Унікальність проблем управління економічними системами
Унікальність проблем управління економічними системами в різні періоди пов’язана з необхідністю дослідження та використання концепції самоорганізації, теоретико-пізнавальний і прикладний статус якої ще знаходиться на стадії становлення. В процесі еволюційного розвитку, що складається з циклічно повторюваних стадій, економічні системи постійно переходять зі стійкого стану до хисткого та навпаки. Структурна і функціональна стійкість формується у процесі адаптації систем до нових зовнішніх і внутрішніх умов та зберігається на протязі більшої частини еволюційної стадії. Стійкість та нестійкість є однаково необхідними у процесі розвитку економічних систем. Абсолютно хисткі системи не можуть протистояти зовнішнім збурюванням, не здатні до адаптації і швидко руйнуються. Але надто стійкі системи, придушуючи зміни, консервують власні структури та організаційну поведінку і тому не здатні змінитися якісно, позбавлені можливостей розвитку і їх руйнування стає лише справою часу. Таким чином, розвиток економічних систем відбувається через процеси самоорганізації, які складаються з періодично змінних фаз руйнування старих і виникнення нових структур, їх закріплення та підтримання у порівняно стійкому стані. Тому необхідно здійснювати дослідження самоорганізації економічних систем як рефлексивної моделі управління з позиції «природнього відбору» економічних систем.