• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

V. Підриємницький дохід і прибуток

Номінальною процентною ставкою.

Реальна процентна ставка – це процентна ставка, виражена в незмінних грошових одиницях або з поправкою на інфляцію. Реальна процентна ставка дорівнює номінальній процентній ставці за мінусом рівня інфляції. Такий поділ процентної ставки вартий уваги тому, що саме реальна процентна ставка, а не номінальна, відіграє основну роль у прийнятті рішення про інвестування.

На величину процентної ставки, крім річної норми процента, впливає низка факторів:

- ступінь ризику. Чим більший шанс, що позичальник не виплатить позики, тим вищий позичковий процент встановлюватиме кредитор;

- термін позики. Як правило, довготермінові позики видають під вищі ставки процента, ніж короткотермінові;

- оподаткування;

- обмеження умов конкуренції на ринку.

Ставка процента є винятково важливою ціною у тому значенні, що вона одночасно впливає як на рівень, так і структуру виробництва інвестованих товарів. Крім цього, низька процентна ставка стимулює інвестиції, тоді як висока – стримує інвестиції і виробництво.

Крім заробітної плати, ренти і процента є ще один вид доходу – це прибуток. Однак категорію прибутку неможливо зрозуміти без розуміння категорії витрат. Економічна теорія розглядає виробничі витрати як альтернативні, як витрати невикористаних можливостей, як уявні витрати.

Оцінюючи альтернативні витрати економічна теорія поділяє витрати виробництва на дві групи:

- явні, або бухгалтерські, витрати;

- неявні, або приховані, витрати виробництва.

У результаті такого підходу економічна теорія, на відміну від бухгалтерського обліку, підходить до оцінки і виміру прибутку не з однієї, а з трьох різних точок зору.

Якщо віднести витрати підприємства тільки до явних витрат, тоді прибуток підприємства виступає як бухгалтерський прибуток. Він утворюється як різниця між сукупним доходом, тобто виторгом підприємства, отриманим від реалізації товарів і послуг, і фактичними витратами на виробництво і реалізацією цих товарів і послуг.

З погляду економіста, у бухгалтерському прибутку не враховані неявні витрати, які стосуються власного капіталу чи ресурсу. До таких прихованих витрат належать можливі доходи підприємця. Тому економісти виділяють таке поняття прибутку, як нормальний прибуток– це сукупність мінімальних доходів, які являють собою витрати невикористаних можливостей. Іншими словами, нормальний прибуток – це той мінімальний дохід, необхідний для того, щоб втримати підприємця у певній сфері виробництва. Враховучи це, економічна теорія розглядає нормальний прибуток як складову частину сукупних витрат виробництва.

Серед названих видів прибутку економісти виділяють економічний (чистий) прибуток.

Економічний прибуток – це виторг підприємця за мінусом сукупних явних і прихованих (неявних) витрат виробництва. Він може бути позитивний або негативний (втрати).

З точки зору економіста прибуток є результатом функціонування такого специфічного виду людського ресурсу, як підприємницька здатність.

Теоретично тільки економічний здатний об’єктивно показати підприємцеві, чи прибуткова і наскільки його справа.

Основними джерелами прибутку є:

- невизначеність і ризик, якому піддаються підприємці;

- наявність певного ступеня монопольної влади.

Прибуток виконує низку функцій:

- первинної рушійної сили виробництва;

- ефективного використання ресурсів і їх розподілу серед альтернативних користувачів;

- стимулює нововведення й інвестування підприємства.

Аналіз формування цін на ресурси за теорією граничної продуктивності обґрунтовує те важливе положення, щ економічна справедливість є однією з основних ознак конкурентної ринкової економіки. Саме теорія граничної продуктивності обґрунтовує справедливий розподіл доходів у формі заробітної плати, земельної ренти, процента і прибутку.

Незважаючи на те, що теорія граничної продуктивності обґрунтовує справедливий розподіл, з неї випливає також, що розподіл національного доходу характеризується значною нерівністю, і насамперед через нерівність у розподілі виробничих ресурсів.

Ступінь нерівності доходів наочно відображає крива Лоренца.

100 e

80 Крива Лоренца

(фактичний розподіл)

60

Абсолютна

рівність

40

Абсолютна

20 не рівність

a b c d

0 20 40 60 80 100

Процент сімей, %

Рис. 7. Крива Лоренца

Крива Лоренца демонструє фактичний розподіл доходу. Як показано на рис. 7, точка “а”, 20% усіх сімей з найбільшими доходами отримали близько 5% доходу; точка “в” вказує, що 40% сімей з низькими доходами отримали близько 20% доходу і т.д.

Ділянка між лінією абсолютної рівності (бісектрисою) і кривою Лоренца вказує на ступінь нерівності розподілу доходів. Чим більша ця ділянка, або розрив, тим більший ступінь нерівності доходів. Якби фактичний розподіл доходів був абсолюно рівний, то крива Лоренца і бісектриса збіглися б і розриву не було б.

Точка “f” на графіку відповідає ситуації абсолютної нерівності, тобто коли 1% сімей має 100% доходу, а інші нічого не отримують.

Криву Лоренца використовують для порівняння розподілу доходу в різні періоди часу чи в різних країнах або між різними соціальними групами, беручи до уваги доходи, отримані населенням до і після вирахування податків, а також трансферні платежі.

Тема 9:

Читайте також:

1. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
2. Бухгалтерський і податковий прибуток
3. Валовий дохід його формування та розподіл.
4. Валовий національний дохід і чистий національний дохід
5. Види витрат і прибуток
6. Визначення еквівалентної ставки дохідності фінансової операції при утриманні комісійних
7. Визначення понять: виручка від реалізації, дохід підприємства, прибуток та збиток підприємства. Методи визначення виручки від реалізації продукції
8. Визначення ринкової вартості і дохідності окремих видів цінних паперів.
9. Вимір дохідності та загальні підходи до оцінки ефективності управління інвестиційним портфелем.
10. Виправлення помилок в податковій декларації з податку на прибуток
11. Витрати виробництва і прибуток

Переглядів: 1383