• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Роль і сутність механізму у функціонування сучасного РП.

До суб’єктів ринку працi належать носiї, виконавцi та виразники господарсько-трудових iнтересiв.

Носiї — це соцiальнi групи, якi вiдрiзняються одна вiд одної за такими ознаками: майновою, за доходами, професiями, галузевими та регiональними iнтересами. Зокрема, це власники засобiв виробництва (роботодавцi) та власники робочої сили (найманi працiвники). Кожна з цих груп має свої iнтереси, зумовленi їхнім соцiально-економiчним станом, а також належнiстю до того чи iншого регiону, виду дiяльностi. Звертаючись iндивiдуально в державний апарат, окремi представники цих груп формують першу лiнiю зв’язку в механiзмi державного регулювання ринку працi.

Цiлком природно, що сила впливу носiїв господарсько-трудових iнтересiв на державнi структури i один на одного залежить вiд масштабiв їхньої дiяльностi, здатностi консолiдуватись i т. п. Адже державний апарат з бiльшою увагою поставиться, наприклад, до клопотання або вимоги спiлки роботодавцiв, анiж до окремого, тим бiльше дрiбного, роботодавця. Тому носiї господарсько-трудових iнтересiв об’єднуються в спiлки, асоцiацiї, серед яких найвiдомiшими є профспiлки, спiлки роботодавцiв, фермерiв, рiзних торговцiв, банкiвських установ i т. п. Такi об’єднання є виразниками господарсько-трудових iнтересiв.

Найсильнішими виразниками господарсько-трудових iнтересiв, про якi ми будемо детально говорити пiзнiше, є профспiлки та спiлки роботодавцiв. Вони взаємодiють на ринку працi, реалізуючи власнi концепцiї соцiально-економiчної полiтики, прагнучи максимально вплинути на державнi структури та один на одного. Вони мають свої друкованi видання, значнi фiнансовi кошти, центри пiдготовки кадрiв i зв’язкiв з громадськiстю. Консультацiї, поради, рекомендацiї, меморандуми та iншi рiзноманітнi засоби впливу на органи державного економiчного регулювання становлять другу лiнiю зв’язку на ринку працi.

Як правило, в тiсному зв’язку з виразниками iнтересiв дiють рiзноманітнi партiї, якi виражають соцiально-економiчнi, полiтичнi, релiгiйнi, культурнi, екологiчнi, специфiчнi регiональнi iнтереси найчастiше вiд iменi нацiї. У всьому свiтi профспiлки тiсно пов’язані з соцiал-демократичними партiями, а спiлки пiдприємцiв — з консервативними, християнсько-демократичними, лiберальними.

Третiм суб’єктом механiзму державного регулювання ринку працi є виконавцi господарсько-трудових iнтересiв, якi покликанi запроваджувати в життя програму державної економiчної полiтики (третя лiнiя зв’язку). Виконавцями господарсько-трудових iнтересiв є органи трьох гiлок влади, побудованi за iєрархiчним принципом, зокрема Мiнiстерство працi та соціальної політики, державна, обласнi, мiськi та районнi служби зайнятостi, народнi суди рiзних рiвнiв (за кордоном — трудовi та соцiальнi суди) та iн.

Останнiм часом помiтна тенденцiя злиття суб’єктів державної та приватної економiчної полiтики i поява в результатi цього нових регулюючих органiв, якi теоретично не вписуються в класичнi схеми парламентської та президентської республiки. Наприклад, створюється орган з представникiв спiлок пiдприємцiв, профспiлок i виконавчої влади для регулювання тарифних угод мiж підприємцями та трудящими. У такий спосіб створюється четверта лiнiя зв’язку в механiзмi державного регулювання ринку працi. Вона призначена для узгодження iнтересiв двох головних суб’єктів ринку працi — роботодавцiв і найманих працiвникiв.

Носiї та виразники господарсько-трудових iнтересiв використовують рiзнi засоби впливу на державну економiчну полiтику: органи масової iнформацiї, демонстрацiї, манiфестацiї, збирання пiдписiв, звернення в суди, кампанiї громадянської непокори i т. п. У свою чергу, органи державної влади використовують свої засоби адмiнiстративного та економiчного впливу на носiїв і виразникiв господарсько-трудових iнтересiв: трудове та господарське законодавство, оподаткування, пенсiйне законодавство, пiльгове кредитування, санкцiї та штрафи тощо.

Здiйснюючи свiй вплив, органи державної влади потребують iнформацiї про результати своєї дiяльностi. Ця iнформацiя — свiдчення успiхiв або невдач державного регулювання ринку працi — може надходити рiзними каналами i в рiзноманітних формах.

По-перше, багато про що свiдчать зростання зайнятостi, захищенiсть вiд безробiття, зростання або зниження платоспроможностi населення та пiдвищення або зниження життєвого рiвня, а також темпи зростання та полiпшення структури господарства, здоровий платiжний баланс, зниження темпiв iнфляцiї та iн.

По-друге, успiхи державного регулювання ринку працi виражаються також у показниках, якi не завжди можна вимiряти кiлькiсно: рiвень соцiальної напруженостi (страйки, демонстрацiї, локаути); оцiнка державного регулювання ринку працi засобами масової iнформацiї.

По-третє, мiрилом успiхiв державної економiчної полiтики може слугувати реакцiя носiїв і виразникiв господарсько-трудових iнтересiв на дiї уряду. Могутнi об’єднання пiдприємцiв та профспiлки можуть виступити з критикою та попередженням на адресу влади через невідповіднiсть державних заходiв регулювання ринку працi їхнім iнтересам. Державнi регулюючi органи при цьому потребують упереджуючої iнформацiї. Вони не можуть чекати, поки незадоволення станом справ на ринку працi набере крайнiх форм (страйки, локаути). Для одержання такої iнформацiї iснує вiдпрацьований механiзм анкетного опитування.

Об’єкти державного регулювання ринку працi — це ситуацiї, явища та умови соцiально-економiчного життя, фази процесу відтворення робочої сили, де виникають або можуть виникати труднощi, проблеми, якi не розв’язуються автоматично, тоді як їх розв’язання термiново потрiбне для нормального функцiонування економiки i пiдтримання соцiальної стабiльностi.

Головним об’єктом державного регулювання ринку праці, на наш погляд, є трудовi вiдносини мiж роботодавцями i працюючими за наймом, включаючи оплату та охорону працi, найм, розвиток і звільнення працiвникiв. Крiм нього слiд виокремлювати:

— соцiальнi вiдносини мiж роботодавцями i працюючими за наймом, включаючи соцiальне забезпечення;

— зайнятiсть, зокрема регулювання пропозицiї робочої сили та пропозицiї робочих мiсць;

— допомога по безробiттю;

— пiдготовка, перепiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв;

— розподiл та перерозподiл робочої сили.

У спрощеному виглядi механiзм сучасного ринку праці можна подiлити на двi частини: механiзм регулювання трудових вiдносин мiж роботодавцем і найманим працiвником та механiзм соцiального захисту найманих працiвникiв і всього населення.

Розглядаючи, наприклад, механiзм соцiального захисту, потрiбно, насамперед, визначити розподiл функцiй мiж державою та профспiлками на етапi переходу до ринку.

Держава разом з профспiлками має здiйснювати контроль за встановленням рiвня та диференцiацiєю заробiтної плати. Однiєю з найважливiших функцiй держави є стимулювання пiдприємцiв розвивати свiй бiзнес, а отже, задовольняти потребу працiвникiв у робочих мiсцях і пiдвищувати якiсть робочої сили. Держава має також взяти на себе органiзацiю формування потенцiйної робочої сили та її використання. За профспiлками залишається контроль за умовами та оплатою працi на пiдприємствах. З огляду на це механiзм соцiального захисту має бути подiлений на такi iнститути:

- обов’язкового соцiального страхування (пенсiйного, медичного, по безробiттю, вiд нещасних випадкiв на виробництвi);

- добровiльного соцiального страхування (пенсiйного, медичного, по безробiттю, життя та здоров’я);

- державної соцiальної допомоги;

- державних соцiальних гарантiй (безплатної медичної допомоги, безплатної освiти, доступного житла, доступних культурних та освiтнiх послуг);

- послуги громадських органiзацiй взаємодопомоги (товариства споживачiв, товариства iнвалiдiв, благодiйнi органiзацiї церкви).

Наведенi механiзми — це механiзми iнфраструктури ринку праці, якi, як зазначалося, в основному не мають ринкового характеру, але вiдiграють суттєву роль у формуваннi робочої сили i, iнтегруючись, включаються в сучасний ринок як невід’ємні складовi, без яких вiн не може iснувати. Інститути iнфраструктури ринку робочої сили покликанi забезпечити вирiшення таких завдань:

- коригувати пропорцiї зайнятостi залежно вiд iнтересiв суб’єктів ринку;

- сприяти реалiзацiї права на працю i одержання трудового доходу;

- сприяти органiзацiї допомоги населенню в працевлаштуваннi;

- сприяти подоланню дисбалансiв мiж попитом і пропозицiєю робочої сили та проводити превентивну роботу зі сприяння зайнятостi для попередження дисбалансу на ринку робочої сили;

- сприяти спiвробiтництву найманих працiвникiв і роботодавцiв на ринку робочої сили на засадах соцiального партнерства;

- разом з iншими ланками, якi обслуговують ринок капiталiв, товарiв і послуг, визначати ступiнь свободи руху робочих мiсць (їх створення та лiквiдацiю) та переливання (вивiльнення, перерозподiл) робочої сили мiж сферами зайнятостi, галузями господарства i територiями;

- координувати дiяльнiсть владних структур, систем працi й зайнятостi, освiти i соцiального захисту, органiв, якi здiйснюють пiдготовку та реалiзацiю iнвестицiйної полiтики, стратегiю в галузi оплати працi та формування доходiв населення, а також громадських органiзацiй трудящих та асоцiацiй роботодавцiв.

Загалом структура механiзму регулювання ринку працi в двох взятих для прикладу галузях — галузi виробництва освiтнiх послуг і виробництва промислової продукцiї, на наш погляд, має бути, такою, як показано на рис 1.

Рис 1. Структура механізму сучасного ринку праці

Звернімо увагу на ту обставину, по-перше, що галузь виробництва освiтнiх послуг надає їх найманим працiвникам і пiдприємцям-роботодавцям безпосередньо. По-друге, галузь виробництва промислової продукцiї виробляє свою продукцiю для реалiзацiї безпосередньо тiльки власникам засобiв виробництва — роботодавцям. Специфiчним для цiєї галузi в сучасних умовах є те, що найчастiше останнiм виступає держава.

Нарештi розглянемо види регулювання, яке здiйснює держава в межах ринку працi:

- захисне, призначене для обмеження дiй, якi призводять до незахищеностi рiзних груп населення;

- заохочувальне, спрямоване на створення умов, у яких можуть здiйснюватись i розвиватись певнi форми дiяльностi;

- обмежувальне, яке здiйснюється з метою запобігання дiям окремих осiб або груп, щоб вони не могли мати переваги перед iншими;

- директивне, яке передбачає вплив уряду на ринок працi з урахуванням iнтересiв населення;

- регулювання за допомогою економiчних фiнансових заходiв (податкiв, субсидiй), якi сприяють підвищенню пропозицiї на ринку працi або зростанню зайнятостi.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте чотири основнi концепцiї аналiзу механiзму функцiонування ринку працi.

2. Дайте визначення поняттям «працездатне населення працездатного вiку», «трудовi ресурси», «економiчно активне населення», «сукупна робоча сила».

3. Якому методу визначення кількості безробітних відповідає визначення статусу безробітного, наведене в Законі України «Про зайнятість населення»?

4. Назвіть елементи структури та інфраструктури ринку праці, наведені в Законі України «Про зайнятість населення».

5. Назвіть елементи механізму функціонування сучасного ринку праці, наведені в Законі України «Про зайнятість населення».

6. Які основні зміни передбачені Законом України «Про зайнятість населення» порівняно з періодом до прийняття цього закону?

7. Назвіть елементи структури та інфраструктури ринку праці, наведені в Законі України «Про оплату праці».

8. Назвіть елементи механізму функціонування сучасного ринку праці, наведені в Законі України «Про оплату праці».

9. Яким чином у Законі України «Про оплату праці» відображене поняття «загального блага»?

Читайте також:

1. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
2. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
3. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
4. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
5. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
6. Аналіз сучасного стану зайнятості і безробіття в Україні.
7. Аналіз сучасного стану податкової безпеки
8. Аналіз сучасного стану податкової безпеки
9. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави Апарат держави - частина механізму держави.
10. Багатомірність і сутність культури виявляється в її основних функціях: соціальній (гуманістичній), пізнавальній, аксиологічній, семіотичній, нормативній.
11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.

Переглядів: 417