• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ|учителя| ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Схема аналізу уроку

1. Організація розумової діяльності учнів на уроці. Формулювання і вирішення пізнавальних завдань|задач|. Використовувані методи і прийоми навчання|навчання|. Продуктивна репродуктивна розумова діяльність учнів. Ступінь активності і самостійності учнів (в цілому|загалом| і індивідуально)

2. Формування (способи введення|вступу|, організація сприйняття, закріплення) в учнів уявлень і понять, а також умінь і навиків|навичок|. Наочні|наглядні| посібники і технічні засоби|кошти| навчання|навчання| на уроці. Організація запам'ятовування (довільного і мимовільного), його осмисленість|. Рівень засвоєння.

3. Прояв|вияв| творчої діяльності учнів.

4. Увага (мимовільна, довільна і післядовільна|) та інтерес учнів на уроці. Емоційний|емоціональний| стан учнів. Формування потреби в знаннях.

5. Виховний ефект уроку, науковість змісту|змісту|, міжпредметні зв'язки. Зв'язок з|із| життям, перетворення знань на переконання. Дис­ципліна і організованість. Естетичні враження.

6. Розвиваючий ефект уроку. Навчання|навчання| на високому, але|та| посильному рівні | труднощів. Навчання|навчання| інтелектуальним умінням. Прийомам навчальної праці. Турбота про системність знань і перетворення їх в методи пізнавальної діяльності.

7. Особливість вольової діяльності учнів на уроці. Формування вольових якостей учнів. Відношення|ставлення| дисципліни, активності і гальмування.

8. Колективна, групова і індивідуальна робота учнів. Взаємовідносини учнів. Прояв|вияв| і врахування на уроці характерологічних| та інших індивідуальних особливостей учнів

9. Перевірка і оцінка успішності. Активізація класу при перевірці. Домашнє|хатнє| завдання|задавання|. Його обсяг і характер. Підготовка до виконання|.

10. Мова|промова| вчителя|учителя| і учнів (словарний запас; точність і мовна правильність|, виразність, дикція, робота над новими словами).

11. Особливості педагогічних дій вчителя|учителя| (вимогливість і повага до учнів; такт; спостережливість|спосережність| і розподіл уваги; змістовність, логічність і доступність викладу; уміння виділяти головне|чільне|; уміння ставити питання; відношення|ставлення| до помилок учнів; педагогічний оптимізм; уміння активізувати клас; інші педагогічні уміння, емоційні|емоціональні| стосунки). Загальний характер стосунків вчителя|учителя| і учнів.

12. Що чи всім учням урок приніс достатню користь? Доцільність планування|планування| і фактичного використання часу на уроці.

Зрозуміло, не одна схема не може претендувати на повний|цілковитий| обхват|охват| всього, що характерно для конкретного уроку. Мета|ціль| схеми набагато скромніша — допомогти не випустити з уваги основні характеристики.

Аналіз уроку в принципі має бути настільки|так| ж індивідуальний, як і сам конкретний урок.

Основною формою організації навчального процесу є урок. Чітке планування роботи по уроках забезпечує розподіл навчального матеріалу на кожен день, місяць, чверть протягом всього навчального року. Інтенсивність окремого уроку визначається кількістю нового навчального матеріалу, нормою фізичного навантаження на кожного учня при тривалості уроку в 45 хв. Така система дає можливість, не перевтомлюючи учня, ефективно використовувати навчальний час. Робота на уроках визначається твердим тижневим розкладом, що дає вчителеві можливість чітко спланувати роботу за програмою на весь рік.

Приступаючи до планування навчально-виховної роботи, перш за все, необхідно добре вивчити програму. Програма дає перелік основних завдань і постановок, вказує порядок і послідовність вивчення курсу по роках навчання, кількість годин, що відводиться на кожне завдання, і засоби виконання.

Навчальна програма– документ, який визначає зміст і обсяг знань, умінь і навиків по кожному навчальному предмету, зміст розділів і тем з розподілом їх по роках навчання.

Навчальні програми повинні відповідати високому науковому рівню, передбачати виховний потенціал, генералізувати навчальний матеріал на основі фундаментальних положень|становищ| сучасної науки, групувати його довкола|навколо| провідних ідей і наукових теорій. У них не повинно бути ускладненого і другорядного матеріалу; їх призначення – реалізовувати міжпредметні| зв'язки; ідеї взаємозв'язку науки, практики і виробництва, передбачати формування умінь і навиків|навичок| учнів по предмету.

Структура навчальної програми:

1. записка пояснення, яка містить виклад меті навчання по певному предмету, ознаки процесу (організація навчання кожного класу);

2. зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми з визначенням кількості годин на кожен з них;

3. обсяг знань, умінь і навиків для учнів кожного класу;

4. перелік наочності, літератури для учнів і методичної літератури для викладачів;

5. критерії оцінювання знань, умінь і навиків, що стосуються кожного з видів робіт.

Важливу|поважну| роль грає авторська модернізація навчальних програм залежно від нових методичних відкриттів|відчиняти|, науково-методичного прогресу і змін в соціальному житті.

Знання і навики|навички|, які учні повинні засвоїти у кожному класі, треба розподілити по чвертях|четвертинах| і тижнях. Педагогам-початківцям часто здається|, що така робота не потрібна, що в навчальній програмі все це є. Але|та| хоча програма і розкриває методичну послідовність ускладнення навчальних завдань|задач| по роках навчання|навчання|, проте|однак|, багатьох приватних питань мето­дики| викладання вона не стосується. Педагогі­чний процес — творчий процес. Тому навчальну програму треба розглядати|розглядувати| не як догму, а як загальне керівництво до дії|. У програмі дається лише основний напрям|направлення|, а реалізація його, вирішення багаточисельних|численних| приватних питань — справ|річ| самого учи­теля|, організатора роботи.

Деякі вчителі-початківці|учителі| запитують|питають|, як можна реалізувати програму, коли в ній даються інколи|іноді| нездійсненні реко­мендації|. Наприклад, в бесідах про мистецтво вказуються|указують| такі кар­тини|, репродукції яких знайти в магазинах не завжди удається. Або в розділі по малюванню з натури пропонується ставити натюрмортні постановки з|із| таких предметів, яких в сільській місцевості немає.

Навчальна програма не вимагає такого буквального виконання. Вона вказує, з якими художниками треба познайомити учнів, і які твори найяскравіше розкривають творче обличчя художника. Цілком зрозуміло, що якщо у викладача немає указаних репродукцій картин, то він може замінити їх іншими картинами того ж художника. Те саме і з натюрмортними постановками. Програма вказує лише міру складності форм предметів для натурних постановок, але якщо у вчителя немає вказаних предметів, він може замінити їх іншими, аналогічними формою.

Тому, плануючи|планерувати| навчальну роботу за програмою, педагогам необхідно|, з одного боку, виділити основний зміст|зміст| навчального матеріалу, а з іншої — погоджувати|узгоджувати| його з|із| тим дидактичним матері­алом|, який є|наявний| в його розпорядженні.

При складанні індивідуального плану роботив школі вчителеві необхідно розробити і річні плани роботи для кожного класу.

Такі річні плани краще всього робити|чинити| ілюстративними: вони дозволяють наочно|наглядний| бачити відразу весь комплекс робіт. Складаючи річний план роботи без ілюстрацій, багато хто невдало планує|планерує| окремі види за­нять| по чвертях|четвертинах|: на кінець чверті|четвертини| відносять або бесіди про мистецтво, або уроки малювання з натури. Таке планування|планування| занять не можна визнати вдалим|. Діти, закінчуючи заняття в школі, вирушають|йдуть| на канікули без жодного настрою на подальшу|дальшу| роботу з образотворчого мистецтва. Якби останнім завданням|задаванням| в чверті|четвертині| було декоративне або тематичне малювання, то діти легко налаштувалися б на продовження цієї роботи і у канікулярний час.

Ілюстрований план дозволяє відразу побачити ці недоліки. Крім того, в ілюстрованому плані легко відобразити і характер навчальних постановок, і їх методичну спрямованість.

Річний навчальний план краще всього скласти у вигляді таблиці, в клітинах|клітинах| якої розподіляється навчальний матеріал і по чвертях|четвертинах|, і по окремих уроках. У кожній клітині вказується|указує| вигляд|вид| навчальної роботи|, тема уроку і наочно|наглядний| показується зміст|зміст| роботи. Такі ілюстровані плани значною мірою полегшують подальшу|дальшу| роботу по щорічному плануванню|плануванню| навчального матеріалу — складанню календарних планів для кожного класу, темати­чних| розробок і конспектів уроків.

Одночасно зі складанням навчального плану викладач підбирає дидактичний і методичний матеріал. Сюди входить методична і спеціальна література, виписки з неї у вигляді цитат, анотацій, ілюстративний матеріал, різного роду методичні посібники (схеми, плакати, прилади), зразки народної творчості. Наприклад, якщо в школі немає слайдів, мало репродукцій і необхідній наочності, треба систематично збирати побутову графіку: листівки, цукеркові обгортки, торгівельні знаки, малюнки на конвертах і ін. Зібраний матеріал слід систематизувати. Наприклад, є велика кількість малюнків з конвертів. Серед них пейзажі, тварини, квіти, святкові емблеми, архітектурні пам'ятники, спортивні сюжети. Необхідно для кожного розділу заготовити з малювального паперу розкладушку-гармошку і наклеїти на неї певну серію. Якщо це пейзажі, то бажано дотримувати послідовність: зима, весна, літо, осінь. Або ж: лісові пейзажі, поля, гори, морить, річки і озера. Якщо це підбірки рослин, можна дати серію кольорів, ягід, фруктів і ін.

Підбірки не мають бути дуже|занадто| великими (5 – 8 малюнків). Використовуються вони як роздавальний матеріал перед виконанням творчого завдання|задавання|. Розглядаючи|розглядувати| їх, учні нагромаджують|накопичують| зорові враження, отримують|одержують|, імпульси до роботи.

Інколи|іноді| такі підбірки можуть замінити відсутню модель. Наприклад, учні повинні дати декоративну обробку квітки. Але|та| зимою квітів немає. Вчитель|учитель| може запропонувати розглянути|розглядувати| підбірки, складені з|із| листівок. Листівки (кольорові фотографії, малюнки) також склеюються в гармошку по 4 – 5 штук, і перед учнем розгорається ряд|низка| троянд різного кольору|цвіту| і форми, лілій, незабудок і т.п.|тощо|

Невеликий за розміром навчально-методичний|учбово-методичний| матеріал слід розкласти по темах і зберігати в окремих теках|папках| або конвертах. Для матеріалу крупного розміру (репродукції, плакати, методичні| таблиці) слід завести спеціальні теки|папки|.

Детальніша підготовка викладача до навчальних занять може бути виражена|виказувати| в складанні тематичних розробок. У них визначається конкретний зміст|зміст| кожного уроку, вказуються|указують| методика побудови|шикування| навчального процесу, устаткування|обладнання| і ті заходи|, які необхідні для засвоєння і закріплення навчального матеріалу.

Вищевикладене дає можливість|спроможність| вчителеві|учителеві| впевненіше присту­пати| до складання конспекту уроку.

Алгоритм дій вчителя|учителя| при плануванні|плануванні| уроку:

- Виходячи з мети|цілі| уроку, визначити тип|тип| уроку і його вид|вид|.

- Вибрати вид|вид| і методи контролю знань учнів.

- Розробити структуру уроку, виходячи з вибраних методів і видів контролю знань учнів.

Основні вимоги до оформлення конспекту уроку:

1. Точне формулювання теми уроку.

2. Формулювання триєдиної мети уроку – дидактична мета, виховна мета, розвиваюча мета. Триєдина мета уроку– це заздалегідь запрограмований вчителем результат, який має бути досягнутий вчителем і учнями наприкінці уроку.

3. Визначення типу|типу| уроку.

4. Визначення дидактичних засобів|коштів| і літератури, використовуваних на уроці.

5. Точне дотримання структури вибраного типу|типу| уроку.

Таким чином, основними методичними документами, необхідними вчителеві|учителеві| для організації навчально-виховного процесу з образотворчого мистецтва є|з'являються|:

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
7. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
8. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
9. Автоматизація банківської діяльності в Україні
10. Автоматизація метрологічної діяльності
11. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
12. Аграрне виробництво і його особливості

Переглядів: 1673