Зміст і компоненти стратегічного управління навчальним закладом
Стратегія менеджменту –це масштабні прогнози щодо реалізації місії (призначення) організації та досягнення цілей. Серцевиною стратегічного управління є стратегічне планування, основне завдання якого полягає у забезпеченні розвитку організації. Розвиток організації досягається через інноваційні процеси та якісні зміни.
До основних компонентів стратегічного управління слід віднести:
§ усвідомлення організаційних стратегій,
§ адаптацію до зовнішнього середовища,
§ внутрішню координацію діяльності та зусиль.
Сутність стратегічного управління полягає у визначенні перспектив, цілей та шляхів їх досягнення. Стратегічне управління в освіті –це сукупність рішені і дій щодо визначення пріоритетних напрямків розвитку закладу освіти. Стратегія управління реалізується через програму розвитку, яка і забезпечує досягнення місії та цілей школи.
Місія – це загальна мета організації, у якій чітко визначена причина її існування та призначення. Місія зумовлює статус та пріоритетні напрями діяльності. Вона відбиває:
а) зміст основної діяльності;
б) принципи відносин із зовнішнім середовищем;
в) культуру, цінності організації.
На основі місії організації формуються її цілі. Цей процес має назву цілеутворення, або цілепокладання, декомпозиції мети
Види та шляхи досягнення стратегій
Доцільно окремо зупинитись на видах стратегій, які роблять можливим розуміння всього процесу управління розвитком організації.
1. Цілеспрямована. Встановлюються цілі, завдання розвитку організації та розробляються програми і плани їх досягнення. Викликана необхідністю внутрішніх потреб організації.
2. Опосередкована. Стратегія реагування на зовнішні зміни. Розробляються адаптивні плани пристосування організації до зовнішнього середовища та його змін.
Відповідно до виду стратегії обираються і можливі шляхи її досягнення:
1.Концентрація виробництва.
2. Розвиток ринку.
3. Розвиток товару.
4. Диверсифікація.
Закони розвитку навчального закладу:
1. Закон переходу кількісних змін у якісні.
2. Закон боротьби та єдності протилежного.
3. Закон заперечення заперечуваного
Засвідчує проблеми розвитку освітньої установи дарвінівська тріада принципів: мінливості, спадковості та відбору.