МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розповідь учителяЧому людей, які співають власні пісні під гітару, часто називають саме бардами, а не інакше? Англійське слово bard — кельтського походження. Барди — це у давнину співаки-оповідачі у кельтських племенах, що проживали колись на території сьогоднішніх Ірландії та Шотландії. Ірландські барди могли бути і придворними, і мандрівними співаками. Акомпанували вони самі собі на струнному смичковому інструменті — кроті. Інструмент цей із трьома або шістьма струнами чимось схожий на маленьку ліру або російські гусла. Барди співали різні пісні: героїчні пісні-балади, релігійні, бойові, ліричні і сатиричні. Барди — мудрі поети-співаки, глашатаї істини, лицарі правди і добра, які надихали воїнів на великі подвиги і проголошували мир і любов. Роль цих співаків була величезною, як і повага, якою вони користувалися. Багато з кельтських вождів і королів із гордістю носили почесне звання барда. Існує переказ про те, як ворогуючі стани, готові до бою, під звуки ліри іменитого барда складали зброю і, прослухавши пісню, із ворогів перетворювалися на друзів. Часто співак-бард перебував у почті вождя або на службі у короля, але з часом барди все більше ставали незалежними професійними музикантами й оповідачами, вони могли мандрувати від двору до двору, вирушаючи туди, де їх краще приймали. У наш час бардами називають авторів-виконавців «авторської» пісні. У другій половині XX століття з'явилось нове культурне явище — авторська пісня, яка стала символом альтернативної культури. Річ у тому, що «глянсова» естрадна культура не відповідала вимогам і гострим питанням часу, тому автори намагалися донести думки і сподівання сучасних людей до суспільства. Так виникає сучасний монотеатр, в якому автор виконує одночасно ролі поета, композитора і виконавця. Пісні бардів широко розповсюдилися і стали популярними в СРСР у 1960-ті роки. Відтоді музичні смаки мінялися неодноразово. Народжувалися і сходили нанівець різні напрями в музиці, а бардівські пісні жили, не зраджували собі, коло їх прихильників розросталося. З'являлися нові автори, змінювалися теми пісень, зачіпалися сучасні проблеми. У чому полягає особливість авторської пісні? У довірливому, дружньому ставленні до слухачів, які не просто слухачі, а повноправні співучасники співу зі сцени. Бардівські пісні не примушують вас схоплюватися з місць, пританцьовувати, розмахувати руками, притоптувати в такт, як під час виконання поп-музики. Ці пісні закликають до співпереживання, до іронічного ставлення до багатьох явищ нашого життя, до любові до усього живого. Чим гострішими ставали проблеми суспільства — тим виразнішим ставав голос митця-барда. Саме таким поетом став для нашого часу Володимир Семенович Висоцький (1938—1980). Напевно, у кожної людини, знайомої з творчістю Володимира Висоцького, є «свій особистий Висоцький», є вірші чи пісні, які подобаються більше за інші. Важливе місце у творчості Висоцького посідають пісні про війну, про людей із плоті й крові, сильних і змучених, мужніх і добрих, яким можна довірити особисте життя і Батьківщину. Творче життя В. С. Висоцького пов'язане з Театром драми і комедії на Таганці у Москві (Росія). Сьогодні про Висоцького багато пишуть, про нього роблять телепередачі, знімають кінофільми, випускають платівки і книги. Поети, художники, композитори присвячують йому свої твори. Слова його пісень викарбовують на мармурі обелісків на честь загиблих на фронтах Великої Вітчизняної війни. Ким він був передусім — актором, поетом чи співаком? Складно визначити. Можна впевнено стверджувати, що він був особистістю. Пісні Висоцького — ліричні, драматичні, сатиричні, про дружбу й війну, про любов і ненависть, про обов'язок, мужність, совість тощо. Люди, які слухали його пісні, були впевнені, що він особисто пережив усе те, про що писав. Сам Висоцький так говорив про авторську пісню: «Я хочу сказати й запевнити, що авторська пісня вимагає дуже копіткої роботи. Ця пісня весь час живе з тобою, не дає тобі спокою ані вдень, ані вночі». Читайте також:
|
||||||||
|