Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках рідної мови

Зміст, структура та організація навчання учнів початкових класів визначаються концептуальними засадами Закону України "Про загальну середню освіту", Державного стандарту початкової загальної освіти. Національної доктрини розвитку освіти, тому підготовка та проведення уроків у початкових класах повинні будуватися відповідно до вимог цих документів.

Урок – це основна дидактична форма навчання, що пройшла випробування протягом кількох століть.

О.Й. Антипова, Д.І. Рум’янцева і В.Ф. Паламарчук, простежуючи історію розвитку уроку як основної форми навчання в школі, зауважують, що нестандартні заняття виникли тоді, коли в суспільстві відбувалися кардинальні зміни, реформи. Так, у 20-х роках минулого століття народилися урок-суд, урок-диспут, урок-екскурсія, урок у полі, урок-ярмарок та ін., 60-ті роки дали життя коментованим і цілісним урокам. Згодом кількість таких форм організації навчальної діяльності зросла. До речі, наразі можна нарахувати біля 50 нестандартних форм проведення уроків, які використовують учителі в своїй роботі.

Існує кілька поглядів на нестандартний урок.

На думку О.Й. Антипової, В.І. Паламарчук, Д.І. Рум`янцевої суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. Л.К. Лухтай називає нестандартним такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в рамки виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи. Е.П. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності. О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу, тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше – завдяки відсутності штампів у педагогічній технології.

У шкільній практиці при вивченні нового матеріалу вчителі активно використовують нетрадиційні уроки, такі як: урок-лекція, урок-семінар, урок-конференція, театралізовані уроки, урок на основі дидактичних змінних пар, урок-конспективна робота по створенню банку даних, урок-свято, урок-телепередача «45 хвилин», урок-подорож, урок-захист, урок-диспут, урок-мітинг, урок-зліт представників різних професій, урок-портрет та ін.

Розв'язання завдання поглиблення і розширення знань, повторення пов'язано із використанням уроків - усного журналу, цікавих повідомлень, «Очевидне-неймовірне», «Я хотів би знати...», «Подорож по розділу» (темі), ігри «Що? Де? Коли? Чому?», аукціонів та багато інших, в тому числі й ігрових. З цією ж метою використовуються театралізовані уроки: урок-спектакль, суд, КВК, концерт, «Поле чудес», уроки-турніри, вікторини, спринт-лото, конкурси, конкурси ділових людей. До них відносяться і уроки творчості: урок-твір, розробка проекту, розв'язання винахідницьких задач, презентація казок і ребусів, створення кіносценаріїв.

Контрольні мають теж немалий спектр, урок-змагання, багатоетапна естафета, подорож, залік, урок-громадський огляд знань та ін. Розглянемо докладніше найпоширеніші різновиди нестандартних уроків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Технологія вивчення частин мови на функціонально-комунікативній основі	\|	Інтегровані уроки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.