Концептуальна основа управління освітою

Г. В. Єльнікова здійснює аналіз факторів, що дають можливість визначитись із точкою зору:

а) випереджальний характер розвитку суспільства щодо освіти;

б) випереджальний характер розвитку освіти щодо суспільства.

Перша теза стверджує, що розвиток освіти за умов загальної кризи в Україні неможливий. Цей підхід заводить у безвихідь. Дійсно, зміни у суспільстві зумовлюють зміни в усіх сферах людської діяльності, у тому числі — в загальній сфері освіти, що в свою чергу впливає на діяльність конкретних людей (наприклад, директора, педагога). Схематично це має такий вигляд:

Суспільство, держава

Освіта, заклад освіти

Діяльність, управління

Друга теза більш дієва. Вона стверджує, що свідома діяльність людини, самоорганізація, яка базується на високій організованості, можуть забезпечити випереджальний характер щодо розвитку освіти та суспільства:

Суспільство, держава

Освіта, заклад освіти

Діяльність, управління

Зрозуміло, що обидві тези є крайніми, полюсними. Оптимальним буде рух назустріч — держави і людини:

Суспільство, держава

Освіта, заклад освіти

Діяльність, управління

З боку держави: визнання пріоритету освіти щодо розвитку суспільства. З боку керівника: усвідомлення власної ролі, відповідальності за стан справ у закладі освіти.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організаційно-педагогічні методи управлінської діяльності	\|	Зміст і компоненти стратегічного управління навчальним закладом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.