Теорія адміністрування має дві частини. Перша пов'язана з розумінням функцій управління, друга - з розумінням його принципів. Функція визначає сферу діяльності, відповідальності й компетенції керівника. Вона відповідає на запитання, що робить керівник. Навпроти, принцип відповідає на запитання, як керівник робить це.
Якщо функції управління більшою мірою орієнтовані на організаційну структуру, то принципи управління більш спрямовані на поведінку людей (табл. 1.3)
Таблиця 1.3
Принципи управління А. Файоля
Принципи
Суть принципів
1. Структурні принципи
1. Поділ праці
Зменшення числа об'єктів, на яких концентрується увага кожного учасника управлінського процесу. Цей принцип можна застосовувати до будь-якої праці, що виконується значною кількістю людей і потребує різноманітних здібностей. Він визначає структуру організації. Без поділу обов'язків немає чіткої координації дій, і будь-яка фірма буде являти собою некероване збіговисько людей, де кожен робить, що захоче, дублюючи функції іншого. Однак поділ праці є ефективним до певних розмірів, при досягненні яких воно не приносить бажаних результатів
2. Влада й відповідальність
Влада – це право командувати й можливість змушувати інших підкорятися собі. Вона буває офіційною (посадовою) або ж особистою (що йде від індивідуальних якостей). Гарний лідер поєднує в собі й ту, і іншу. Інструментом влади є повноваження, тобто право розпоряджатися ресурсами підприємства й направляти зусилля співробітників на виконання доручених завдань. Але немає влади без відповідальності. Відповідальність являє собою зобов'язання виконувати завдання й забезпечувати їх задовільне завершення. Відповідальність вимагає мужності. Її бояться в такій же мері, як і шукають влади. Острах відповідальності паралізує ініціативу. Для найбільш ефективної роботи організації повноваження керівника повинні відповідати відповідальності.
3. Єдність розпорядження (єдиноначальність)
При будь-якому роді діяльності працівник повинен одержувати накази тільки від однієї вищестоящої особи.
4. Єдність керівництва
Файоль підкреслював: «Один керівник й єдиний план для сукупності операцій, що мають загальну мету». Тобто види діяльності, що переслідують одну ціль, повинні мати одного керівника й керуватися єдиним планом. Подвійне керівництво може виникнути лише внаслідок невиправданого змішання функцій і недосконалого розмежування їх між підрозділами.
5. Централізація
У будь-якому організмі повинен бути мозок (управлінський центр). Проблема централізації або децентралізації складається у визначенні їх правильного сполучення.
6. Скалярний ланцюг (ієрархія)
Скалярний ланцюг — це ланцюг підпорядкування, «ланцюг начальників» від самого вищого до самого нижчого рангу, від якої не потрібно відмовлятися, але який варто скоротити, якщо занадто ретельне проходження їй може завдати шкоди.
2. Принципи процесу
7. Дисципліна
Дисципліна – це повага угод, розрахованих на те, щоб забезпечити покору, старанність, енергійність і зовнішній прояв поваги. Прагнення керівництва організації до підвищення добробуту працівників не виключає можливість застосування санкцій до порушників дисципліни. Однак із всіх засобів впливу на підлеглих з метою зміцнення дисципліни одним з найдійовіших Файоль вважав особистий приклад начальника.
8. Підпорядкованість особистих інтересів загальним
Інтереси однієї людини або групи працівників не повинні бути вище інтересів всієї організації.
9. Винагорода персоналу
Винагорода персоналу — це ціна за послуги, що він надає. Ця ціна повинна бути справедливою й приносити задоволення як працівнику, так і наймачу.
10. Справедливість
Справедливість, лояльність і відданість персоналу повинні забезпечуватися поважним і справедливим відношенням адміністрації до підлеглих. Тільки в цьому випадку персонал буде зацікавлений у виконанні своїх обов'язків з повною віддачею й відданістю організації
11. Корпоративний дух
Цей принцип означає, що гармонія (єднання) між членами персоналу є силою організації.
3. Принципи кінцевого результату
12. Порядок
Порядок, тобто «усьому (кожному) своє місце, і всі (кожен) на своєму місці». Файоль підрозділяв порядок на матеріальний і соціальний. Кожен працівник повинен мати своє робоче місце, забезпечене всім необхідним. Для цього керівник повинен добре знати своїх підлеглих й їх потреби.
13. Стабільність перебування персоналу в посаді
Зайва плинність кадрів є одночасно й причиною, і слідством поганого управління. З цим пов'язані певні небезпеки й витрати.
14. Ініціатива
Означає розробку плану й забезпечення його успішної реалізації. Ініціатива завжди повинна бути винагороджена при позитивному результаті її реалізації (незалежно від того, де буде перебувати автор цієї ініціативи в цей час). Такий підхід в оцінці ініціатив надає організації силу й енергію.
Між функціями й принципами управління є істотні розходження: функції - обов'язкові елементи управлінського процесу. Випадання одного з таких елементів веде до порушення всієї технології управління. Вони чітко вивірені, структуровані і є частиною «науки адміністрування». Принципи втілюють суб'єктивний досвід керівника, його філософію, вони не жорстко пов'язані між собою, тому можуть замінятися або доповнюватися залежно від конкретної ситуації. Принципи становлять особливий розділ - «мистецтво адміністрування».
Крім розробки функцій і принципів управління Файоль приділяв особливу увагу особистим якостям керівників і проблемам їх підготовки. Він виступав проти сформованої системи підготовки керівних кадрів, проти зайвого розвитку в них інженерно-технічних навичок на шкоду власне управлінським. Чим вище посадовий ранг керівника, тим менше йому необхідні технічні знання й більше - організаційні.
Файоль узагальнив свій управлінський досвід і створив логічно струнку систематичну теорію менеджменту у своїй головній книзі "Основні риси промислової адміністрації - передбачення, організація, розпорядництво, координування, контроль".