Характеристика осн. теорій розвитку особистості

Фізичний розвиток підлітка та набуті у попередні роки властивості психічного розвитку створюють внутрішні передумови для зміни його становища в школі, в сім'ї, в суспільстві.

Всі теорії розвитку особистості можна поділити на три групи за поєднанням факторів розвитку:

1) Представники біологічного напрямку (М. Монтессорі, К. Лоренц, Е. Фромм, А. Чічерліх) вважають, що людина народжується з набором певних моральних та етичних якостей, а саме:доброта, злість, чесність, брехливість, порядність, агресивність, жорстокість та інші.

2) Представники соціологічного напрямку (Ж.-Ж. Руссо, К.-А. Гельвецій, Д. Дідро та ін.) вирішальним фактором у розвитку і формуванні особистості вважають середовище, а головним – вплив сім'ї.

3) Представники теорії конвергенції (Д. Шаттлеворт, Піаже та ін.) дотримуються думки, що психічні процеси (відчуття, сприймання, мислення та ін.) мають біологічну природу, а спрямованість, інтереси, здібності формуються під впливом середовища.

Залежно від поглядів на роль спадковості та середовища в розвитку особистості представники цих педагогічних теорій відводять різну роль вихованню: від визнання його повного безсилля до активного втручання в поведінку особистості. Особистість треба виховувати з врахуванням біологічних факторів і впливу соціального середовища.

3. Провідна діяльність у підлітковому віці –

цеміжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця і навчання, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом.

Міжособистісне спілкування підлітка реалізується у спілкуванні з дорослими (підліток засвоює суспільно значущі критерії оцінок, цілі та мотиви поведінки, способи аналізу навколишньої дійсності і способи дій) та з ровесниками (це своєрідне випробуванням себе у сфері особистісної, зокрема специфічної моральної, проблематики). Для підлітка характерна зміна ставлення до дорослих: він починає критичніше оцінювати їх слова і вчинки, аналізувати поведінку, стосунки, соціальну позицію. Однак вимоги підлітка до дорослого є дещо суперечливими: він прагне самостійності, протестує проти опіки, контролю, недовіри, відчуваючи водночас тривогу і страх за необхідності долати проблеми, сподівається на допомогу і підтримку дорослого, але не завжди відверто зізнається в цьому. У зв'язку з появою таких психологічних особливостей інколи стосунки підлітків з дорослими супроводжуються конфліктами, негативними формами поведінки, зокрема проявами грубості, впертості (пов'язане, як правило, з прагненням до самостійності, яке дорослі не сприймають і не підтримують). Однак прояви негативних форм поведінки і конфліктність підлітків не є неминучими.

У підлітковому віці дитина більше часу проводить з друзями, наслідує їх. Дружба підлітків ґрунтується на спільних інтересах та уподобаннях. Важливе значення для підлітка має оцінка друзями його особистісних якостей, знань і вмінь, здібностей і можливостей. У товаришів він знаходить співчуття, адекватне сприйняття своїх радощів і негараздів, які дорослим часто здаються незначущими. Групі підлітків-ровесників характерні непостійність, змінюваність стосунків та інтересів. Зміна симпатій, авторитетів, посилення і послаблення впливу однолітків у групі є свідченням постійного внутрішнього осмислення і переосмислення, переживання, приміряння вчинків і стосунків друзів до вимог моралі.

4. Новоутворення підліткового віку специфічні – це:

1) Почуття дорослості у підлітковому віці. Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих. Становлення дорослості відбувається по-різному. Підліток краще, ніж молодший школяр, розуміє себе, може аналізувати свої вчинки, хоч йому ще важко передбачати їх наслідки. Його поведінка більш осмислена, не така імпульсивна, як молодшого школяра, він краще володіє собою. Водночас у підлітків посилюється негативізм щодо будь-яких вимог дорослих, яскраво виявляються ознаки емансипації, намагання будь-що демонструвати свою незалежність.

2) Потреба підлітка у самоствердженні. Постійна взаємодія підлітка з однолітками породжує у нього прагнення зайняти належне місце серед них, що є одним із домінуючих мотивів поведінки та діяльності. Його потреба в самоствердженні настільки сильна, що задля визнання ровесниками підліток готовий поступитися своїми поглядами та переконаннями, здійснювати вчинки всупереч своїм моральним настановам. Вона спонукає так званих важких підлітків до порушень норм і правил поведінки. Втратити авторитет в очах друзів, відчути посягання на свою честь і гідність є найбільшою трагедією для підлітка, що може призвести аж до суїциду. Тому він бурхливо реагує на нетактовні зауваження учителя в присутності друзів, вважаючи це приниженням своєї особистості. На цій основі нерідко виникають конфлікти між учнями і вчителем.

5. Взаємовідносини підлітків та дорослих

Спілкування підлітка з дорослими. Підліток прагне діяти та виглядати як дорослий, мати його права і можливості, тому його розвиток супроводжується постійним рівнянням на дорослого. Саме в спільній діяльності дорослий має реальні можливості впливати на становлення особистості підлітка, його дорослішання, тому для нього надзвичайно важливо зайняти правильну позицію в стосунках з дитиною. Важливе значення для підлітка має спільна діяльність із дорослими, організована на основі єдності інтересів, захоплень. У підлітковому віці дитина прагне зрозуміти, що означає бути дорослим, проводить паралелі між вчинками дорослих і своїми. Підліток зауважує їхні прорахунки та помилки, нестерпно ставиться до спроб принизити його. Та якщо дорослі визнають свої помилки, діти щиро їм вибачають. Часто предметом критики (заслуженої і незаслуженої) стає вчитель, якого інколи учні звинувачують в несправедливості. У зв'язку з появою в дітей підліткового віку нових психологічних особливостей (прагнення до самостійності і самоствердження, які дорослі часто не сприймають і не підтримують) інколи їхні стосунки з дорослими супроводжуються конфліктами, негативними формами поведінки (проявами грубості, впертості, особливо в присутності друзів). Компетентні, досвідчені батьки і вчителі знають, що передбачити та попередити конфлікт легше, ніж подолати його наслідки, і відповідно вибудовують свою взаємодію з підлітками.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка	\|	Проблема кризи підліткового віку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.