Дієвість контролю за системою державної служби забезпечується його систематичністю, своєчасністю, повнотою, об'єктивністю, гласністю, загальністю, багатоманітністю. Надмірність контролю так само шкідлива, як і його недостатність.
Форми індивідуального контролю: надання державним службовцем за місцем роботи відомостей про доходи та майновий стан, випробування під час прийняття на державну службу, атестація, щорічна оцінка.
Типи контролю в зарубіжній практиці:
1) контроль через участь громадськості в прийнятті рішень;
2) контроль через орієнтацію на клієнтів;
3) контроль через орієнтацію на суспільний інтерес;
4) контроль через звітність;
5) контроль через самоконтроль.
Методи реалізації контролю в системі державної служби поділяються на зовнішній і внутрішній. У грудні 1997 р. прийнято Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" для контролю дій державної служби у сфері прав людини.
Нормативні та неформальні засоби соціального контролю
Класифікація видів контролю в державній службі проводиться:
- за визначенням обсягу контролю;
- часом проведення контролю;
- частотою проведення контролю.
Контроль у широкому розумінні - це сукупність політичних та економічних процесів і методів, які повинні забезпечувати стабільність суспільного порядку й державного устрою, дотримання Конституції та законів.
Контроль у системі державної служби має багатофункціональний характер, а технології, засоби, форми й методи його реалізації є досить різноманітними. За формами реалізації контроль у системі державної служби виявляється через санкції (негативна форма) або стимулювання певної поведінки (позитивна форма).