Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Поняття лібералізму

Частіше всього лібералами називають людей, які понад усе цінують свободу. Однак в теорії лібералізму існує багато визначень поняття «свобода», що потребує численних непростих пояснень. Загальновизнано, що базовими громадянськими свободами є: свобода думки і свобода совісті; політичні свободи і свобода об’єднань; права, які обумовлюють свободу і недоторканність особи; а також інші права і свободи, що регулюються законодавством. В лібералізмі базові громадянські свободи є не похідними від інших, а основними цінностями. Вільні та рівні особистості мають ці права не тому, що вони за певних обставин обрали б їх для себе, а тому, що, як автономні істоти, вони є носіями цих прав. Права, в свою чергу, визначають межі морального простору навколо особи, що в ньому перебуває, і якій надано змогу бути вільною від втручань решти людей і водночас робити все, що завгодно, у цих межах.

Ліберали вірять, що справедливість та права людини встановлюють загальні стандарти, яких кожне суспільство має дотримуватися. Але на практиці дотримуються цих стандартів тільки ті суспільства, які прийнято називати ліберальними демократіями, і які, за визначенням філософа Чарлза Тейлора, означають свободу й самоврядування громадян за умов їхньої рівності перед законом. На основі цих принципів були побудовані найпотужніші та найрозвинутіші європейські держави та США. І доки конституційна демократія та ринкова економіка не мають серйозних конкурентів, доти у нормативній політичній теорії домінуватиме ліберальна думка.

Лібералізм наполягає на тому, що тільки економіка вільного ринку, а також соціальне й моральне середовище, сформовані волею окремих людей, а не колективу, можуть реалізувати норми ліберальної ідеології. Суперечність між свободою та рівністю вважають внутрішнім конфліктом у межах лібералізму. Олівер Вендел Голмс: “Я не маю ніякої поваги до захоплення рівністю, яке видається мені лише ідеалізованою заздрістю”. Рівність перед законом і рівність у матеріальному відношенні – це не тільки різні речі, але й абсолютно несумісні між собою. Рівність перед законом, якої вимагає свобода, нерідко призводить до матеріальної нерівності. Тому, коли держава і застосовує законне насильство (податки, загальна військова повинність тощо), то однаково до всіх громадян; прагнення ж застосувати насильство, щоб урівняти людей в їхньому матеріальному становищі – неприйнятне у вільному суспільстві. Політичні владні структури повинні однаково піклуватися про всіх громадян і ставитися до них, як до рівних, але не втручатися у модель розподілу, яка забезпечується ринковими взаємодіями.

Рівень добробуту країн вільного світу, де багато десятиліть функціонує ринкова економіка і надійно захищені права і свободи людини, з усією очевидністю демонструє переваги ліберальних демократій.

Однак в ліберальній теорії слід розрізнити поняття “базові свободи” і “вартість” базових свобод.. Базові свободи є системою законодавчо захищених шляхів і можливостей людини. Звичайно, неосвіченість, бідність, не дають людям змоги реалізувати свої права і скористатися перевагами та можливостями, що відкриті перед ними. Проте ці обставини слід вважати не обмеженням свободи, а тим, що визначає її вартість, тобто придатність свобод до використання їх людьми. Отже, справедливість вимагає визнати, що придатність свобод для використання різними людьми не однакова. Деякі громадяни мають більші доходи й багатство і більше засобів для досягнення своїх цілей та соціальної самоповаги. Таким чином, перед суспільством постає завдання організувати свою базову структуру, тобто певний рівень соціальних благ, таким чином, щоб зробити для менш забезпечених громадян використання базових свобод однаково привабливим. Така одна з основних цілей політичної і соціальної справедливості. Розробка таких структур однаково необхідна, як і розробка законів і правил для забезпечення конкуренції в ринковій економіці. Проблема забезпечення високої цінності політичних свобод має таку ж, якщо не більшу, вагу, як і забезпечення функціонування реальної ринкової економіки.


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні правовідносини: поняття, ознаки,
  6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  9. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  11. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  12. Б) Поняття корисності: (поняття, гранична та сукупна корисність продукту).




Переглядів: 434

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Ліберальна демократія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.