• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Неможливо дати єдину схему для всіх уроків.

СТРУКТУРА І ТИПОЛОГІЯ УРОКУ

Елементи уроку:

1. вивчення нового матеріалу;

2. закріплення пройденого|минати|;

3. контроль і оцінка знань учнів;

4. домашнє|хатнє| завдання|задавання|;

5. узагальнення і систематизація знань.

До уроку включені зміст матеріалу, методи і форми навчання, методи управління і контролю за навчальною діяльністю, технічні засоби, навчальні засоби, дидактичні матеріали для самостійної роботи, форми організації навчальної діяльності учнів, особа вчителя.

Структура уроку повинна відображати: закономірності процесу навчання; засвоєння самостійної розумової діяльності, логіку викладання; види діяльності вчителя і учнів.

Елементи уроку відображають ці закономірності. Взаємодія структурних компонентів уроку обов'язкова. Формування нових знань може бути успішним лише з опорою на наявні знання, а відпрацювання навиків і умінь успішно здійснюється після засвоєння нового. Їх послідовність на уроках може бути різна: у одному випадку урок може починатися не з актуалізації, а з введення нового поняття шляхом пояснення вчителя, або створення проблемної ситуації або висунення припущень (гіпотез) про спосіб вирішення раніше поставленої проблеми. На початку уроку може бути контрольна робота на застосування знань, отриманих і закріплених на попередньому уроці.

Вказаний підхід до структури уроку виключає шаб­лонність| у проведенні уроків, розширює рамки творчої майстерності вчителя|учителя| при розробці методичної підструктури кожного окремо|нарізно| взятого уроку.

Методична підструктура уроку характеризується великою варіативністю. Так на одному уроці можна передбачати розповідь|оповідання| вчителя|учителя|, постановку питань на відтворення учнями повідомлених ним знань, виконання завдань|задавань| за зразком; на іншому — показ спо­собів| діяльності; його відтворення учнями, вирішення завдань|задавань| із застосуванням цього ж способу в нових, нестандартних ситуаціях; на третьому вирішення творчих завдань|задавань|, за допомогою яких нові знання узагальнюються.

Компоненти дидактичної структури уроку – узагальнені дидактичні завдання|задачі| — етапи процесу навчання|навчання| — основні, незмінні, обов'язково присутні на кожному уроці. Ці компоненти забезпечують на уроці необхідні і достатні умови для засвоєння знань учнів.

Тип уроку визначає особливості його структури. Одні уроки охоплюють всі елементи структури, інші – лише деякі.

Під структурою урокурозуміється сукупність різних варіантів взаємодії між елементами уроку, що виникає в процесі навчання і забезпечує його цілеспрямовану дієвість.

Спосіб взаємодії вчителя|учителя| і учня на уроці визначається організаційними формами навчання|навчання|. До них належать: урок, лекція, семінар, практичні заняття, екскурсії, залік, домашня|хатня| навчальна робота і тому подібне|тощо| Для кожного уроку вчитель|учитель| розробляє його структуру. Серед загальнодидактичних етапів уроку визначають такі (за І. Лернером):

Організаційний етап, на якому відбувається підготовка учня до роботи, організація робочого місця. Цей етап може бути як на початку уроку, так і в середині уроку, при зміні видів навчально-пізнавальної діяльності;

· Етап перевірки домашнього завдання. В процесі викладання образотворчого мистецтва окреме домашнє завдання може бути відсутнім. Замість практичної роботи може бути задано спостереження за явищами природи і навколишнім середовищем. Але дуже важливим є перегляд закінчених робіт минулого року, з їх позитивним аналізом. Цей етап краще проводити на початку уроку, щоб визволити дитину від очікування оцінювання його діяльності;

· Етап всебічної перевірки міри засвоєння навчального матеріалу. За допомогою репродуктивної бесіди на цьому етапі визначається засвоєння навчального матеріалу теми, яка вивчається або повторюється, визначаються слабкі сторони, і для подальшого просування вносяться пояснення, стимулюється застосування раціональних прийомів;

· Етап підготовки учня до активного і свідомого засвоєння навчального матеріалу. На цьому етапі відбувається мотивація учнів до активного сприйняття нового навчального матеріалу, актуалізація раніше засвоєних знань і умінь, активізація навчально-пізнавальної діяльності;

· Етап засвоєння нового навчального матеріалу, формування або зміцнення, удосконалення, узагальнення, систематизація нових знань і умінь інтелектуального і практичного характеру. Планування навчального матеріалу за темами дає можливість на перших уроках вивчення теми розкрити всі її складові, і дати уявлення про цілісний фрагмент змісту освіти; послідовно розкрити головні поняття, алгоритми дій, відпарцювання умінь і навиків, провести узагальнення і систематизацію навчального матеріалу;

· Етап перевірки, розуміння і корекції засвоєння учнями навчального матеріалу,на якому перевіряється розуміння учнями суті елементів змісту освіти, які вивчаються, взаємозв'язок між ними, дається індивідуальна допомога;

· Підведення підсумків уроку.Узагальнюються елементи знань і умінь, які вивчалися, і представляються цілісно;

· Інформація про домашнє завдання (якщо є),пояснюється методика виконання, звертається увага на типові помилки. На уроках образотворчого мистецтва велика частина практичної роботи виконується в класі. Залишається лише її завершення.

Елементи структури уроку:

1. Організаційний момент.

2. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення|сполучення| теми, мети|цілі| і завдань|задавань| уроку).

3. Перевірка знань учнів.

4. Стимулювання навчальної діяльності (повідомлення|сполучення| додаткової інформації за допомогою створення|створіння| проблемних, імітаційних, ігрових ситуацій).

5. Актуалізація опорних знань (пригадати попередній матеріал, на базі якого засвоїться новий).

6. Пояснення нового матеріалу (зворотний зв'язок для з'ясування незрозумілих моментів).

7. Діагностика правильності засвоєння учнями знань (за допомогою оперативних короткочасних контрольних робіт, усних фронтальних опитування з'ясувати причини нерозуміння матеріалу).

8. Закріплення нового матеріалу (усне опит|опитування|ування, письмова контрольна робота).

9. Підведення підсумків уроку (висновок|висновок|, оцінки, позитивні і негативні аспекти діяльності класу, окремих учнів).

10. Повідомлення|сполучення| домашнього|хатнього| завдання|задавання| (роз'яснення, запис на дошці і в щоденниках).

Таким чином, бачимо, що структури елементів уроку динамічні і нерухомі. Їх послідовність не носить статичний, раз і назавжди впорядкований характер і залежить, в першу чергу, від вибору методів досягнення мети уроку, від характеру взаємодії вчителя|учителя| і учнів по передачі і освоєнню необхідного змісту|змісту| навчального матеріалу.

Так, урок може починатися не з постановки мети|цілі|, а з рішення пошукової задачі, в результаті|внаслідок| якої і буде сформульована основна мета|ціль|. Урок може починатися з узагальнення раніше засвоєного і введення|вступи| його в систему раніше засвоєного, на основі чого може бути організоване засвоєння способів практичної діяльності шляхом вправ.

Виховна функція пронизує всі елементи структури уроку.

Читайте також:

1. Вправа 2. Знайдіть єдину правильну відповідь.
2. Вправа 2. Знайдіть єдину правильну відповідь.
3. Графічне зображення ділового циклу, що допомагає зрозуміти процес та схему підприємницької діяльності
4. Невідчутність, невловимість або нематеріальний характер послуг означає, що їх неможливо продемонструвати, транспортувати, зберегти, упакувати або вивчати до отримання цих послуг.
5. Принцип практичної неможливості малоймовірних подій
6. Структура уроків.
7. Схему траси маршруту слід оформити згідно з вимогами
8. У продуктах харчування завпеди містяться аміди, аміни та нітрозуючі агенти, виключити їх з харчових продуктів практично неможливо.
9. Це нормативний документ, що офіційно закріплює класифікаційну схему управлінської й виступає складовою державної системи класифікації та кодування документів. документації.

Переглядів: 620