• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Призначення і класифікація фінансового контролю

Фінансовий контроль — це важлива функція управління фі­нансами. З одного боку, він є засобом поєднання функцій фі­нансового планування і прогнозування, фінансового обліку та статистики, з іншого — передумовою здійснення функцій фі­нансового аналізу та регулювання. Це дозволяє фінансовому контролю відігравати інтегруючу роль, недооцінка якої значно знижує ефективність управління фінансами.

Фінансовий контроль слід розглядати як багатоаспектну систему спостереження і перевірки законності, доцільності, ра­ціональності процесів формування і використання фінансових ресурсів на всіх рівнях управління для оцінки ефективності прийнятих управлінських рішень і досягнення на цій основі економічного зростання.

Виходячи з цього головною метою фінансового контролю є сприяння зміцненню фінансового становища держави, еконо­мічному зростанню шляхом стеження за досягненням цільових орієнтирів та перевірки дотримання обмежуючих параметрів фінансового і економічного розвитку.

Призначення фінансового контролю, що випливає з голов­ної мети його здійснення, полягає у:

- перевірці законності і ефективності використання фінан­сових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні держави і кон­центруються в державному і місцевих бюджетах;

- встановленні доцільності і раціональності використання фі­нансових ресурсів, зосереджених в державному секторі економіки;

- визначенні законності і обґрунтованості витрачання бюджетних коштів суб'єктами господарювання;

- виявленні достовірності і повноти мобілізації коштів до бюджетної системи і позабюджетних фондів;

- перевірці захищеності фінансових інтересів громадян. Досягнення поставленої мети та вирішення завдань, що витікають із призначення фінансового контролю, забезпечу­ються на основі дотримання низки ключових принципів орга­нізації та здійснення фінансового контролю, найважливішими з яких є принципи:

- системності контролю, що передбачає визначення систе­ми контролю як сукупності взаємопов'язаних між собою елементів (суб'єктів і об'єктів контролю, методів контролю тощо);

- повноті охоплення об'єктів контролем, яка досягається завдяки суцільному простежуванню або вибірковій перевірці певних сегментів підконтрольних об'єктів;

- превентивності контрольних дій, завдяки чому досягаєть­ся завчасне здійснення контролю з метою запобігання виник­ненню суттєвих відхилень фактичного здійснення фінансової діяльності від встановлених норм;

- самодостатності системи контролю, що передбачає наяв­ність такого складу елементів контролюючої системи, який за­безпечує ефективність її функціонування і розвитку;

- ефективності, що передбачає пристосування системи контролю до фінансової діяльності суб'єктів господарювання і залежить від повноти виконання контролюючими суб'єктами таких основних вимог:

а) контроль має здійснюватися безперервно, регулярно, систематично;

б) бути своєчасним за терміном здійснення і повним в охопленні суб'єктів контролю;

в) бути оперативним, дійовим, гласним та різнобічним;

- принцип відповідальності, який передбачає відповідаль­ність контролюючих суб'єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та відповідальність господарю­ючих суб'єктів за наслідки контролю.

Важливе значення при здійсненні фінансового контролю має дотримання принципів законності, об'єктивності, поєд­нання державних і регіональних інтересів.

Розвиток людського суспільства зумовив інтеграційні про­цеси у фінансовому контролі. Нині існує цілий ряд міжнарод­них організацій, які працюють над розробкою єдиних вимог до фінансового контролю У цьому зв'язку актуальними є рішен­ня, прийняті міжнародною організацією вищих органів, де сформульовано принципи контролю взагалі, в тому числі вони певною мірою стосуються фінансового контролю. До найваж­ливіших з них слід віднести:

- незалежність фінансового контролю як невід'ємний ат­рибут демократії і обов'язковий елемент управління державни­ми фінансовими ресурсами;

- законодавче закріплення незалежності органів фінансо­вого контролю;

- визначення необхідності здійснення попереднього конт­ролю і контролю за фактичними результатами;

- наявність внутрішнього і зовнішнього контролю як обо­в'язкової умови існування фінансового контролю;

- гласність та відкритість контрольних органів з обов'язко­вою вимогою дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

Розкриття призначення і ролі фінансового контролю вима­гає його чіткої класифікації. Фінансовий контроль слід класи­фікувати за трьома напрямами: видами, формами і методами його здійснення. Вид контролю — це складова частина, що ви­ражає (частково) зміст цілого і в той же час відрізняється від інших частин конкретними носіями контрольних функцій (су­б'єктами), об'єктами контролю, що, у свою чергу, визначає і відмінності в методах здійснення контрольних дій.

Фінансовий контроль слід поділити на два види в залежнос­ті від характеру взаємовідносин суб'єкта і об'єкта контролю: внутрішній і зовнішній. Внутрішнім називається такий конт­роль, коли суб'єкт і об'єкт входять до однієї системи, а зовніш­нім — такий, коли контроль здійснюється суб'єктом, що не входить до тієї ж системи, що і об'єкт.

Внутрішній фінансовий контроль — це самоконтроль, який здійснюють організації, підприємства, установи за власною фі­нансовою діяльністю та фінансовою діяльністю підрозділів, що входять до їх складу. Він є складовою частиною управління ор­ганізацією і тому проводиться за її розсудом, на основі рішень даної організації.

Заходи фінансового контролю, що здійснюються зовнішні­ми органами, звичайно охоплюють всю систему державних ор­ганів і тому можуть розглядатися як макрозаходи. Обидва види контролю доповнюють один одного, і між ними встановлюєть­ся тісний симбіотичний зв'язок.

Щодо класифікації видів фінансового контролю, то вони залежать також від контролюючих суб'єктів. В залежності від акцентування уваги на контролюючих суб'єктах слід виділяти такі види фінансового контролю: державний, муніципальний, незалежний.

Державний фінансовий контроль здійснюється від імені держави з використанням державних повноважень. Суб'єктами державного фінансового контролю є органи державної влади, які у визначеному законодавством порядку утворюють конт­рольні органи, сукупність яких складає інфраструктуру державного фінансового контролю.

Об'єктами державного фінансового контролю є фінансові відносини між гілками державної влади та в структурі кожної з них, фінансові відносини зі сферами громадянського суспіль­ства та місцевого самоврядування щодо створення, розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів з метою задоволення соціально-економічних потреб держави.

Реалізація положень Закону України "Про місцеве самовря­дування" зумовлює появу в Україні принципово нових суб'єктів фінансового контролю, якими стають органи місцевого самовря­дування. Об'єктами муніципального фінансового контролю є фі­нансові відносини між окремими рівнями та суб'єктами місце­вого самоврядування і сферами державної влади і громадянсько­го суспільства, що стосуються формування і використання фінансових ресурсів для задоволення соціально-економічних пот­реб територіальних громад і окремих регіонів.

Становлення в Україні громадянського суспільства, тобто сфери, яку представляють відносно незалежні від органів держав­ної влади та місцевого самоврядування громадяни та утворювані ними організації, обумовлюватиме розвиток незалежного фінан­сового контролю, який здійснюватиметься шляхом створення спеціальних контролюючих інститутів, метою функціонування яких є захист фінансових інтересів членів громадянського сус­пільства. Об'єктами незалежного фінансового контролю є акуму­лювання та використання фінансових ресурсів громадян та їх об'єднань з метою розв'язання власних фінансових проблем без втручання органів державної влади і місцевого самоврядування.

Виходячи з поділу контролюючих суб'єктів на ініціаторів та виконавців, можна виділити такі види фінансового контролю, як:

- прямий (безпосередній), який виконують його ініціатори;

- представницький (опосередкований), тобто контроль, де­легований ініціаторами іншим суб'єктам, які відіграють роль його виконавців.

В залежності від ступеня охоплення контрольованого об'єк­та можна виділити такі види фінансового контролю, як комп­лексний, тобто такий, якому підлягають всі аспекти діяльності підконтрольного об'єкта, і тематичний, тобто такий, що зосе­реджується лише на окремих аспектах діяльності.

Залежно від ступеня охоплення об'єктів фінансовим конт­ролем можна виділяти такі його види, як повний і частковий, суцільний і вибірковий. Повний фінансовий контроль характе­ризується загальним глибоким вивченням фінансової сторони діяльності організації, максимально можливим застосуванням різних методів контролю. Частковий контроль проводиться з певного кола питань шляхом ознайомлення на місці з окре­мими напрямами фінансової діяльності.

Суцільний контроль передбачає вивчення всіх первинних документів і записів у формах аналітичного і синтетичного об­ліку. При вибірковому контролі перевіряються всі документи в окремі періоди протягом року або перевіряється частина до­кументів, але за весь звітний період,

Залежно від джерел інформації і методики виконання кон­трольних дій фінансовий контроль можна поділити на доку­ментальний і фактичний. Цей поділ носить деякою мірою умовний характер, тому що в основу такого розмежування по­кладено лише різні джерела даних, що використовуються при здійсненні контрольних дій. Так, джерелами інформації для до­кументального контролю е первинні документи, бухгалтерська, статистична звітності, нормативна й інша документація. Фак­тичний контроль базується на вивченні фактичного стану об'єктів, що перевіряються, за даними їх перевірки в натурі, а тому він не може бути всеохоплюючим через безперервний характер фінансово-господарських операцій.

Залежно від місця здійснення фінансового контролю його можна поділити на такі види, як контроль на місцях, коли суб'єкт виконує контрольні дії безпосередньо на підконтроль­ному об'єкті, і дистанційний контроль, коли суб'єкт контролює віддалений від нього об'єкт за допомогою інформації, одержу­ваної через засоби зв'язку.

Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є форма його здійснення. Під формами фінансового контролю слід розуміти окремі сторони виявлення змісту фінансового кон­тролю залежно від часу здійснення контрольних дій. Формами фінансового контролю є попередній (превентивний), поточний і наступний (ретроспективний). Критерії розмежування цих форм визначаються зіставленням часу здійснення контрольних дій з процесами формування і використання фондів фінансових ре­сурсів. Разом з тим вони знаходяться у тісному взаємозв'язку, відображаючи тим самим безперервний характер контролю. В умовах переходу до ринкових відносин все важливішу роль ві­діграє попередній (превентивний) контроль, який здійснюється до проведення фінансових операцій. Попередній контроль є найефективнішою формою фінансового контролю, оскільки вона дає змогу запобігти виникненню недоліків, перевитрат і витрат фінансових ресурсів, порушенню законодавства.

Поточний фінансовий контроль є органічною частиною процесу оперативного фінансового управління і регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ. Він проводиться в короткі проміжки часу — в процесі здійснення фінансово-господарських операцій.

Наступний (ретроспективний) фінансовий контроль здійс­нюється після виконання фінансових операцій за певні минулі періоди часу шляхом вивчення даних обліку і звітності, плано­вої, нормативної документації, контролю підлягає і фактичний стан справ.

Попередній (превентивний), поточний і наступний (рет­роспективний) фінансовий контроль взаємопов'язані і допов­нюють один одного. Попередній контроль забезпечує перевір­ку проектів бюджетів, фінансових планів, кошторисів і т.п. Поточний контроль допомагає своєчасно виявити недоліки і порушення в процесі фінансово-господарської діяльності і своєчасно їх ліквідувати. Наступний контроль виявляє недолі­ки, які не виявлені попереднім і поточним контролем. Тільки застосування всіх указаних форм фінансового контролю в їх єдності і взаємозв'язку робить фінансовий контроль систематичним, підвищує його ефективність.

Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є метод контролю. До методів фінансового контролю відносяться конкретні способи (прийоми), що застосовуються при здій­сненні контрольних функцій. Методами фінансового контролю є ревізія, тематична перевірка, обстеження, безперервне відстежування фінансової діяльності.

Ревізія є методом контролю всієї фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації за певний період часу з метою встановлення законності здійснюваних операцій,, їх доцільності і ефективності, правильності обліку і достовір­ності облікових і звітних даних.

Тематична перевірка здійснюється з певного кола питань чи однієї теми шляхом ознайомлення на місці з окремими сторо­нами фінансово-господарської діяльності. Такі перевірки мо­жуть проводитися наскрізним методом за ознакою однотипнос­ті операцій чи за ознакою взаємозв'язку між різними суб'єктами контролю і мають сильний контрольний вплив.

Обстеження являє собою ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової діяльності, в процесі якого виявляються її позитивні і негативні сторони. Характерним для обстеження є використання прийомів співставлення фактичного стану справ з нормативним, логічного аналізу різних факторів і обставин здійснення окремих фінансових операцій і дій посадових осіб.

Відстежування фінансової діяльності господарюючих суб'єк­тів має відбуватися у формі моніторингу, який передбачає постій­не здійснення фінансового контролю суб'єктів господарювання.

Використання всієї сукупності видів, форм і методів конт­ролю має надзвичайно велике значення для ефективного фун­кціонування системи фінансового контролю в цілому.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
3. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
4. IV. Питання самоконтролю.
5. V. Класифікація і внесення поправок
6. V. Класифікація рахунків
7. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Автоматизація контролю та діагностування вузлів РЕА
10. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
11. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
12. Активи як об’єкт фінансового менеджменту

Переглядів: 1386