Розповідь учителя

— Дивовижна ця музика — «Дитяча» М. Мусоргского. Це не пісні й не романси; швидше — це вокальні сценки для одного або двох виконавців. Усього кілька сторінок нотного тексту, лічені хвилини звучання і простий сюжет: дитина розповідає про те, що її оточує і займає її думки. Але як художник тонко відчув трепетний світ дитячої душі!

«Господи, що це за нитки перлів і діамантів,— захоплено ви-гукував В. Стасов,— що це за нечувана музика, що це за найінтимніші почуття та поезія, що це за маленькі творіння, які варті цілих симфоній і опер! Ніхто ще в цілій Європі не задумував і не створював подібного».

Спогади друзів композитора свідчать про його щирість і природ-ність спілкування з дітьми. Зблизившись із родиною Стасових, Модест Петрович подружився з їхніми дітьми. Старші дівчатка, Варя та Зіна, завжди радісно зустрічали його, а молодший Андрюша при появі Мусоргського захоплено кричав: «Ось Мусорянін йде!» Дитинство для Мусоргського було, мабуть, бажаним і незворотнім світом ідеальної гармонії. Він добре пам'ятав тепло і затишок свого будинку, співучий говір няні, звуки та кольори рідного міста Карева.

За звичаями того часу дитяча містилася в маленькому флігелі, осторонь від головної садиби. Багато часу діти проводили з нянькою — маленькою старенькою з темним і суворим обличчям. На ніч нянька розказувала барчукам казки, яких знала безліч. Діти засинали, але з молодшим, Модінькою, не так легко впоратися. Здається, цей шибеник готовий слухати усілякі вигадки ніч поспіль, лежачи з широко розплющеними очима. Нянька сердиться: «Спи, батечко, спи! Ато бука з'їсть!» «Розкажи, няню, про буку!» Няня спантеличена: казок про буку їй не доводилося й чути, букою лякають дітей, коли вони занадто розіграються та починають бешкетувати. Довго ще возиться нянька з неспокійним малюком, доки Модінька засне, нарешті, під її колискову пісню або казку. Перша пісенька так і називається: «З нянею».

Слухання музики

Слухання пісеньки «З нянею» з циклу «Дитяча» М. Мусоргського

Учитель. Друга пісенька — «У кутку» — це сценка сварки з нянею. Няня сердиться, кричить: «Ах ти пустуне! Клубок розмотав, прутки розгубив!.. У кут! У кут!» У відповідь — виправдання, жалібні та хникальні інтонації дитини, що переходять у скривджені: «Няня Модіньку образила, дарма в кут поставила; Модінька більше не любитиме свою няню, ось що!»

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 2	\|	Слухання пісеньки «У кутку» з циклу «Дитяча» М. Мусоргського

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.031 сек.