1. Загальноклінічні методи обстеження хірургічного хворого.
2. Додаткові методи дослідження.
3. Основні розділи історії хвороби хірургічного хворого.
4. Участь медичної сестри в обстеженні хворих та оформлення відповідної документації.
5. Визначення і формування медсестринського діагнозу.
Мета:
• вивчити загальноклінічні методи обстеження хворих і методику оформлення і ведення історій хвороби;
• оволодіти методикою обстеження хворого і діагностикою хірургічних захворювань.
Успішне лікування хворих неможливе без встановлення правильного діагнозу. Фельдшер повинен вміти обстежувати хворих, які вперше звернулись за медичною допомогою, і поставити попередній діагноз. Тому обстеження хворого будь-якого профілю — складний процес, мета якого полягає у встановленні основного діагнозу, а також у з'ясуванні стану всіх органів і систем пацієнта. При обстеженні хірургічних хворих потрібно визначати характер захворювання, його швидкоплинність І загрозу розвитку ускладнень, які потребують швидкого установлення діагнозу і проведення лікувальних заходів.
Усі обстеження хірургічного хворого можна поділити на декілька етапів.
І. Первинний огляд. З'ясовуються суб'єктивні (зі слів пацієнта) і об'єктивні
(визначаються самим фельдшером або лікарем) особливості стану пацієнта.
На підставі цих даних встановлюється попередній діагноз. Результатом є написання «приймального статусу» — основи історії хвороби пацієнта.
II. Додаткове обстеження. План обстеження визначається на підставі попереднього діагнозу, з урахуванням особливостей, виявлених при первинному огляді.
III. Динамічне спостереження за хворим. Дає змогу уточнити основний діагноз, підтвердити або відкинути попередні думки.
IV. Формулювання остаточного діагнозу. Здійснюється на підставі попереднього діагнозу з урахуванням додаткових даних, отриманих при обстеженні пацієнта і при динамічному спостереженні.