Категорія часу (КЧ).

КЧ – відношення дії до моменту мовлення. (Графічно час зображають як лінію з точкою, що означає “момент мовлення”. Усі точки вліво – минулий час, вправо – майбутній).

В обох порівнюваних мовах виділяється трьохчленна опозиція: теперішній – минулий – майбутній час. (speaks - spoke - will speak; говорить – говорив – буде говорити). В англ. мові часові форми виражаються ще формами часової відмінності (перфектні і перфектно-тривалі форми). В обох мовах КЧ тісно пов’язане з категорією особи.

Грам. зміст теперішнього часу (ТЧ) в обох мовах виражається системою флексій (в англ. мові) і складних (переривчатих морфем), які одночасно є показниками особи, числа, дійсного способу. В англ. мові ТЧ представлений формами Indefinite (speak, speak), Continuous (am speaking, is speaking, are speaking), Perfect-Continuous (have/has been speaking). В укр. мові – це парадигма типу говорю-говориш-говорить-говоримо-говорите-говорешь).

Теперішній час (Indefinite) використовується для позначення:

1. дії (стану) – динамічної ознаки суб’єкта: He reads, she ???;

2. повторюваної дії: He always does…

3. твердження загального\універсального характеру;

4. конкретна дія в певний момент (I say…..

В обох мовах спостерігається збіжність у використанні форм тепер. часу.

Форми Pr. Cont. позначають конкретну дію в її розвитку в момент мовлення. В укр. мові їм відповідають форми тепер. часу Д НДВ.(When is Charles going again? – Коли Чарльз знову йде?)

Форми Pr. Perf. Cont. позначають дію, що почалась у минулому і продовжується у тепер. часі.

Таким чином, три видо-часові форми англ. мови мають відповідниками одну форму тепер. часу:

Present Indefinite

Present Continuous Теперішній час Д. ДВ і НДВ

Present Perfect-Continuous

Майбутній час в обох мовах виражає дії, що відбуваються після моменту мовлення. В англ. мові виражаються аналітично (Future Ind. – shall write, Future Cont. – shall have written, Future Perfect Cont. – shall have been writing). В укр. мові – синтетично та аналітично (писатиму, напишу або буду писати).

В англ. мові існують ще спец. форми відносно вживання – Future-in-the-Past для вираження майбутньої дії з точки зору минулого часу. (Carrie imagined that he would marry her at once).

Минулий час. В обох мовах показує, що дія відбулася до моменту мовлення. В англ. та укр. мовах існують семантичні й структурні різновиди форм минулого часу. В англ. мові минулий час виражається Past Ind., Past Cont., Past Perf., Past Perf.-Cont., а також Pr. Perf. Найчастіше вживана форма – Past Ind. Відповідник в укр. мові – минулий час Д. Із суфіксом -л\-в\- (страждала, написав).(Про значення кожної з груп йшлось на уроках граматики).

В укр. мові виділяють минулий час Д. ДВ і НДВ. ДВ ще називають перфектним. (Нас матуся положила і м’якенько постелила). Форми минулого часу ДВ передають одночасно і таки здійснення її в минулому і актуалізацію рез-ту в момент мовлення (відповідниками в англ. мові є Pr. Ind., Pr. Perf., Past Perf.)

Форми минулого часу НДВ, як і ДВ утворюються за допомогою суфікса –л\-в, - \. Вони вживаються для позначення дій нерозчленованих\розчленованих, повторюваних\тривалих (часто вживаються з словами типу: завжди, ніколи, рідко, часто, тощо). В англ. мові їх еквівалентами є P. Ind., P Cont.

В укр. мові є форми давноминулого часу ( ). Утворюються: минулий час Д ДВ і НДВ + форма минулого часу Д. “бути”. (було, бувало). Х-ні для художнього стилю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Категорія виду. (КВ)	\|	Лекція 8

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.