МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Нестандартні урокиОсобливість нестандартних уроків полягає в такій структуризації змісту|змісту| і форми, яка викликала|спричиняло| б інтерес в учнів, сприяла їх оптимальному розвитку і вихованню. До нестандартних уроків відносимо: 1. Урок-вікторина 2. Урок-пошук. 3. Проектний урок. 4. Урок-екскурсія. 5. Урок-експедиція. 6. Урок без вчителя. 7. Віршово-музичний урок. 8. Урок-взаємонавчання. 9. Урок прес-конференція (журі). 10. Проблемно-навчаючий залік. 11. Конкурс знань, умінь, творчості. 12. Ділові, ролеві, ситуативні ігри. 13. Інтегровані уроки. 14. Урок-документальний практикум. 15.Урок-фантазія. 16.Урок-казка. 17.Урок-спектакль. 18.Урок-гра. 19.Урок-конференція. 20.Урок-похід. 21.Урок-суд. 22.Урок-лекції. 23.Урок- самостійний пошук знань. 24.Урок творчості. 25.Урок-переговори. 26.Урок-змагання. 27.Урок-дискусія. 28.Урок-екзамен. 29.Урок-тестування. 30.Урок-рассказ. 31.Урок-автобіографія. 32.Урок-семінар. Підготовка до нестандартного уроку може здійснюватися|скоювати| за алгоритмом колективної творчої діяльності: формулювання мети|цілі| уроку, планування|планування|, підготовка, проведення уроку, підсумковий аналіз. Нестандартні уроки ламають штампи в організації навчально-виховного процесу в школі, сприяють оптимальному розвитку і вихованню учнів. Умови, які потрібно враховувати при виборі типа уроку: · Зміст|зміст| навчального матеріалу; · Вік учнів; · Місце конкретного уроку в системі уроків по певній темі; · Дидактичні можливості|спроможності| і функції різних методів і учбових технологій.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЕВІ|учителеві| ДО ПРОЕКТІРОВАНЯ СЦЕНАРІЮ УРОКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА («Передбачення уроку») Формаорганізації навчання – певна взаємодія вчителя і учня, яка регулюється заздалегідь встановленим режимом і умовами роботи. Сучасні дидакти| виділяють такі форми навчання|навчання|: · Форми організації всієї системи навчання|навчання|, навчально-виховного процесу; · Форми організації навчальної діяльності учнів.
Форми організації відповідно поділяються на групи за такими ознаками: · Кількості учнів (індивідуальне, групове, фронтальне); · Місцю навчання|навчання| (шкільне, позашкільне, екстернат); · Тривалістю (час регламентується педагогом, батьками, учнями). В арсеналі кожного вчителя є значна кількість форм організації навчально-пізнавальної діяльності, а саме: · Фронтальна форма, за характером спільно-індивідуальна (передбачає, що всі учні працюють в одному темпі за однаковими завданнями); · Парна(організація навчально-пізнавальної діяльності по парах, які мають певну основу, навчальні, індивідуальні можливості учнів); · Групова (склад учнів ділиться на групи, бригади, ланки; кожна група має своє завдання, завдання рівноцінні за змістом і складнощі); · Кооперативно-групова, колективна (клас поділяється на групи для виконання кожною з них частини спільного завдання); · Диференційовано-групова (передбачає організацію роботи груп учнів з різними можливостями, за різними завданнями, які відповідають певним можливостям); · Ланкова (передбачає організацію навчальної діяльності постійних груп учнів, за характером – що послідовно-взаємодіюча); · Бригадна (передбачає організацію навчальної діяльності спеціально сформованих тимчасових груп учнів, за характером – спільно-взаємодіюча); · Індивідуальна(самостійна робота кожного учня за особистим завданням і по самостійно обраному темпу, які залежать від навчальних можливостей і психологічних особливостей); · Індивідуально-групова (передбачає залучення окремих учнів в роботу над оригінальним завданням при виконанні основним складом класу спільного завдання). Педагогічна майстерність вчителя|учителя| полягає в усвідомленні цілей навчального процесу, чіткому визначенні завдань|задавань| конкретного етапу навчання|навчання|, конкретного уроку і їх реалізації, доцільному підборі методів і форм навчання|навчання|. Становлення форм організації системи навчання відбувалося з розвитком суспільства. Першим виникло індивідуальне навчання. Наступним етапом став індивідуально-груповий спосіб навчання. В кінці ХVI – спочатку ХVIIст. індивідуальне і індивідуально-групове навчання не відповідало запитам суспільства. Відомий чеський педагог Ян Амос Коменський обґрунтував і запропонував класно-урочнуформу навчання. У 20-х роках ХХ ст. в Україні виник новий спосіб навчання – колективний. Основним підходом до системи навчання в сучасній школі залишається класно-урочнасистема, по якою провідною формою організації навчальної роботи залишається урок. Для класно-урочної системи організації процесу навчання характерні такі елементи: · Основною одиницею заняття є урок; · Учні об'єднані|з'єднані| в класи за віком і рівнем підготовки; · Існує постійний склад класу не весь період шкільного навчання|навчання|; · Заняття обов'язкові для всіх; · Існує розклад занять, змін|перемін|, єдиний навчальний рік і канікули; · Робота всіх учнів в класі відбувається|походить| одночасно і по одній темі по єдиному для всіх учнів плану; · Начальним процесом керує вчитель|учитель|. Читайте також:
|
||||||||
|