Українські етичні принципи соціальної роботи

Відповідні етичні норми і принципи соціальної роботи (перелік базових етичних ідей і традицій, що стають підґрунтям для прийняття етичного рішення в соціальній роботі) викладено в “Етичному кодексі спеціалістів із соціальної роботи України” (2003) – документові, який передбачає здійснення соціальної роботи в багатьох функціональних сферах з метою розвитку потенціалу та можливостей особистості, а також і задоволення людських потреб.

Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи (соціальних працівників і соціальних педагогів) України – це документ, який націлює на здійснення соціальної роботи в багатьох функціональних сферах із метою розвитку потенціалу та можливостей особистості, а також і задоволення людських потреб.

В Етичному кодексі спеціалістів із соціальної роботи України визначено положення, які є для фахівців принциповими орієнтирами з питань професійної діяльності, виконання службових обов’язків, організації взаємодії з клієнтами. У документі визначено шляхи розв’язання моральних проблем та прийняття найбільш адекватного професійного рішення в етичних питаннях.

В основу Етичного кодексу спеціалістів із соціальної роботи України покладений вітчизняний досвід і міжнародні етичні принципи й стандарти соціальної роботи, що визначені на загальних зборах Міжнародної Федерації соціальних працівників (IFSW) у м. Коломбо (Шрi–Ланка) 6–8 липня 1994 р.

Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України містить:

Ø етичні принципи діяльності спеціалістів із соціальної роботи (перелік базових етичних ідей і традицій, що стають підґрунтям для прийняття етичного рішення в соціальній роботі);

Ø норми етичної поведінки спеціалістів із соціальної роботи (основа професійної діяльності).

Норми етичної поведінки спеціалістів із соціальної роботи є основою їхньої професійної діяльності згідно із загальнолюдськими цінностями та етичними принципами соціальної роботи.

У передмові до “Етичного кодексу…” відзначено, що він має регулювати морально–етичні аспекти діяльності соціальних працівників. У підготовці проекту кодексу до ухвалення взяли участь: Українська асоціація соціальних педагогів і спеціалістів із соціальної роботи; Всеукраїнська громадська організація Ліга соціальних працівників України; Благодійна організація Фонд соціальної роботи; Християнський дитячий фонд; Державний центр соціальних служб для молоді; вищі навчальні заклади України, що готують фахівців для соціальної роботи.

Хронологічний перебіг створення “Етичного кодексу…” такиq:

У 2000 р. – Тернопіль, семінар “Стандарти соціальної роботи і програми підготовки фахівців соціальної сфери в Україні” в контексті партнерського проекту “Соціальна освіта в Україні”.

2002 р. – м. Київ, Міжнародна науково–практична конференція “Соціальна робота в Україні на початку XXI століття: проблеми теорії і практики”.

2003 p. Київ, загальні збори Української асоціації соціальних педагогів і спеціалістів із соціальної роботи в рамках конференції щодо результатів впровадження партнерського проекту “Соціальна освіта в Україні”.

В “Етичному кодексі спеціалістів з соціальної роботи України” визначені положення, які є для фахівців принциповими орієнтирами з питань професійної діяльності, виконання службових обов’язків, організації взаємодії з клієнтами. У документі визначено шляхи розв’язання моральних проблем та прийняття найбільш адекватного професійного рішення в етичних питаннях.

Основою “Етичного кодексу…” є міжнародні етичні принципи й стандарти соціальної роботи, що визначені на загальних зборах Міжнародної Федерації соціальних працівників (6 – 8 липня 1994 р.).

Етичні принципи діяльності спеціалістів із соціальної роботи, визначені в “Етичноve кодексs спеціалістів з соціальної роботи України” наступні:

1. Повага гідності кожної людини. Кожна людина є неповторною та унікальною, що необхідно враховувати соціальним працівникам, не допускаючи жодного прояву зневаги до особистості. Кожна людина має право на самореалізацію, яка не призводить до порушення подібних прав інших людей. Соціальна робота є несумісною з прямим чи опосередкованим примусом клієнтів до будь–яких дій, навіть на користь клієнта або його близького соціального оточення.

2. Пріоритетність інтересів клієнтів. Спеціалісти із соціальної роботи спрямовують всі свої зусилля, знання та навички на допомогу окремим громадянам, сім’ям, групам, спільнотам та громадам для їх вдосконалення, а також з метою розв’язання наявних конфліктів та подолання їх наслідків.

3. Толерантність. Спеціалісти із соціальної роботи є толерантними до різних емоційних проявів клієнтів, мають належний рівень професійної підготовки, за будь–яких обставин зберігають рівновагу, терпимість. Спеціалісти із соціальної роботи приймають проблеми і обставини клієнтів незалежно від способу життя останніх, їхньої поведінки, соціального й національного походження, статі тощо.

4. Довіра та взаємодія у вирішенні проблем клієнта. Спеціалісти із соціальної роботи співпрацюють з клієнтами, намагаючись розв’язувати будь–які завдання, з якими вони стикаються, найкращим чином з метою задоволення інтересів клієнтів. Спеціалісти із соціальної роботи сприяють добровільній участі клієнтів у процесі надання соціальної послуги. Спеціалісти із соціальної роботи мають сприяти максимальній самостійності клієнтів у розв’язанні їх соціальних проблем або діях у відповідних соціальних ситуаціях. Спеціалісти із соціальної роботи створюють доброзичливу атмосферу спілкування з клієнтом. Довіра до спеціаліста із соціальної роботи є необхідною умовою результативної соціальної діяльності.

5. Доступність послуг. Спеціалісти із соціальної роботи надають допомогу кожному, хто звертається до них за захистом, підтримкою, консультацією або порадою, без будь–якої дискримінації на підставі статі, віку, фізичних або розумових обмежень, соціальної чи расової приналежності, віросповідання, мови, політичних поглядів, сексуальної орієнтації.

6. Конфіденційність. Спеціалісти із соціальної роботи в будь–якій соціальній ситуації інформують клієнтів про те, як забезпечується конфіденційність, для чого вона необхідна, а також про обмеження щодо її дотримання. Обов’язок спеціалістів із соціальної роботи бути конфіденційними, що виключає можливість розголошення будь–яких відомостей про клієнтів, за винятком тих випадків, коли це робиться з їх згоди чи у встановленому законом порядку.

7. Дотримання норм професійної етики. Спеціалісти із соціальної роботи сприяють формуванню та реалізації заходів у межах соціальної політики, забезпеченню благополуччя людини, спільноти, громади, несуть відповідальність за розвиток та використання професійних норм при розв’язанні практичних завдань соціальної роботи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародні етичні принципи соціальної роботи	\|	Найважливіші принципи етики соціальної роботи з клієнтами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.045 сек.