адміністративні санкції, що були накладені на емітента державними органами, судом протягом останніх трьох років; відомості про власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій; за бажанням заявника - відомості щодо ділової активності, виробництва, інвестиційних програм та планів, корпоративного управління.

Для допуску ЦП (фінансових інструментів) як позалістингових: анкета ЦП; копія свідоцтва про реєстрацію випуску ЦП; копія проспекту емісії ЦП, зареєстрованого в Комісії, копія зареєстрованого в Комісії звіту про розміщення ЦП; річний звіт емітента за останній звітний період.

За достовірність інформації, яка міститься в документах, наданих заявником, останній несе відповідальність згідно чинного законодавства.

Обов'язки заявника.

Якщо заявником ЦП (фінансового інструменту) для проходження процедури допуску виступає емітент, крім інших обов'язків, емітент зобов'язаний:

- подавати Біржі звітну інформацію про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається Комісії - протягом десяти робочих днів з дати подання до Комісії;

- подавати Біржі особливу та іншу інформацію, яка повинна оприлюднюватися відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (від 2006 р.) - не пізніше дня оприлюднення;

- повідомляти про зміни відомостей, вказаних в анкеті ЦП шляхом надання нової анкети ЦП - протягом п'яти робочих днів.

Радою можуть встановлюватися додаткові вимоги щодо наявності та параметрів заявок/котировок для перебування ЦП (фінансових інструментів) в котирувальному списку 1 чи 2 рівня.

Процедура розгляду заяви та документів передбачає здійснення Біржею таких дій:

- проведення експертизи відповідності ЦП (фінансового інструменту) встановленим у цьому розділі вимогам щодо проходження процедури допуску;

- отримання за необхідністю від заявника додаткової інформації, що є необхідною для прийняття рішення про включення ЦП (фінансового інструменту) до біржового списку;

- інформування заявника про прийняте рішення із зазначенням, у разі прийняття рішення щодо відмови у включенні ЦП (фінансового інструменту) до біржового списку, підстав такого рішення.

Рішення про включення або відмову у включенні ЦП (фінансових інструментів) до Котирувального списку першого рівня приймається Радою не пізніше 30 робочих днів з моменту отримання від заявника заяви та документів.

Рішення про включення або відмову у включенні ЦП (фінансових інструментів) до котирувального списку другого рівня або як позалістингових приймається відповідним структурним підрозділом Біржі не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання від заявника заяви та документів.

Біржа повідомляє про своє рішення заявника, який подав заяву, протягом 30 робочих днів з дня надходження заяви про допуск ЦП (фінансових інструментів), або якщо Біржа буде вимагати від емітента додаткових відомостей, протягом 30 (тридцяти) днів з дня надходження цих відомостей.

Підставами для прийняття рішення про відмову у включенні ЦП (фінансового інструменту) до біржового списку можуть бути:

- невідповідність емітента та ЦП (фінансового інструменту) вимогам, встановленим Біржою для включення ЦП (фінансових інструментів) до біржового списку;

- недостовірність даних у документах, наданих заявником для включення ЦП (фінансових інструментів) до біржового списку.

Рішення про відмову у включенні ЦП (фінансового інструменту) до котирувального списку 2 рівня або як позалістингових може бути оскаржене протягом 3 робочих днів після його одержання заявником, для чого заявник за даним ЦП (фінансовим інструментом) у вказаний термін має надати мотивовану письмову заяву до Ради та копію до відповідного структурного підрозділу Біржі. В цьому випадку рішення про включення або відмову у включенні ЦП (фінансового інструменту) до біржового списку приймається Радою. Рішення Ради про відмову у включенні ЦП (фінансового інструменту) до біржового списку є остаточним.

Рішення про включення ЦП (фінансового інструменту) до біржового списку набуває чинності з дати підписання Біржею із заявником договору про допуск (лістинг), якщо пізніша дата не встановлена самим рішенням.

За наявності рішення про включення ЦП (фінансових інструментів) до біржового реєстру, заявник зоб

Читайте також:

1. Адвокатська діяльність
2. Актове діловодство. Діяльність судів. Ведення актових книг
3. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
4. Антимонопольна діяльність держави
5. Антимонопольна діяльність держави.
6. Аудиторська фірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.
7. Банківська діяльність
8. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг
9. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг.
10. Бізнес як діяльність.
11. Біржова валютна торгівля та ступінь валютного регулювання і контролю

Переглядів: 1498