Організація – це засіб досягнення цілей організації.
Організація – це функція управління, сутність якої полягає у визначенні місця і ролі кожного члена колективу в досягненні мети; організація – це процес створення такої структури підприємства чи установі організації яка б надавала можливість людям ефективно працювати разом для досягнені поставлених цілей.
Організація може розглядатися у двох аспектах:
1. Функціональний – розподіл обсягу роботи між конкретними підрозділам!
2. Соціально-психологічний – організація взаємозв'язку окремих підрозділів між рівнями повноважень та відповідальності.
В основу другого аспекту організації покладено один із фундаментальних термінів теорії управління – делегування.
Делегування означає передачу завдань і повноважень особі, яка бере на ceбе відповідальність за їх виконання.
Це поняття, закладене в основних принципах управління, сформульованих А. Файолем.
Для того щоб ефективно використовувати принцип делегування повноважен необхідно з'ясувати, що таке відповідальність.
Відповідальність – це зобов'язаність вирішувати поставлені завдання та відповідати за якість їх виконання. Тобто людина, яка займається якоюсь справо обіймає певну посаду в організації, надає повноваження, отримує заробітну платню, відповідає за якість виконуваної роботи перед особою. Проте відповідальність не може бути делегована. Це означає, що з керівника не знімається відповідні ність за невиконане завдання, якщо з цим завданням не впорався підлеглий.
Відповідальність особи за виконання завдань не може здійснюватися без вання повноважень щодо використання необхідних ресурсів.
Повноваження – обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її співробітників на виконання нових завдань. Повноваження делегуються посаді, а не певній особі, яка обіймає цю посаду. Якщо особа міняє роботу, то вона втрачає повноваження старої посади й отримує повноваження нової. Повноваження завжди обмежені, і залежно від характеру обмежень розрізняють лінійні та апаратні (штабні) повноваження.