СПОСОБИ ТИМЧАСОВОГО СПИНЕННЯ КРОВОТЕЧ

Механічні способи застосовуються на місці події з подальшою екстреною госпіталізацією хворого в лікарню.

На місці події визначають величину крововтрати з даних: пульсу, АТ, шокового індексу (якщо він дорівнює 1, то крововтрата становить 1—1,5 л). Хворого не роздягають, лише оголюють місце кровотечі.

1. Затиснення артерії пальцями (мал. 10) — швидкий і ефективний спосіб, але короткочасної дії — 10—15 хв. Застосовується перед накладанням артеріального джгута:

• притиснення судини пальцями до кісткової поверхні (при пораненні великих артерій). Загальну сонну артерію притискають до сонного горбка поперечного відростка VI шийного хребця, при цьому голову нахиляють у протилежний бік, віднаходять середину груднинно-ключично-соскоподібного м'яза з внутрішнього боку нижче рани. Здійснюють притиснення II—IV або двома великими пальцями. Черевну аорту притискають кулаком до хребта на рівні пупка зліва;

• притиснення судини в рані одним або двома пальцями (обов'язково в рукавичках). Часто застосовується під час операції. Кровотеча припиняється, рану висушують і вибирають найбільш адекватний спосіб спинення кровотечі.

2. Утримання кінцівки в піднятому положенні. Застосовується при венозній, капілярній кровотечі; поєднується з накладанням артеріального джгута і стисної пов'язки.

3. Накладання артеріального джгута (мал. 11).

Спосіб надійний, але травматичний. Види джгутів: Есмарха (1,5 м з ланцюжком і гачком на кінцях; з матерії із закручуванням; механічний, пневматичний з автоматичним регулюванням тиску (при операціях на кінцівках при тотальному протезуванні колінного суглоба). Використовується, коли неможливо застосувати інші методи, у разі сильної кровотечі з кінцівки. Накладається на стегно, плече (окрім середньої третини — променевий нерв), шию.

Правила накладання артеріального джгута:

1. Кінцівку підносять на 20—30 см для відтоку венозної крові.

2. Якщо можливо, затискають артерію пальцями.

3. Накладають джгут вище рани, але якомога ближче до неї (мал. 11, 4).

4. Джгут накладають на одяг, якусь тканину без зморщок.

5. У лівій руці тримають ланцюжок або гачок джгута, джгут розтягують — максимальне розтягування при накладанні першого туру, наступні розтягують менше і рівномірно, тури не лягають один на одний і не перехрещуються (мал. 11,1,2,3).

6. Під джгут кладуть записку, де зазначений точний час його накладення. Влітку джгут можна тримати до 2 год, взимку — не більше 1,5 год, у дітей — завжди 1 год. Після цього джгут ослабляють, затискаючи артерію пальцями. У разі тривалого транспортування в лікарню накладають його трохи вище, але тільки дорослим.

7. Джгут не закривають.

8. Краї рани обробляють, пов'язка має бути асептичною.

9. Проводять парентеральне знеболення.

10. Проводять транспортну іммобілізацію.

11. Зігрівають кінцівку.

12. Негайно відвозять постраждалого у лікувальний заклад.

13. У кареті швидкої допомоги проводять комплекс протишокових заходів: загальне зігрівання, киснева терапія, внутрішньовенно кровозамінники гемодинамічної дії. Вазоконстриктори не вводять, поки немає компенсації ОЦК. Ознаки правильно накладеного джгута: спинення кровотечі, кінцівка бліда, холодна, периферійна пульсація відсутня.

14. У лікарні першими приймають і обслуговують постраж-далих із джгутом. Перед зняттям джгута виконують парентеральне знеболення, джгут знімають поступово.

4. Максимальне згинання кінцівки в суглобі (мал. 12): тазостегновому (кульшовому) — при кровотечі зі стегна (1), колінному— у разі кровотечі з гомілки і стопи (2), ліктьовому — з кисті і передпліччя (3). Цей метод менш надійний, але й менш травматичний, ніж накладення артеріального джгута. Показання: артеріальна кровотеча з артерій кисті, стопи, середньої і нижньої третин передпліччя і гомілки із застосуванням пелота (ватяно- марлевий валик) з подальшою фіксацією суглоба в цьому положенні ременем або бинтом.

5. Максимальне відведення верхньої кінцівки назад (мал. 13) при кровотечі з підключичної, пахвової, плечової артерій з фіксацією ременем вище ліктьових суглобів.

6. Накладення затискача на судину в рані. Робити акуратно, щоб не зачепити помилково магістральну судину, нерв. Оброблення країв рани антисептиком, асептична пов'язка. Затискач не закривати. При транспортуванні затискач має бути фіксований. Затискачі Більрота, «москіти».

7. Тампонада рани. При помірній кровотечі з дрібних артерій, вен, капілярів за наявності ранової порожнини. Тампони змочити в розчині пероксиду водню, укласти туго, кінець вивести назовні і зафіксувати лейкопластирем. Використовується при носовій кровотечі: передня тампонада.

8. Накладення пов'язки, що тисне. Накладається при кровотечах з невеликих артерій, венозних, капілярних кровотечах. Кінцівки привести у вертикальне положення. Обробити краї рани розчином антисептика, накласти стерильні серветки, пелот і зафіксувати.

9. Тимчасове шунтування. Застосовується при ушкодженні крупних магістральних судин, в основному артерій (стегнової, плечової). В умовах лікарні можна вставити в ушкоджені кінці судини трубку (поліетиленову, скляну) і зафіксувати її двома лігатурами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ГЕМОРАГІЧНИЙ ШОК	\|	СПОСОБИ ОСТАТОЧНОГО СПИНЕННЯ КРОВОТЕЧІ (застосовуються в лікарні)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.