ТЕМА 4. ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА

Розрізняють фізичний і моральний знос основних виробничих фондів.

Фізичний знос — це втрата основними фондами своєї вартості і поступове перенесення її на вартість готової продукції.

Моральний знос — це втрата основними фондами своєї вартості в результаті вдосконалення техніки і здешевлення її виробництва. Із розвитком науково-технічного прогресу, надходженням у сільське господарство більш досконалих і продуктивних машин і знарядь діючі основні фонди знецінюються порівняно з новими і вилучаються з виробничого процесу. Моральний знос прискорює оновлення основних фондів, нерідко вони вибувають із виробничого споживання без повного перенесення своєї вартості на продукцію.

Поступова втрата основними фондами своєї вартості в результаті зносу в процесі виробництва є основою для нарахування амортизації відповідно до встановлених норм і утворення амортизаційного фонду.

Амортизація — це економічний процес поступової втрати основними фондами своєї вартості і перенесення її на створювану продукцію або виконану роботу. Амортизаційні відрахування включаються в собівартість виробленої продукції як витрати виробництва і покриваються виручкою від її реалізації. Таким чином амортизація забезпечує відшкодування в грошовому виразі вартості основних виробничих фондів у міру їх фізичного зносу в процесі виробництва.

Амортизаційні відрахування здійснюються за балансовою (початковою або відновною) вартістю основних фондів і нормами амортизації, які визначають щорічну частку відшкодування їх початкової вартості. За рахунок цих коштів створюється амортизаційний фонд і забезпечується повне відтворення основних фондів з урахуванням науково-технічного прогресу.

Амортизаційний строк окремих видів основних фондів встановлюють виходячи з економічного обґрунтування і доцільності періоду їх використання на підставі розрахунків. Амортизація нараховується, як правило, пропорційним методом і щороку рівними частинами переноситься на створюваний продукт протягом усього часу використання основних фондів.

3. Ефективність використання основних виробничих фондів

Ефективність використання основних виробничих фондів та їх вплив на кінцеві результати виробництва визначається за допомогою низки показників. Найважливішим серед них є коефіцієнт (швидкість) обороту, що визначається як відношення річної суми амортизації основних виробничих фондів до їх середньорічної вартості або період обороту як зворотне співвідношення цих величин.

Для характеристики руху основних фондів використовують і такі показники:

• коефіцієнт зростання (Кзр) — відношення суми основних засобів на кінець року до їх вартості на початок року;

• коефіцієнт вибуття (Кв) — відношення вартості вибулих за звітний рік основних засобів до суми всіх основних засобів на початок року;

• коефіцієнт оновлення (Ко) — відношення заново введених за рік основних засобів до балансової вартості всіх основних засобів на кінець року). Між даними показниками існує тісний взаємозв'язок. Очевидно, що Кзр > 1 за умови, коли Ко > Кв, і навпаки. Якщо сума вибулих фондів дорівнюватиме сумі заново введених, то Кзр = 1;

• коефіцієнт сукупного відтворення (Ксв) — відношення вартості основних засобів, що надійшли протягом року, до первісної вартості всіх основних засобів на початок року.

Фондомісткість — це зворотний показник фондовіддачі, іиі>то Фм = І : Іф від. Він указує, скільки було використано основних виробничих фондів для виробництва однієї гривні продукції. її завершенням комплексної механізації та автоматизації виробництва, що можливо за стабільного розвитку економіки, будуть І створені об'єктивні передумови для зниження фондомісткості виробництва, а значить, і для підвищення фондовіддачі.

ТЕМА 4. ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Амортизація основних засобів	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.028 сек.