Розповідь учителя

— Інструментальну п'єсу, де застосований певний технічний прийом гри для розвитку навичок майстерності виконавця, на-зивають етюдом. У перекладі з французької етюд — це вправа. Є етюди для розвинення швидкості пальців піаніста, окремо для лівої і правої руки.

Етюдам велику увагу приділяв Ф. Ліст, поглибивши, подібно Ф. Шопену, їх художньо-образний зміст.

П'ятнадцятирічним юнаком Ліст задумав створити цикл з етюдів. Це були технічні вправи для розвитку швидкості пальців, що нагадували етюди його вчителя К. Черні. Через 12 років Ліст знову повернувся до свого задуму і, докорінно переробивши вправи, пере-творив їх на «Великі етюди». Але і ця редакція не задовольнила його: 1851 року було створено третю редакцію — «Етюди вищої ви-конавської майстерності». Етюди різноманітні за технічними при-йомами і змістом, в яких пейзажні замальовки чергуються із фантастичними сценами, а ліричні настрої — із героїчними.

Ференц Ліст надавав величезного значення поетичному боку музики. Переважна більшість його творів, зокрема багато етюдів, мають образний зміст, на що сам композитор звертав у назвах і до-кладних позначеннях, які стосуються характеру виконання.

Етюд — п'єса, основним завданням якої є розвиток певного тех-нічного прийому, але в деяких етюдах технічний прийом є не метою, а засобом вираження певного емоційного або зображального змісту, і такі етюди набувають значення художнього твору.

«Віртуозність,— говорив Ліст,— не пасивна служниця композиції, адже від її подиху залежить як життя, так і смерть довіреного їй художнього твору. Вона може надати музичному твору весь блиск своєї краси, свіжості і натхнення, але може також перекрутити його, зробити поганим, знівечити». Нове розуміння віртуозності, яка «потрібна для того, щоб художник міг повністю висловитися»,— завоювання романтичного мистецтва,

· Пригадайте: хто такий віртуоз?

Італієць Нікколо Паґаніні, найвідоміший скрипічний віртуоз, якого вважали мало не демоном, дуже любив мелодії свого народу, які були простими й легко запам'ятовувалися. Довго не мудруючи, він наповнив свою музику великою кількістю італійських пісень і танців. Саме така мелодія «Кампанеллп», що в буквальному пере-кладі означає «дзвіночкоподібнпй». І справді, ця мелодія немовби наслідує дзвінкі переливи маленьких дзвіночків, її надзвичайно складно виконати на скрипці. І тільки через півстоліття ідею Паґаніні повною мірою реалізував Ліст, але вже не на скрипці, а на роялі, усі можливості якого він, піаніст-віртуоз, знав достеменно.

Лісту належать обробки багатьох мелодій інших композиторів. «Кампанелла» Паґаніні в обробці Ліста набула нового вигляду, за-грала новими фарбами. Ліст використовував усі безмежні можливості рояля, щоб прикрасити невибагливу тему, яка підкорила його: дзвінкі трелі, перлинні пасажі, ефектні «уколи» в різних кінцях клавіатури, громоподібні акорди і октави — усе зазвучало не як маленькі дзвіночки, а як цілий оркестр.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мотивація навчальної діяльності	\|	Слухання музики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.