Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Структура уроків.

Особливості проведення уроків фізичної культури

Більшість уроків фізичної культури слід проводити на відкритому повітрі (пришкільному майданчику, стадіоні). Узимку уроки проводяться в тиху погоду або при слабкому вітрі при температурі не нижче за -10 для учнів 1-3 класів, та -12 для учнів 4 класів. У приміщенні й у теплу погоду на відкритому повітрі учні займаються одягнені у спортивну форму, в прохолодну – в тренувальні костюми, узимку – в лижні костюми.

Проведення уроку на майданчиках в холодну пору року вимагає від учителя ретельної підготовки. Уроки на відкритому повітрі взимку проводяться тими самими методами, що й у приміщенні, але початок уроку має бути насичений динамічними вправами (швидка ходьба, біг, вправи в русі). Заняття повинні складатися в основному на вивченому матеріалі, якщо треба дати пояснення, це слід роб робити в максимально стислій формі. Під час проведення уроків взимку на відкритому повітрі особливу увагу треба приділяти правильному диханню учнів.

Рішення будь-яких педагогічних задач на уроці фізичної культури часто потребує посиленої діяльності організму учнів. До цієї роботи організм повинен бути відповідним чином підготовлений. І.Павлов вказував на необхідність підготовки організму до рішення важких задач, наголошував, що в клініці та в педагогіці поступовість і тренування – основне фізіологічне правило. Таким чином, в побудові кожного уроку розрізняють три частини: перша (підготовча) – організує, підготовлює учнів до виконання найбільш важких задач уроку; друга частина – спрямована на виконання основних задач уроків; третя (заключна) – відображається поступовий перехід до стану спокою та завершення занять.

Підготовча частина уроку (5-12 хв.)

Мета: організувати учнів, психологічно і фізіологічно підготувати до розв’язання основних завдань уроку (пояснення завдань, підготовка організму до наступного навантаження і виконання вправ)/; сприяти формуванню правильної постави.

Зміст (фізичні вправи): шикування, перешикування, ходьбу у поєднанні з додатковими рухами рук, ніг, тулубу, біг, стрибки, загально розвивальні і танцювальні вправи, підвідні та підготовчі вправи, ігри з елементами стройових вправ.

Психологічна підготовка полягає в зосередженні уваги учнів на вирішенні конкретних навчальних завдань за допомогою рухових дій і завдань на увагу, а також колективних стройових вправ. Фізіологічна підготовка спрямована на досягнення готовності організму до виконання завдань уроку. Для цього використовуються загально розвивальні і підготовчі вправи.

Добір фізичних вправ і дозування їх у підготовчій частині мають забезпечити добре розігрівання організму, що запобігає травмам. Виконуються вправи з великою амплітудою, що дає змогу краще використати фізіологічні можливості м’язів і поліпшує кровообіг.

У підготовчій частині уроку не рекомендується давати нових вправ, що потребують великих напружень і навантажень; на початку уроку не слід пропонувати учнями тривалий біг у швидкому темпі, що може призвести до втоми і пере збудженості нервової системи або, навпаки, пригнічення її, що негативно позначиться на стані здоров’я учнів і проведенні уроку.

Необхідною умовою якісного проведення уроку є правильна організація учнів, яка починається це на перерві, коли діти переодягаються в спортивну форму і йдуть до місця де проводиться урок. Одразу ж після дзвоника діти шикуються в виконують команди «Ставай!» «Рівняйсь!», «Струнко!», які подає вчитель або черговий учень. Починаючи з 1 класу, треба враховувати в організації і методиці уроку різницю між хлопчиками і дівчатками. Тому рекомендується з самого початку хлопчиків і дівчаток шикувати за зростом окремо: з правого флангу – хлопчиків, за ними – дівчаток. В 2 класі учні складають вчителеві рапорт. Для чого черговий учень шикує клас, подаючи команди: «Клас, ставай!», «Рівняйсь», «Струнко», «За порядком розрахуйсь». Потім підходить до вчителя, зупиняється за три кроки від нього по стійці «струнко» і доповідає: «Наталя Олександрівна» У класі 35 учнів. На уроці 34. Відсутній Федоренко Степан». Після рапорту черговий робить два кроки вбік і три кроки вперед, повертається обличчям до строю. Вчитель вітається з учнями: «Добрий день, діти!», а вони голосно і чітко одним видихом відповідають: «Здрастуйте!». Після цього вчитель подає команду: «Вільно», яку черговий дублює учням і за дозволом учителя найближчим шляхом іде до свого місця в строю. Місце чергового в строю визначає вчитель. Далі вчитель у дохідливій формі повідомляє учням завдання уроку і переходить до його проведення. Спочатку, як правило ,пропонує кілька стройових вправ, на місці та в русі, а потім – різноманітні види ходьби і бігу, нахили і повороти тулуба, стрибки та інші загально розвивальні вправи, а також ігри, що різнобічно впливають на організм дітей. На перших уроках після привітання класу, з метою знайомства з учнями роблять перекличку, а надалі приступають до перевірки виконання домашнього завдання.

Найбільш специфічним елементом підготовчої частини, яке і уроку загалом, є виконання різноманітних фізичних вправ. Увесь комплекс впливів, фізичних вправ, що виконуються у підготовчій частині для розв’язання завдань, які відбивають її допоміжну функцію, у практиці називають розминкою.

Зміст розминки в певному розумінні суперечливий (з одного боку, в розминці доцільно виконувати вправи, що відрізняються за інтенсивністю та іншими параметрами від наступних за нею основних вправ, з іншого боку, специфічний ефект розминки прямо залежить від використання в ній вправ близьких до наступних основних дій, за координацією рухів та характером зусиль.

Долається ця суперечність шляхом раціонального поєднання елементів загальної і спеціальної розминки.

2 стр. Загальна розминка – порівняно неспецифічний (щодо основного змісту уроку) розділ розминки, спрямований на те, щоби з необхідною поступовістю активізувати функцій систем організму.

Спеціальна розминка – забезпечення оптимального впрацьовування систем оргазму в напрямі, адекватному особливостям наступної діяльності (підготовчі та підвідні вправи).

Зміст підготовчої частини уроку змінюється залежно від місця його проведення. Якщо урок проводиться на майданчику в прохолодну погоду, то необхідно застосувати вправи для розігрівання організму дітей і збільшити тривалість цієї частини. На уроках лижної підготовки до підготовчої частини входить організований перехід учнів до місця занять, під час якого вчитель пропонує виконання тих або інших вправ.

Підготовча частина поступово переходить в основну, фізіологічне навантаження підвищується також поступово.

Для виконання вправ використовуються різноманітні форми розташування учнів у розімкнутому і зімкнутому строю. Виконання вправ слід індивідуалізувати за обсягом, інтенсивністю і характером виконання.

Прийоми управління учнями під час виконання вправ повинні бути різноманітними (підрахунок, музика, оплески, самостійний підрахунок учня).

Основна частина уроку (25-30 хв.)

Завдання: дати учням знання, вміння, навички з фізичної культури за шкільною програмою і сприяти розвитку їхніх рухових якостей; навчання учнів самостійно займатись фізичними вправами; формування правильної постави учнів у процесі виконання складних вправ; виховання фізичних якостей, що забезпечать успішне навчання і життєдіяльність людини; сприяння моральному і естетичному вихованню, зміцненню волі учнів; піднесення рівня спортивних досягнень дітей.

Зміст: загально розвивальні вправи без предметів і з предметами; танцювальні вправи, ходьба, біг метання, стрибки, лазіння та пере лазіння, виси, акробатичні вправи, рівновагу, ігри з великою інтенсивністю тощо.

Загальнорозвивальні вправи застосовуються тут як для досягнення помірного фізіологічного ефекту, так й для підготовки до інших основних видів вправ.

Вправи з предметами й для постави можуть бути включені для рішення частной задачі – осолодіння цими видами рухів.

Різні види ходьби і бігу, стрибків, метань, рівновага, акробатичні вправи вводяться в основну частину уроку для рішення конкретних педагогічних задач, а також з метою значного фізіологічного впливу.

На уроках завжди проводяться рухливі ігри. Зазвичай вони включаються в основну частину уроку. З учнями 1-3 класів проводять дві гри, при цьому одна обов’язково в основній частині, інша може бути як в основній, так і в інших частинах уроку.

З учнями четвертих класів зазвичай проводять одну гру (в одній з частин уроку).

Часто ігри стають засобом вирішення однією з конкретних задач основної частини уроку, тому вони займають майже всю основну частину.

Приблизний зміст основної частини уроку:

1. вправи на рівновагу, вправи з м’ячами, стрибки в висоту, гра з бігом.

2. загально розвивальні вправи типи ранкової зарядки, метання в ціль, лазіння, ірги з стрибками.

3. вправи на поставу, пере лазіння, стрибки в довжину, ігри з метанням.

На початку основної частини вивчається новий матеріал і вправи, які потребують найбільшої уваги і точності виконання (спочатку вправи на рівновагу, потів знайомі ігри).

Вправи із великим навантаженням виконуються після вправ з меншим навантаження (принцип поступового навантаження).

Яка з двох вправ включається раніше в основну частину: метання в ціль та гра з бігом? (спочатку метання).

Удосконалення пройденого матеріалу проводиться після вивчення нового. Якщо новий матеріал не включається в основну частину уроку, то удосконалення пройденого починається з менш знайомих вправ.

Наприклад, при удосконалення вмінь лазіння по гімнастичній стінці способом, якого учнів вивчали на попередніх 2-3 уроках, і стрибки в висоту, з яким учні ознайомлювались значно раніше, то спочатку будуть проведені вправи на лазіння, а потім стрибки.

Вправи, які швидко й сильно підвищують емоційний стан дітей (перш за все ігри), проводяться в кінці основної частини уроку.

На уроках фізичної культури регулярно контролюється ступінь засвоєння учнями пройденого матеріалу. По більшості видів фізичних вправ це робиться в основній частині уроку. При цьому спочатку здійснюється підготовка до виконання вправ, а потім проводиться контроль знань, вмінь та навичок.

Розставляння і прибирання приладів повинно здійснюватись у хді уроку. Прибирати доцільно тільки ті прилади, котрі заважають подальшому ходу занять. Розставляти прилади, готувати обладнання та інвентар доцільно до початку уроку.

Обов’язкова умова результативності основної частини уроку – уважне спостереження вчителя за правильністю виконання учнями завдань, вправ та їх оцінка. Педагог повинен негайно виправляти помічені помилки, вносити відповідні корективи.

При цьому застосовуються вправи з усіх розділів програми: спочатку іде вивчення нових вправ, а потім удосконалення вивчених раніше. Учням дають 3-4 вправи, з яких 1-2 рухливі ігри, що проводяться наприкінці основної частини. Перевірка знань, вмінь і навичок учнів відбувається також в основній частині уроку.


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. VІ. План та організаційна структура заняття
  3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  5. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  6. Атомно-кристалічна структура металів
  7. Базова алгоритмічна структура
  8. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
  9. Безцехова виробнича структура.
  10. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок.
  11. Бухгалтерська оцінка капіталу банку. Структура капіталу
  12. Бюджетна структура




Переглядів: 946

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Пам'ятайте: на формальну поста­новку завдання учні відповідають формальним ставленням до уроку!!! | Способи організації учнів на уроці. Щільність уроку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.