Тема 10.Капітал.Витрати виробництва і прибуток

1.Капітал як економічна категорія товарного виробництва.

2.Витрати виробництва – їх суть та класифікація.

3.Валовий дохід і прибуток підприємства.

4.Норма прибутку.

ЛітератураКлимко Г.Н. ОЕТ ст.224.236.232

Політична економія НМП ст.91.

1.Капітал як економічна категорія товарного виробництва.

Капітал – цеавансова вартість , що в процесі свого руху приносить більшу вартість, тобто самозростає.

Загальна формула руху капіталу : Г-Т-Г/, де Г = Г+ДГ, а ДГ – це приріст грошей первісною сумою.

Перетворення звичайних грошових знаків на капітал включає- технічні, техніко-організаційні,соціально-економічні моменти.По-перше, виробник (власник капіталу) повинен вступити у відносини з іншими виробниками з приводу купівлі засобів виробництва. По-друге, якщо його наявного капіталу недостатньо для організації ефективного виробництва, йому доведеться звертатися до кредитних установ. По-третє, він мусить прийняти певну кількість працівників, щоб забезпечити ефективне функціонування засобів виробництва, якщо його потребують обсяги виробництва.

Отже, перетворюючи свої гроші на капітал, виробник має вступити в економісні відносини з підприємствами, що виробляють необхідні йому товари та послуги, та з індивідами, що через певні причини отримують засоби для існування не завдяки власній підприємницькій діяльності, а шляхом найму за гроші. Отже, капітал- це категорія, що виражає не стільки технічні чи організаційні, скільки соціально-економічні відносини, тобто капітал як такий може існувати лише за певних соіально-економічних умов.

Такими умовами є :

1. високорозвинені товарне виробництво і обіг

2. наявність такої мотивації діяльностіва виробника, як особисте збагачення

3. зосередження у частини господарюючих агентів значної частини засобів виробництва тобто певний ступінь концентрації виробництва капіталу

4. відсутність власних засобів виробництва у частини господарюючих агентів, що змушує їх найматися.

Багато дослідників вважають, що капітал – це сукупність засобів виробництва які приносять доход їхньому власникові .

А. Сміт розглядав капітад як запас, що використовується для господарських потреб їхньому власникові.

Д.Рікардо – як ту частину багатства, що зайнятв у виробництві і необхідна для приведення в дію праці.

Дж.С.Мілль – як попередньо накопичений запас продуктів минулої праці, який забезпечує необхідні для виробничої діяльності будівлі, охорону, знаряддя і матеріали , а також харчування та ін. засоби існування для робітників на час виробничого процесу.

Перелічені підходи до вивчення капіталу дещо односоронні, повязують цю категорію з сукупністю речових факторів виробництва.

Якщо розглядати капітал як певне вкладення, що дає змогу отримувати доход, то до нього треба відносити і вкладення у робочу силу. Цей підхід запропонований Г.Беккером і Дж.Мінсером має назву «концепції людського капіталу». Під ним розуміють витрати, що сприяють майбутньому збільшенню доходів індивіда.

Усі розглянуті підходи можна характеризувати як народногосподарські.

З погляду підприємця капітал є сумою вартісної оціе\нкимайна і коштів підприємця, які він може використати на господарські потреби.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні економіко – правові основи розвитку підприємництва в Україні.	\|	Витрати виробництва – їх суть та класифікація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.